Рішення № 35259717, 28.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4802/13-ц

Провадження № 2/127/2371/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Саблук С. А.,

при секретарі Шутило Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу легкового автомобіля ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: JTNBK40K503001696, який був укладений між мною та ОСОБА_2 09 листопада 2011 року.

Позов мотивований тим, що 09 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу легкового автомобіля ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: JTNBK40K503001696, реєстраційний номер: АВ3988АР.Згодом ОСОБА_1 стало відомо, що на час укладення договору купівлі-продажу вказаний автомобіль перебував у заставі як забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, який був укладений між ним та ПАТ КБ «Приватбанк». Під час укладання договору ОСОБА_2 не повідомила їй про цю істотну для укладення договору обставину, запевнивши, що права третіх осіб на цей автомобіль відсутні. Вважає, що при укладенні договору купівлі-продажу ОСОБА_2 ввела її в оману щодо обставин, які мають істотне значення, тому посилаючись на відповідні цивільно-правові норми просила визнати договір купівлі-продажу недійсним та привести сторони у первісний стан, стягнувши з ОСОБА_2 на її користь 136000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 позов не визнав, заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, пояснивши, що ОСОБА_2 на час укладення договору купівлі-продажу автомобіля з ОСОБА_1 не було відомо про те, що проданий нею автомобіль перебуває у заставі банку, тому цю обставину вона від ОСОБА_1 не приховувала, оскільки про неї не знала. За таких обставин підстави для визнання договору недійсним, на його думку, відсутні.

Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_6 позов не визнав, заперечив щодо задоволення позову, суду пояснив, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_2 при укладенні договору купівлі-продажу автомобіля з ОСОБА_1 ввела останню в оману щодо істотних умов договору, що виключає можливість задоволення позову. Посилання позивача на ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2013 року, на його думку, є безпідставним, оскільки цим судовим рішенням не встановлені обставини введення в оману ОСОБА_2 ОСОБА_1 Натомість, на думку представника відповідача, вказаною ухвалою було встановлено, що за наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису щодо перебування автомобіля у заставі, ОСОБА_1 не може вважатись добросовісним набувачем цього автомобіля.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

09 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу легкового автомобіля ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: JTNBK40K503001696, реєстраційний номер: АВ3988АР про що свідчить довідка-рахунок серії КІМ № 727384.

Заявивши позовні вимоги про визнання вказаного договору недійсним, позивач посилається на ст. 230 ЦК України та вказує на те, що при укладенні договору ОСОБА_2 ввела її в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладення договору, а саме щодо тієї обставини, що зазначений автомобіль перебував у заставі як забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, який був укладений між ним та ПАТ КБ «Приватбанк».

Статтею 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В ході судового розгляду справи позивачем не було доведено, що ОСОБА_2 була обізнана щодо того, що автомобіль ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: JTNBK40K503001696, реєстраційний номер: АВ3988АР перебував у заставі у ПАТ КБ «Приватбанк» як забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_3

Таким чином, у судовому засіданні не було встановлено, що ОСОБА_2 навмисно ввела в оману ОСОБА_1 щодо того, що на момент продажу нею автомобіля він перебував у банківській заставі за зобовязаннями ОСОБА_3, що виключає можливість задоволення позовних вимог з тих підстав, з яких був заявлений позов.

Разом з тим суд не погоджується із думкою представника відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» щодо того, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2013 року встановлено недобросовісність набуття права власності на автомобіль ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: JTNBK40K503001696, реєстраційний номер: АВ3988АР з боку ОСОБА_1

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2013 року зазначено, що оскільки предмет застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, то набувач цього майна не може вважатись добросовісним. При цьому Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ посилається на ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якою передбачено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке нерухоме майно без обтяжень.

Оскільки судом було встановлено, що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 25 жовтня 2007 року були внесені відомості про обтяження автомобіля ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: JTNBK40K503001696, реєстраційний номер: АВ3988АР, власником якого значився ОСОБА_3, висновок суду касаційної інстанції стосується недобросовісності набуття права власності з боку ОСОБА_2, яка придбала автомобіль у ОСОБА_3 за наявності обтяження на зазначене майно, яке перебувало у власності саме ОСОБА_3

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2013 року, якою обґрунтовував свої заперечення представник відповідача КБ «Приватбанк» не було встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу зазначеного автомобіля між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були зареєстровані відомості щодо обтяження автомобіля ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: JTNBK40K503001696, реєстраційний номер: АВ3988АР, власником якого була ОСОБА_2

Згідно з частиною 5 статті 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом

Отже, відповідно до частини пятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину це може свідчити про недобросовісність набувача.

Оскільки ОСОБА_1 придбавала автомобіль ТОУОТА, модель: САМRУ 3.51, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: JTNBK40K503001696, реєстраційний номер: АВ3988АР у ОСОБА_2, щодо якої відомості у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні, вона вважається добросовісним набувачем цього автомобіля.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 230 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 64, 66, 80, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: