Ухвала суду № 35255522, 05.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2914/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Кучми А.Ю. та Аліменка В.О.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Селтік» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби до Приватного підприємства «Селтік» про стягнення заборгованості в розмірі 222 509,50грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва Державна податкова служба (далі - позивач або ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС) звернулася до суду позовом до Приватного підприємства «Селтік» (далі - відповідач або ПП «Селтік») про стягнення заборгованості в розмірі 222 509,50грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як свідчать матеріали справи, відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував податкові зобов'язання, внаслідок чого утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 222 465 грн. 61 коп. та земельний податок з юридичних осіб у розмірі 43 грн. 89 коп.

Податковий борг податку на додану вартість виник на підставі несплати податкових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно в податкових деклараціях № 9028225993 від 2105.2012 року; № 24408 від 12.06.2012 року; 9034983277 від 20.06.2012 року; № 9071752628 від 15.11.2012 року; 9080057341 від 19.12.2012 року.

Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України - платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначав у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 59.1 статті 59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 статті 59 ПК України - податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 ПК України з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено відповідачу податкову вимогу від 15 травня 2012 року № 753 на суму 59 961, 13 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 95 ПК України - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на те, що борг встановлений вказаною вимогою відповідачем сплачений, а податкова вимога на суму 222 509, 5 грн. відповідачу не відсилалась, з огляду на те, що в силу положень пункту 59.5 статті 59 ПК України, оскільки сума податкового боргу збільшилася (що підтверджується обліковою карткою платника податків), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Крім того, оскільки податковий борг відповідачем не був погашений в повному обсязі, у позивача відсутні підстави направлення додатково податкової вимоги.

Враховуючи вищезазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Селтік» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2013 року.

Говуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.