Ухвала суду № 35255568, 12.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8949/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Троян Н.М.,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі Золотоверх І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 38022010 від 18 травня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження № 38022010 від 18 травня 2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 03 липня 2013 року відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Згідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року, у справі № 2а-13/10/1070 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 28 травня 2008 року № 0000532301/0/2319 та від 12 серпня 2008 року № 0000532301/1/3141; присуджено до стягнення з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн. та проведенням судово-економічної експертизи у сумі 6156,40 грн.

09 липня 2011 року на виконання вказаного судового рішення було видано виконавчий лист про стягнення з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн. та проведенням судово-економічної експертизи у сумі 6156,40 грн., пред'явлений до виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Листом Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 21 березня 2013 року позивача було повідомлено про відкладення безспірного списання коштів у сумі 3,40 грн., згідно пп. 2 п. 11 зазначеного Порядку та про неможливість виконання виконавчого листа в частині стягнення витрат на проведення судової експертизи.

15 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" звернулося до Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року по справі № 2а-13/10/1070 в частині стягнення витрат на проведення судової експертизи у розмірі 6256,00 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 18 травня 2013 року ВП № 38022010 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що у пред'явленому до виконання виконавчому документі відсутні необхідні, визначені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", реквізити, а саме: ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності та місцезнаходження боржника.

Дослідження положень законодавства у галузі виконавчого провадження, зокрема ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», надає підстави вважати, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам, передбаченим законодавством, зокрема, містити повне найменування боржника, його місцезнаходження та ідентифікаційний код.

Окрім того, Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 прямо передбачено, що боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В даному випадку судове рішення ухвалене на користь позивача, відповідачем в адміністративній справі є Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області і саме за рахунок її бюджетних асигнувань має здійснюватися відшкодування судових витрат, присуджених на користь позивача за рахунок державного бюджету України.

Колегією суддів було встановлено, що у спірному виконавчому листі Київського окружного адміністративного суду у якості боржника зазначено Державний бюджет України, який, згідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України, є планом формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки, Державний бюджет України не є фізичною або юридичною особою, розпорядником (бюджетною установою) та одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою та організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства, він не може вважатися боржником у розумінні законодавства у галузі виконавчого провадження та, відповідно, не може мати юридичної адреси та ідентифікаційного коду.

З урахуванням положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в якій чітко визначено, що резолютивна частина судового рішення та сторони виконавчого провадження (стягувач та боржник) є окремими реквізитами виконавчого документа, і викладення у виконавчому листі резолютивної частини судового рішення не означає неможливість окремого визначення боржника у виконавчому провадженні, який не вказаний у резолютивній частині судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність вимогам чинного законодавства виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року № 2а-13/10/1070.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що кошти в сумі 6156,00 грн., згідно до матеріалів справи, були сплачені на рахунки КНДІСЕ (а.с.24) та не зараховувалися до державного бюджету.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки, у пред'явленому до виконання виконавчому листі боржник, за рахунок бюджетних асигнувань якого мають відшкодовуватися судові витрати, відсутній, тоді як чинне законодавство не передбачає можливість стягнення за рахунок бюджету коштів без визначення конкретного розпорядника бюджетних коштів, то рішення відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, згідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.М. Троян

Судді Л.О. Костюк

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.