Ухвала суду № 35258318, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11178/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Булл Україна», Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Булл Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ред Булл Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006892304/0 та № 0006902304/0 від 02 жовтня 2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0006902304/0 від 02 жовтня 2008 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0006892304/0 від 02 жовтня 2008 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 186 248,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 106 249,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 079 999,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва провела виїзну планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Булл Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09 липня 2006 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 2428/2304/34487631 від 19 вересня 2008 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1 874 775,00 грн., в т.ч. по періодах: за IV квартал 2006 року. на суму 493 749,00 грн., за І квартал 2007 року на суму 175 000,00 грн., за ІІ квартал 2007 року на суму 175 000,00 грн., за ІІІ квартал 2007 року на суму 262 500,00 грн., за IV квартал 2007 року на суму 768 526,00 грн.; та порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість в січні 2007 року на суму 3 640,00 грн., в липні 2007 року на суму 70 000,00 грн.

02 жовтня 2008 року, на підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0006892304/0, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 3 569 596,00 грн., з яких 1 874 775,00 грн. - основного платежу та 1 694 821,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; № 0006902304/0, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 110 460,00 грн., з яких 73 640,00 грн. - основного платежу та 36 820,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ред Булл Україна» засновано компанією «Red Bull GmbH» (Австрія) - виробником товару під торговою маркою «Red Bull Energy Drink», спеціально для здійснення дистриб'юції та реклами торгового напою під торговою маркою «Red Bull» на території всієї України, що підтверджується статутом позивача, наявним в матеріалах справи.

Крім того, особливістю реалізації позивачем товарів є те, що він не має власної торгівельної мережі, тому продаж товарів під торговою маркою «Red Bull» на території України здійснюється через мережу більш дрібних дистриб'юторів, таких як ТОВ «Ян Дженерал Продактс Україна» та ТОВ «СанІнбев Україна». Реалізація товару безпосередньо споживачам продукції здійснюється на підставі угод, укладених дрібнішими дистриб'юторами з третіми особами.

На підставі Ліцензійних угод від 20 жовтня 2006 року та 02 січня 2007 року, передано право використання торгової марки «Red Bull» позивачу його засновником.

За змістом п. 2.1 Ліцензійних угод від 20 жовтня 2006 року та від 02 січня 2007 року передбачено, що ліцензіат (ТОВ «Ред Булл Україна») має право на використання торгових знаків при наданні товарів та послуг, пов'язаних з дистрибуцією та рекламою торгової марки «Red Bull Energy Drink» на території України.

Згідно з п. 4.2 вказаних Ліцензійних угод, ТОВ «Ред Булл Україна» зобов'язано на підтвердження користування торговою маркою «Red Bull Energy Drink» надавати ліцензіару («Red Bull GmbH») рахунки-фактури продажу контрактних продуктів, рекламної продукції на торгових точках та наданих контрактних послуг.

26 жовтня 2006 року між Компанією «Red Bull GmbH» (Австрія) - виробником товару під торговою маркою «Red Bull Energy Drink» - та ТОВ «Ред Булл Україна» укладено договір поставки № 1, за умовами якого постачальник («Red Bull GmbH») зобов'язаний поставляти покупцю (ТОВ «Ред Булл Україна») напої під торговою маркою «Red Bull Energy Drink», а також інші енергетичні напої відповідно до потреб покупця протягом строку дії укладеного договору.

Факт ввезення на митну територію України обумовленої договором продукції - енергетичних напоїв «Red Bull Energy Drink» підтверджується наявними в матеріалах справи вантажними митними деклараціями.

Крім того, між позивачем (як дистриб'ютором продукції Red Bull Energy Drink в межах України) та ТОВ «Ян Дженерал Продактс Україна» укладено договір № 1П від 10 листопада 2006 року та додаткову угоду від 20 грудня 2006 року, згідно з умовами якого ТОВ «Ян Дженерал Продактс Україна» зобов'язано купити продукти у ТОВ «Ред Булл Україна» та перепродати всі продукти ТОВ «Сан Інтербрю Україна» або іншій компанії, визначеній ТОВ «Ред Булл Україна».

Також, між ТОВ «Ред Булл Україна» (продавець) та ТОВ «Ян Дженерал Продактс Україна» (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 16 листопада 2007 року та додаткову угоду від 18 листопада 2007 року, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передавати покупцю у власність, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплачувати вартість енергетичного напою під торговою маркою «Red Bull», виробленого компанією «Red Bull GmbH» (Австрія), розфасований в жерстяні банки, в кількості, в строки та на умовах укладеного договору та додатків до нього.

01 березня 2008 року між ТОВ «Ред Булл Україна» та ТОВ «СанІнбев Україна» укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач (продавець) зобов'язується передати ТОВ «СанІнбев Україна» (покупець) у власність енергетичний напій під торговою маркою «Red Bull», виробленого компанією «Red Bull GmbH» (Австрія), розфасований в жерстяні банки ємністю 250 ml та 355 ml, а покупець зобов'язується приймати та сплачувати вартість товару, в кількості, в строки та на умовах укладеного договору.

Як встановлено проведеною перевіркою, при здійсненні оптових поставок своєї продукції, підприємство здійснювало маркетингові заходи, які відносить до господарської діяльності, пов'язаної з продажем енергетичних напоїв «Red Bull».

Крім того, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таргет Груп» укладено договір про надання послуг № 8500 від 31 жовтня 2006 року, згідно з умовами якого виконавець (ТОВ «Таргет Груп») зобов'язувалось надати замовнику (ТОВ «Ред Булл Україна») послуги по здійсненню просування та організації роздрібного та гуртового продажу продукції замовника в категорії товарів: енергетичних напоїв, а також з надання консультацій з вищенаведених питань.

За змістом п. 1.3 укладеного договору, послуги по здійсненню просування та організації роздрібного та оптового продажу продукції замовника здійснюється шляхом: розміщення продукції на полицях в роздрібних торгівельних точках; складання та надання замовнику звітів в узгодженій формі; розміщення рекламно-інформаційних матеріалів в місцях продажу продукції; проведення щотижневого моніторингу роздрібних цін на продукцію Замовника і конкурентів; зосередження зусиль на досягненні попередньо узгодженого рівня дистрибуції продукції в торгівельних точках, що обслуговуються, який може змінюватись в залежності від ринкової ситуації.

На підставі укладеного договору ТОВ «Таргет Груп» надано позивачу послуги по здійсненню просування та організації роздрібного та гуртового продажу продукції (енергетичних напоїв), що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг, наявними в матеріалах справи.

Факт виконання укладених договорів та використання отриманих послуг в господарській діяльності також підтверджується: звітами, складеними ТОВ «Таргет Груп», податковими накладними на загальну суму 2 520 000,00 грн.,наявними в матеріалах справи.

Оплата позивачем отриманих від ТОВ «Таргет Груп» рекламних та маркетингових послуг підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Як встановлено судом першої інстанції, аналіз наведених документів позивача свідчить про зростання обсягів продажу продукції ТОВ «Ред Булл Україна», що було зумовлено, серед іншого, успішними результатами рекламних та маркетингових послуг, наданих ТОВ «Таргет Груп» на замовлення позивача відповідно до договору № 8500 від 31 жовтня 2006 року.

Крім того, перевіркою правильності визначення суми амортизаційних відрахувань встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань за 2007 рік на суму 3 074 104,00 грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, у ТОВ «Ред Булл Україна» обліковуються основні засоби 2 групи - холодильники, холодильні вітрини, холодильні шафи тощо, які придбані ТОВ «Ред Булл Україна» у ТОВ «Ян Дженерал Продактс Україна» на підставі договору № ДГ-0000289 від 30 листопада 2006 року та відображені в бухгалтерському обліку на рахунку Дт 104 «Машини та обладнання».

03 січня 2007 року між ТОВ «Ред Булл Україна» (орендодавець) та ВАТ «САН Інтербрю» (орендар) укладено договір оренди обладнання, за умовами якого орендодавець надає орендарю в оренду холодильні камери для подальшої передачі в суборенду особам для здійснення зберігання, продажу та просування в торгівельних точках на ринку України напоїв Red Bull Energy Drink та Red Bull Sugafree Drink.

У матеріалах справи наявні акти прийому-передачі обладнання (холодильні камери) за договорами суборенди операційного торгівельного обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 1 від 03 січня 2007 року ТОВ «Ред Булл Україна» доходи від надання в оренду холодильного обладнання в бухгалтерському та податковому обліку не відображалися та не нараховувались.

Як зазначено податковим органом, послуги по оренді холодильного обладнання не пов'язані з отриманням позивачем доходу, оскільки у період, за який проводилася перевірка позивач не отримував прибутку від передачі в оренду вказаного обладнання.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що до перевірки ТОВ «Ред Булл Україна» не було надано додатку до договору № 1 від 03 січня 2007 року, в якому мала визначатися орендна плата за оренду обладнання, та актів прийому-передачі наданих послуг, якими б визначався фактичний розмір плати за користування майном, банківських виписок, які б підтверджували оплату зазначених послуг, та рахунків, що виставлялись орендодавцем для оплати зазначених послуг, що не було спростовано позивачем під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, основні засоби (холодильні камери) не використовувались позивачем у власній господарській діяльності, зокрема, у процесі виробництва або постачання товарів та наданні послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, оскільки під час судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт використання позивачем холодильних камер для здійснення діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи договір відступлення права вимоги від 30 листопада 2009 року та додаток № 1 до нього від 30 листопада 2009 року, не можуть вважатись належними та допустимими доказами отримання позивачем доходу від передачі майна в оренду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат включаються: витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За змістом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону, під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Законом.

Пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1 п. 7.5 цього Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення: № 0006892304/0 від 02 жовтня 2008 року в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 186 248,00 грн. та № 0006902304/0 від 02 жовтня 2008 року, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 110 460,00 грн., оскільки суми податкового кредиту та валових витрат в цій частині підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень: № 0006892304/0 від 02 жовтня 2008 року в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 186 248,00 грн. та № 0006902304/0 від 02 жовтня 2008 року.

Водночас, колегія суддів вважає доведеним належними та допустимими доказами у справі факт правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення: № 0006892304/0 від 02 жовтня 2008 року в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 383 348,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Булл Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Доводи апелянтів спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Булл Україна», Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2013 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 12 листопада 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.