Рішення № 35256763, 15.11.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2616/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

при секретарі Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницький цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 490069024 від 14.05.2008 р. в сумі 298940 грн. 13 коп. та судові витрати по справі в розмірі 2989 грн. 40 коп. Посилається на те, що 14.05.2008 р. між ЗАТ „Альфа-Банк, назва якого була змінена на ПАТ „Альфа-Банк, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 490069024, за яким йому було надано кредит в розмірі 12139,62 доларів США із сплатою 14,5 % річних на строк до 14.05.2013 року. Позивач свої зобовязання за договором виконав, видавши відповідачу суму кредиту. Відповідач умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого утворилася зазначена заборгованість. В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_3 (ОСОБА_1) Т.С.14.05.2008 року був укладений договір поруки № 4900690124-П, відповідно до якого боржник і поручитель відповідають перед банком за порушення зобовязання за кредитним договором, як солідарні боржники.

Представник позивача в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково. Пояснили, що мають борг за кредитним договором, однак суму боргу не визнають, вважаючи її завищеною.

Судом встановлено наступне.

14.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк, що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 490069024, відповідно до якого відповідач для придбання транспортного засобу та оплати страхової суми отримав кредит в сумі 12139,62 доларів США строком до 14.05.2013 року зі сплатою 14,5 відсотків річних . Разом з кредитним договором сторонами було підписано і розділ №2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб», що в силу п. 5 Кредитного договору є його невідємною частиною. Позивач на виконання умов договору здійснив видачу кредитних ресурсів, що підтверджується випискою з особового рахунку Відповідач порушив умови Кредитного договору, укладеного між сторонами щодо своєчасної сплати коштів по кредиту, внаслідок чого станом на 26.07.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 11292,79 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 298940 грн. 13 коп., а саме :

- заборгованість за кредитом 90263 грн. 27 коп.;

- заборгованість за відсотками 55704 грн. 33 коп.;

- пеня - 152972 грн. 52 коп.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що регулюються гл. 71 ЦК України. В силу укладеного кредитного договору відповідач зобовязаний був в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки Це передбачено п.2.8, 3 кредитного договору, що укладений між сторонами, п.п.8.1, п. 9 розділу №2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб» та врегульовано ст. 1054 ЦК України.

Пунктом 6.1 розділу №2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб» передбачено право банку вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, суму неустойки і збитків, якщо позичальник прострочив свої зобовязання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць.

Відповідно до вимог ст. ст. 526 та 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Відповідно до пп. 3.4, п.9 розділу №2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб» та вимог ст. 549 ЦК України відповідач має сплатити позивачу пеню за порушення зобовязання в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Розмір заборгованості розрахований позивачем відповідно до умов кредитного договору та розділу №2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб».

Окрім того, на забезпечення виконання укладеного кредитного договору між Банком та відповідачем ОСОБА_3 ( яка внаслідок укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1) 14.05. 2008 року було укладено договір поруки № 490069024 П.

Між сторонами даного договору виникли цивільно-правові відносини, що регулюються § 3 гл. 49 ЦК України. В силу укладеного договору поруки відповідач ОСОБА_3 повиненна була виконати зобовязання по погашенню заборгованості за кредитним договором, укладеним між Банком та ОСОБА_1, у передбачений договором строк. Це передбачено ст. 2 договору, що укладений між сторонами, та врегулювано ст. ст. 553, 554 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 526 та 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Відповідно до 3.1 Договору поруки та вимог ст. 554 ЦК України відповідач ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність за порушення ОСОБА_1 кредитного зобовязання.

В звязку з неналежним виконанням відповідачами зобовязань за кредитним договором, 13.08.2013 року на їх адресу була направлена вимога про дострокове повернення кредиту. Вимога виконана не була, заборгованість за кредитним договором повернена не була.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 цього Кодексу, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як вбачається з п. 11.3 розділу №2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб», що є невідємною частиною кредитного договору, сторони домовилися про те, що позовна давність за спорами, що випливають із договору, включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойок (штрафів,пені) тощо, становить 50 (пятдесят) років. Сторонами встановлено, що вказане застереження до Договору є договором про збільшення позовної давності. Загальні умови підписані позичальником.

За таких обставин суд не може взяти до уваги доводи відповідачів про застосування до вимог про стягнення пені позовної давності в один рік.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд прийшов висновку, що позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_1Г та ОСОБА_3, базуються на вимогах чинного законодавства, випливають із зобовязань за кредитним договором і договором поруки, та підлягають до задоволення.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку розміру заборгованості за кредитним договором, що зроблено позивачем, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідачів, значно перебільшує розмір безпосереднього боргу за кредитним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з позицій Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в Постанові Пленуму суду від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних зобовязань», положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною 2 статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

Відповідачі просять зменшити їм розмір неустойки, посилаючись на незадовільне матеріальне становище, різке збільшення курсу долару США по відношенню до гривні, що слугувало однією із причин неможливості сплачувати кредитне зобовязання. При цьому відповідач ОСОБА_1 зазначив, що кредитних коштів в доларах США він не отримував, банк самостійно відразу перевів їх в гривні.

Розмір основного боргу відповідачів становить 90263, 27 гривень, розмір пені 152972, 52 гривень. Дана пеня не є сумою яка нарахована відповідно до ст. 625 ЦК України. Як вбачається з наявних у справі письмових документів, відповідачі не працюють, га обліку в центрі зайнятості не перебувають, постійних стабільних доходів не мають, на утриманні мають малолітню дитину.

Як вбачається з кредитного договору (п. 2.1, 2.7), позивачем було надано відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 12139, 62 доларів США, що становило 61305 гривень 08 коп. (12139,62 х 5,05). Відразу ж дана сума у доларах США була продана через операційну касу позивача по встановленому курсу на день здійснення операції (505 грн. за 100 доларів США курс НБУ) і перерахування кредитних коштів в подальшому здійснювалося в гривнях (57906, 00 гривень). На даний час сума боргу відповідача ( з врахуванням підвищеного курсу долара США по відношенню до гривні) за кредитом становить 90263, 27 гривень, по відсотках 55704,33 гривень.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що стягується з відповідачів зі 152 972, 52 гривень до суми основного боргу - 90263, 27 гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 259, 526, 530, 551, 553, 554, 1054 ЦК України, згідно ст. ст. 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» ( МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № 37396000000004) 236230 (двісті тридцять шість тисяч двісті тридцять) гривень 87 коп. заборгованості за кредитним договором, в тому числі: 90 263 (девяносто тисяч двісті шістдесят три) грн. 27 коп. заборгованості за кредитом, 55 704 (пятдесят пять тисяч сімсот чотири) грн. 33 коп. заборгованості по відсотках, 90 263 (девяносто тисяч двісті шістдесят три) грн. 27 коп. пені.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати по справі в розмірі 2362 (дві тисячі триста шістдесят дві) гривень 22 коп..

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_4