Рішення № 35260661, 11.11.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Ткаченко О.Д.

Доповідач - Матвєйшина О.Б.

Справа № 408/997/13-ц

Провадження № 22ц/782/4420/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого: Матвєйшиної О.Б..

суддів: Малієнко Н.В., Єрмакова Ю.В.,

при секретарі: Дьяковській О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Брусівської сільської ради, треті особи: відділ Держземагенство Біловодської районної державної адміністрації, Біловодська районна державна адміністрація про визнання причини пропуску строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини поважною та його визначення для звернення до нотаріуса після смерті спадкодавця, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася з позовною заявою до відповідача Брусівської сільської Ради, третіх осіб відділу Держземагенства Біловодської районної державної адміністрації та Біловодської районної державної адміністрації про визнання причини попуску строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини поважною та його визначення для звернення до нотаріуса після смерті спадкодавця, в обгрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, актовий запис №4. До нотаріуса з заявою про прийняття спадщини вона не зверталася, бо вважала, що у батька немає нерухомого майна. В травні 2013 року їй стало відомо, що після смерті батька залишився земельний пай, загальною площею 4,67га, який знаходиться на території Брусівської сільської Ради Біловодського району Луганської області, та він отримував земельний сертифікат, який, можливо, загубив. Просила суд надати додатковий строк для звернення з заявою для прийняття спадщини.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у зв'язку з обранням позивачкою неналежного способу захисту свого порушеного права - за наявності спору про право.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, яки прийняли участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно зі ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судова колегія вважає, що у даному випадку висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Згідно ст..10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановлені обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.

Згідно ст..11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не заявила вимог про вирішення спору про право власності при втраті сертифіката спадкодавцем чи іншими особами до належного відповідача.

Однак, проаналізувавши встановлені судом обставини по справі, апеляційний суд вважає, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов помилково.

Колегія суддів вважає, що позивачка звернулась до суду з конкретним позовом, просила суд надати додатковий строк для звернення з заявою для прийняття спадщини, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини вона не зверталася, бо вважала, що у батька немає нерухомого майна, а в травні 2013 року їй стало відомо, що після смерті батька залишився земельний пай, загальною площею 4,67га, який знаходиться на території Брусівської сільської Ради Біловодського району Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст. 214 ЦПК України при виборі норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої ст.. 355 Цього кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів з урахуванням положень ч.2 ст. 214 ЦПК України, враховує правову позицію Верховного Суду України за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка викладена у постанові від 26.09.2012 року, згідно якої правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Як вбачається з позовної заяви, яку підтримала позивачка в судовому засіданні, перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у спадкоємця не було та вона не скористалась правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу.

Отже, поважних підстав для задоволення позовної заяви колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть постановленої ухвали не впливають.

Згідно зі ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскільки рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення спору по суті, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову за необґрунтованістю, оскільки позивачкою не доведено обґрунтованості заявлених вимог.

Колегія суддів, керуючись ст.ст. 303,307,313,314,316 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Брусівської сільської ради, треті особи: відділ Держземагенство Біловодської районної державної адміністрації, Біловодська районна державна адміністрація про визнання причини пропуску строку для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини поважною та його визначення для звернення до нотаріуса після смерті спадкодавця.

Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий :

Судді: