Рішення № 35256049, 14.11.2013, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

_____________________ Справа № 520/1721/13-ц

Провадження № 2/520/2555/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Сушко М.О., Харитонової І.С.,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_3

до ОСОБА_4,

публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»

про відновлення становища, яке існувало до порушення, зобовязання не чинити перешкод у користуванні власністю та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4, ПАТ «ЕК Одесаобленерго», в якому з урахуванням неодноразових уточнень та доповнень просила суд зобовязати відповідачку не чинити їй перешкод у користуванні системою енергозабезпечення будинку № 32-а по вул. Дмитра Донського в м. Одесі шляхом перенесення електролічильника на його колишнє місце розташування за рахунок ОСОБА_4, приведення ПАТ «ЕК Одесаобленерго» у первісний стан системи енергозабезпечення вказаного будинку за рахунок ОСОБА_4, а також стягнути з відповідачки на її корись моральну шкоду розмірі 10000 грн.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_3 посилається на те, що вона є співвласником житлового будинку з надвірними спорудами № 32 «а» по вул. Д. Донського в м. Одесі та їй належить 7/40 цього домоволодіння. Вищевказану частку вона отримала у власність в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5, який помер 25 жовтня 2010р. Відповідачці ОСОБА_4, яка є матірю ОСОБА_3, належить на праві власності також 7/40 часток будинку з надвірними спорудами № 32 «а» по вул. Д. Донського в м. Одесі.

ОСОБА_3 стверджує, що відповідачка здійснила самовільне відключення частини будинку, якою користується позивачка, від електропостачання. При цьому за допомогою працівників Південного РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» був перенесений електролічильник на стінку самовільно збудованої будівлі, чим фактично були порушені права позивачки, оскільки вона не має можливості користуватись електричною енергію.

У звязку із викладеними обставинами, ОСОБА_3 просить зобовязати відповідачку ОСОБА_4 не перешкоджати їй користуватись електричною енергією шляхом повернення електролічильника на колішне місце, а також відновити систему енергопостачання у будинку.

Крім того, позивачка зазначає, що через винні дії ОСОБА_4 щодо відключення електроенергії, вона разом із малолітньою хворою дитиною залишилась без житла, була вимушена мешкати у знайомих, а в подальшому наймати квартиру, а тому просить стягнути з відповідачки моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

В судовому засіданні позивачка, а також її представник позовні вимоги позовні підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4А та її представник, позов не визнали повністю, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що саме з вини ОСОБА_4 у частині будинку, де мешкає ОСОБА_3, немає електроенергії.

Представник ПАТ «ЕК Одесаобленерго» у судовому засіданні позов в частині вимог до ПАТ «ЕК Одесаобленерго» не визнав, вказував, що співробітник Південного РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» діяв у межах закону. Вирішення решти позовних вимог до ОСОБА_4 залишив на розсуд суду.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_3, її представника, відповідачки ОСОБА_4, її представника, представника ПАТ «ЕК Одесаобленерго», оглянувши докази по справі за їх місцезнаходженням, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками домоволодіння № 32 «а» по вул. Д. Донського в м. Одесі, та позивачці належить 7/40 вказаного домоволодіння ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.11.2012р. (а.с. 12-13).

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини спільної часткової власності, що регулюються Главою 26 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Судом також встановлено, що рішення органу місцевого самоврядування та судових рішень про визначення порядку користування домоволодіння, а також про виділ часток співвласників домоволодіння в натурі не існує.

При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили у судовому засіданні, що між ними склався фактичний порядок користування їх частками домоволодіння, відповідно до якого у користуванні позивачки ОСОБА_3 перебувають приміщення 2-2 кухня, 2-3 житлова, 2-4 коридор, 2-5 санвузол, 2-7 житлова, а у користуванні ОСОБА_4 2-6 кухня, 2-8 санвузол, 2-9 підсобне, 2-10 підсобне згідно даних технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» від 22.01.2013 року (а.с. 18). Вказані приміщення мають окремі входи, санвузли та кухні.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5, правонаступником якого є його донька позивачка ОСОБА_3, користувались спільно єдиною системою енергопостачання, з єдиним встановленим електролічильником. Електролічильник був встановлений на внутрішній стінці коридору 2-4 за технічним паспортом, який перебуває у фактичному користуванні позивачки.

При цьому особовий рахунок був відкритий на імя ОСОБА_4 (а.с. 58-59).

В судовому засіданні також встановлено, що відповідачкою ОСОБА_4 без погодження з позивачкою за допомогою працівників Південного РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» був перенесений електролічильник з внутрішньої стінки коридору 2-4 за технічним паспортом (а.с. 18) на зовнішню стінку самовільно збудованої будівлі літ. «А2».

Протокольною ухвалою суду від 08.10.2013 року (а.с. 71) в порядку ст. 140 ЦПК України у справі було призначене виїзне судове засідання для огляду доказів за їх місцезнаходженням, тобто у домоволодінні № 32-а по вул. Дмитра Донського в м. Одесі. Цією ж ухвалою було залучено в якості спеціаліста співробітника Південного РЕМ ПАТ «ЕК Одесаобленерго», який виконував роботи з перенесення електролічильника.

Оглянувши докази на місці, суд встановив, що у приміщеннях 2-2 кухня, 2-3 житлова, 2-4 коридор, 2-5 санвузол, 2-7 житлова, які перебувають у користуванні ОСОБА_3 відсутнє електропостачання.

Спеціаліст ОСОБА_6 пояснив суду, що за заявою ОСОБА_4 ним було здійснено вказане вище перенесення електролічильника, однак після такого перенесення у всьому будинку було електропостачання.

Відповідачка ОСОБА_4 на запитання головуючого пояснила, що після перенесення електролічильника співробітником Південного РЕМ ПАТ «Одесаобленерго», саме вона найняла іншого електрика, який здійснив відключення від електропостачання зазначених приміщень будинку, в яких мешкала ОСОБА_3 разом із своєю малолітньою дитиною, що зафіксовано у протоколі (а.с. 80-81). В якості мотиву такого вчинку ОСОБА_4 вказувала, що ОСОБА_3 не сплачувала за споживану електроенергію.

Вищевказані пояснення ОСОБА_4 підтверджується та кореспондують поясненням ОСОБА_3, а також дослідженими судом доказами.

Суд вважає, що вищевказаними діями відповідачка порушила право ОСОБА_3 як співвласника будинку.

Так, ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Частиною 2 ст. 358 ЦК України встановлено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

У звязку із викладеним, суд розяснює ОСОБА_4, що вона не позбавлена права звернутися з позовом до ОСОБА_3 про стягнення її витрат на оплату електроенергії, проте вчинення самовільних дій щодо відключення частини будинку від електроенергії, на переконання суду є протиправними.

Згідно п. 3 Правил користування електричною енергією для населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 (надалі «Правила») споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Пунктом 5 «Правил» встановлено, що у разі розташування об'єктів споживача за різними адресами споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.

Частиною 3 п. 11 «Правил» встановлено, що перенесення приладів обліку за бажанням споживача, якщо це не суперечить вимогам правил улаштування електроустановок, виконується енергопостачальником за рахунок споживача.

Згідно п. 42 споживач електричної енергії зобов'язаний: узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд враховує і те, що електролічильник було перенесено з внутрішньої стінки коридору 2-4 на зовнішню стінку самовільно збудованої прибудови літ. «А2», на яку у сторін відповідно до положень ст. 376 ЦК України право власності не виникло.

На підставі вищенаведених норм законодавства суд вважає, що протиправними діями ОСОБА_4 були порушені права позивачки як співвласника домоволодіння, оскільки вона не має можливості користуватись своєю часткою будинку у звязку з діями відповідачки, яка, в свою чергу, повинна за власний рахунок відновити електропостачання у приміщеннях 2-2 кухня, 2-3 житлова, 2-4 коридор, 2-5 санвузол, 2-7 житлова будинку шляхом повернення електролічильнику на колишнє місце розміщення та його підключення з електричною мережею та внутрішньою електропроводкою в будинку.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст. 1167 ЦК України.

Моральна шкода, як встановлюється у ст. 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Пунктом 4 вказаної статті наголошується, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок самовільного відключення частини будинку, в якій мешкала ОСОБА_3, з вини ОСОБА_4, позивачці була заподіяна моральна шкода. Вона перенесла певні моральні страждання, була позбавлена можливості користуватися житлом, залишившись із малолітньою дитиною фактично «на вулиці», мешкала у друзів та знайомих, що позбавило її нормальних життєвих звязків і вимагало додаткових зусиль для організації свого життя.

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи ст.1 Протоколу Конвенції про захист прав людини та і основоположних свобод, яка захищає право власності та розяснення, що містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від характеру немайнових витрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких позивачка зазнала у звязку з порушенням її права власності з боку відповідача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, на її користь за заподіяну моральну шкоду має бути стягнуто з відповідача 1000 грн.

Оскільки в діях відповідача ПАТ «ЕК Одесаобленерго» судом не було встановлено порушень вимог закону, адже фахівець Південного РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» лічильник переносив за заявою ОСОБА_3 та його нове місце розташування визначалося за вказівкою ОСОБА_3, позов в частині вимог до ПАТ «ЕК Одесаобленерго» задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 88, 213 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_7 Володимирівни задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_4 (65049, м. Одеса, вул. Д. Донського, буд 32-а, код НОМЕР_1) не чинити перешкод ОСОБА_3 у праві користування системою енергозабезпечення домоволодіння № 32-а по вул. Дмитра Донського в м. Одесі шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав ОСОБА_3, а саме: повернення електролічильнику з зовнішньої стіни будинку літ. «А2» за технічним паспортом на його колишнє місце розташування у приміщення № 2-4 коридор за рахунок ОСОБА_4, а також шляхом відновлення електропостачання у приміщеннях 2-2 кухня, 2-3 житлова, 2-4 коридор, 2-5 санвузол, 2-7 житлова згідно даних технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» від 22.01.2013 року за рахунок ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 (65049, м. Одеса, вул. Д. Донського, буд 32-а, код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 1000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди та 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Петренко В. С.