Ухвала суду № 35257774, 12.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1942/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Троян Н.М.,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря Золотоверх І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови № 27 від 01 серпня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 27 від 01 серпня 2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 28 березня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2013 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За правилами частини 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

28 липня 2012 року відповідачем було складено протокол про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 440031, в якому зазначено, що ОСОБА_1 під час проходження паспортного контролю пред'явив закордонний паспорт Туреччини, в якому відсутня віза, що дає право на в'їзд на територію України.

На підставі зазначеного протоколу Львівським прикордонним загоном Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України було прийнято постанову від 01 серпня 2012 року №27, відповідно до якої, на думку відповідача, позивачем було вчинено правопорушення, пов'язане з відповідальністю перевізника під час здійснення міжнародних пасажирський перевезень, що полягало у спробі здійснення перевезення через державний кордон України через пункт пропуску "Львів" м. Львів, відкритого для міжнародного повітряного сполучення, без необхідних документів для перетину державного кордону України, громадянина Туреччини ОСОБА_1, який пред'явив на паспортний контроль паспорт громадянина Туреччини для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 23.03.2011 р., в якому була відсутня українська віза, котра надає право на в'їзд в Україну, що є порушенням п.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" та, у зв'язку з чим, на позивача накладено штраф у розмірі 8500,00грн.

Дослідження положень Повітряного кодексу України, зокрема, ст.ст.60,64,90-1, та ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» надає підстави стверджувати про те, що чинним законодавством України на перевізника покладено обов'язок перевіряти наявність у пасажирів документів, необхідних для в'їзду в країну спрямування, перед початком міжнародного перевезення, а також обов'язок відмовити у міжнародному перевезенні за відсутності у пасажира необхідного документу. За невиконання зазначених обов'язків перевізник несе відповідальність, передбачену законом.

За змістом ст.19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на Державну прикордонну службу України, відповідно до визначених законом завдань, покладається здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з наведених законодавчих положень вбачається, що на перевізників покладається обов'язок лише перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, тобто наявність чи відсутність таких документів, в той час, як на Державну прикордонну службу України покладається обов'язок щодо встановлення належності оформлення документів , здійснення контролю і пропуску осіб та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.

В оскаржуваній постанові зазначено факт наявності у ОСОБА_1 закордонного паспорту, встановленого зразка, на підставі якого прикордонний контролюючий орган Турецької Республіки за результатами перевірки документів ОСОБА_1 допустив його до перевезення в Україну з туристичною метою.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем було виконано обов'язок щодо перевірки документів пасажирів, згідно до вимог чинного законодавства.

Окрім того, з матеріалів справи також вбачається, що замовником рейсу, пасажиром якого, зокрема, був громадянин Туреччини ОСОБА_1, є товариство з обмеженою відповідальністю "Корал-Тревел", яке є відповідальним за формування списків своїх клієнтів - пасажирів рейсу PS-7130 - 28.07.2012, їх готовність до здійснення подорожі та наявність і правильність оформлення необхідних документів (авіаквитків, полісів страхування, паспортів та візових відміток) тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було застосовано правові норми, які втратили чинність на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: норми Повітряного кодексу України від 04.05.1993 р. № 3167-ХІІ, який втратив чинність згідно із Повітряним кодексом України від 19.05.2011 р. № 3393-VI.

Окрім того, Львівським прикордонним загоном Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України було порушено порядок винесення оскаржуваної постанови, оскільки розгляд справи про правопорушення позивачем вимог повітряного законодавства відбувся в адміністративному порядку за відсутності представника приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» та даних про своєчасне сповіщення правопорушника про місце і час розгляду справи, чим було порушено вимоги ст.ст.5, 6 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Львівським прикордонним загоном регіонального управління Державної прикордонної служби України неправомірно винесено постанову про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень №27 від 01.08.2012 на підставі норм Кодексу, який втратив чинність на час винесення оскаржуваної постанови.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності рішення суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості, які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть бути прийняті до уваги.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим у розумінні ст.159 кодексу адміністративного судочинства України. Тому апеляційну скаргу Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Н.М. Троян

Судді Л.О. Костюк

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.