Рішення № 35260699, 14.11.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4732/13-ц

№ производства 2/646/1378/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2013 рокум. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Васильєвої О.О.,

при секретарі Підопригора Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з кредитним договором №6/4/33/2007/840-К/346 від 10.10.2007р. у розмірі 691166,64грн.

В обгрунтування позову зазначив, що 10 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра", (правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра"), в особі філії ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6/4/33/2007/840-К/346.

Відповідно до умов пункту 1.1 ОСОБА_2 надав відповідачу кредитні кошти у сумі 50118.75 доларів США зі сплатою за користування кредитом, відсотків у розмірі 12.39 % річних. Ціль кредитування проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 3116 від 10.10.07 р.- нерухомого майна- житлового будинку № 3 смт. Пересічна Дергачівського району Харківської області.

Свої зобов'язання за ОСОБА_2 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу Банку при наявності належним чином оформленої заяви на переказ готівки, що підтверджується заявою на видачу готівки № 1 від 10.10.07 р.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав і не виконує по теперішній час.

У зв'язку з невиконанням прийнятих на себе зобов'язань за договором за відповідачем, станом на 19.04.13 р. існує заборгованість за кредитним договором № 6/4/33/2007/840-К/346 від 10.10.2007 р. у розмірі 86471,46 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 691166,34 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 49121.19 доларів СШ, що дорівнює 392625,57 грн.; заборгованості за відсотками - 28086,53 доларів США, що дорівнює 224498,05 грн.; пені 4251,56 доларів США, що дорівнює 33982,71 грн.; штрафу - 5011,88 доларів США, що дорівнює 40059,92 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засідання про позовних вимог заперечували.

Відповідач пояснив, пояснив, що кошти за кредитним договором не отримував, але з умовами кредитного договору та договором іпотеки ознайомлювався в повному обсязі, вказані договори підписував та не оскаржував їх. Також пояснив, що ОСОБА_3, яка за договором купівлі-продажу житлового будинку від 10 жовтня 2007 року, продала житловий будинок з надвірними будівлями № 3 по вїзду Радгоспному в смт. Пересічна, Дергачівського району, Харківської області відповідачу, до нього з вимогою про надання їй коштів за вищевказаним договором не зверталась.

Суд, дослідивши письмові матеріали по справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра", в особі філії ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6/4/33/2007/840-К/346.

Відповідно до умов пункту 1.1 ОСОБА_2 надав відповідачу кредитні кошти у сумі 50118.75 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12.39 % річних. Ціль кредитування проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 3116 від 10.10.07 р.- нерухомого майна- житлового будинку № 3 смт. Пересічна Дергачівського району Харківської області.

Свої зобов'язання за ОСОБА_2 позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу Банку при наявності належним чином оформленої заяви на переказ готівки, що підтверджується заявою на видачу готівки № 1 від 10.10.07 р.

Відповідно до п. 3.3 ОСОБА_2, відповідач зобов'язався проводити погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування шляхом щомісячної сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого встановлений у 565.93 долларів США на поточний рахунок № 29092800833510 в ПАТ КБ НАДРА. Кінцевий термін повернення кредиту 09 жовтня 2027 р.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється згідно п.п. 1.3.-1.4., 3.3 ОСОБА_2.

Згідно з п.п.3.4 ОСОБА_2, якщо протягом дії ОСОБА_2 відповідач несвоєчасно та\чи не повністю вніс черговий мінімально-необхідний платіж чи інші платежі, передбачені ОСОБА_2, то ОСОБА_2 приймає виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору в наступному порядку: прострочені відсотки за користування кредитом; відсотки за користування кредитними коштами; пені та штрафи; прострочена сума кредиту; сума кредиту.

Відповіднодо п.5.1 ОСОБА_2, у разі прострочення строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, відповідач повинен сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день острочення.

Згідно з п. 5.2 ОСОБА_2, у разі порушення Позичальником вимог п. 4.3, за виключенням п.п.4.3.3., 4.3.4 цього ОСОБА_2, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, кожен випадок.

Відповідач, ОСОБА_1, як було встановлено в судовому засіданні, зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, у звязку з чим, станом на 19.04.13 р., заборгованість перед Банком становить 86471,46 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 691166,34 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 49121.19 доларів СШ, що дорівнює 392625,57 грн.; заборгованості за відсотками - 28086,53 доларів США, що дорівнює 224498,05 грн.; пені 4251,56 доларів США, що дорівнює 33982,71 грн.; штрафу - 5011,88 доларів США, що дорівнює 40059,92 грн.

Підстав не довіряти розрахунку позивача у суду не має.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України проценти за договором кредиту є платою за користування грошовими коштами та є частиною поняття кредиту.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст. 526 зазначеного Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема спала неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України, виконання зобовязання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобовязання.

Пенею ж є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обовязку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, а й від часу такого невиконання.

Тобто, пеня та штраф є видами відповідальності за різні порушення зобовязань боржником.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настання самого факту порушення зобовязання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється за кожним днем (місяцем), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Згідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Таким чином, застосування строку позовної давності в один рік згідно із ст.258 ЦК України, який щодо стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожен день, за який вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Статтею 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Коментована стаття встановлює спеціальні строки позовної давності для вимог окремих видів тривалістю в один рік, п'ять років та десять років. Строк позовної давності в один рік підлягає застосуванню щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, що вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) за своїм характером є додатковими (похідними) вимогами щодо певного основного зобов'язання. Додатковими вимогами є вимоги, що забезпечують або обумовлюють виконання основного зобов'язання, які встановлені законом або договором.

У випадку, якщо неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов'язання, на яке розповсюджується загальна позовна давність, право на таке стягнення втрачається лише зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги.

Таким чином, скорочена позовна давність стосовно неустойки (штрафу, пені) фактично означає можливість стягнення неустойки (штрафу, пені) за один рік, за умови, якщо не сплив строк позовної давності щодо основної вимоги.

Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 Цивільного процесуального кодексу України встановлено визначення належності доказів, а саме, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України встановлено визначення допустимості доказів, а саме, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України сторони повинні довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суду не надано доказів, в обґрунтування тверджень відповідача про, те що він не отримував грошових коштів за кредитним договором.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 690868,74 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 392625,57 грн.; заборгованості за відсотками - 224498,05 грн.; пені 33685,11 грн.; штрафу - 40059,92 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України; ст. ст.10,11,15,88,209,212,214-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 690868,74 грн. (шістсот девяносто тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 74 копійки).

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра витрати по сплаті судового збору в сумі 3441,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення у повному обсязі виготовлено 15.11.2013 року.

Суддя Васильєва О.О.