Постанова № 35248310, 11.11.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Справа № 919/927/13 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Сікорської Н.І.,

Латиніна О.А.,

за участю представників сторін:

представник заявника, не з'явився, публічне акціонерне товариство "Механізація будівництва";

представник боржника, Кукса Сергій Анатолійович (повноваження перевірені), довідка ЄДР № АБ 637138 від 16.10.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс";

представник учасника провадження у справі про банкрутство, не з'явився, Головне управління юстиції в місті Севастополі;

розпорядник майна, не з'явився, розпорядник майна Дрогайцев Атік Олегович;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 17 жовтня 2013 року у справі № 919/927/13

за заявою : Публічного акціонерного товариства "Механізація будівництва"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс"

за участю :

Розпорядник майна Дрогайцев Атік Олегович

Головне управління юстиції в місті Севастополі

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Механізація будівництва" (ініціюючий кредитор) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" (далі - боржник) у порядку, передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 року.

Ухвалою суду від 22.08.2013 порушено провадження у справі про банкрутство боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; визнано вимоги публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" в розмірі 3 417 897,66 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" призначено арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича, якого зобов'язано в строк до 10.10.2013 надати суду відомості (Звіт) про результати розгляду вимог кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і подати його до суду на затвердження; провести інвентаризацію майна боржника не пізніше 21.10.2013.

Ухвалою від 25.09.2013 за клопотанням розпорядника майна суд припинив повноваження виконавчого органу управління боржником - директора ТОВ „Тонус Плюс", а виконання обов'язків керівника тимчасово поклав на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Дрогайцева А.О.

14 жовтня 2013 року розпорядник майна товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" - арбітражний керуючий Дрогайцев Атік Олегович звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом усунення від посади керівника боржника - директора ТОВ „Тонус Плюс" Кукси Сергія Анатолійовича, із тимчасовим покладенням обов'язків керівника ТОВ „Тонус Плюс" на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 17 жовтня 2013 року у справі №919/927/13 задоволено клопотання розпорядника майна ТОВ„Тонус Плюс" - арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича про усунення від посади керівника боржника - директора ТОВ „Тонус Плюс".

Вжиті заходи до забезпечення вимог кредиторів шляхом усунення від посади керівника боржника - директора ТОВ „Тонус Плюс".

Виконання обов'язків керівника ТОВ „Тонус Плюс" покладені на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №525, видане Міністерством юстиції України 24.04.2013; посвідчення № 525 від 24.04.2013).

Приймаючи відповідне рішення, суд першої інстанції з посиланням на норми Цивільного законодавства та на вимоги Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для усунення керівника ТОВ „Тонус Плюс" від посади із покладенням його обов'язків на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Тонус Плюс", звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції, суперечить нормам процесуального та матеріального права, а саме при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, останнім були неповно з'ясовані та встановлені обставини, що мають значення для справи, та які він вважав встановленими.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2013 року, прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 11 листопада 2013 року.

В судовому засіданні 11 листопада 2013 року, представник боржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, інші представники провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, судова колегія не вбачає підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі Закон).

Відповідно до статті 2 вказаного Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що усунення керівника боржника від посади можливо, зокрема, у випадку, коли керівник боржника перешкоджає розпоряднику майна у виконанні його повноважень.

За приписами статті 22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов'язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов'язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Статтями 22 та 98 Закону на розпорядника майна покладені певні обов'язки.

При цьому розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України (частина 4 статті 22 Закону).

Так, у відповідності із вимогами статей 22 та 98 Закону, суд першої інстанції ухвалою від 22.08.2013р. (з урахуванням ухвали від 25.09.2013), зобов'язав розпорядника майна в строк до 10.10.2013 року надати суду відомості (Звіт) про результати розгляду вимог кредиторів; скласти реєстр вимог кредиторів і подати його до суду на затвердження; провести інвентаризацію майна боржника не пізніше 21.10.2013. Цією ж ухвалою суд першої інстанції зобов'язав боржника провести аудит.

Як вбачається з матеріалів справи, мотивуючи свої вимоги, щодо усунення керівника боржника від посади, розпорядник майна товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" - арбітражний керуючий Дрогайцев Атік Олегович звертав увагу суду на те, що останній не може виконувати покладених на нього Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" функцій з незалежних від нього обставин, зокрема виконати вимоги суду, через відсутність боржника та органів його управління за юридичною адресою, що унеможливлює доступ до документації боржника, а як слід перешкоджає встановленню його фінансово-господарського становища та виявленню дебіторської і кредиторської заборгованості.

Поняття терміну місцезнаходження розкривається в статті 93 Цивільного кодексу України, відповідно до якої місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Діючим законодавством передбачена державна реєстрація всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Закон, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Зазначений Закон також визначає поняття терміну місцезнаходження юридичної особи - а саме, це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Відповідно до приписів статей 1, 17, 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомості про місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. При цьому ці відомості у випадку їх внесення до вказаного реєстру вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Так відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" є: 99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1.

Однак, боржник чи його органи управління за юридичною адресою не знаходяться, що підтверджується матеріалами справи, а саме актами приймання-передачі виконаних робіт щодо доставки кореспонденції за юридичною адресою боржника (арк. с. 31-32), так і безпосередньо боржником, зокрема, у листі №52 від 11.09.2013 за підписом директора товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" Кукси С.А., в якому останній клопоче надсилати усю кореспонденцію у даній справі за іншою адресою: 99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 44, оф. 6 (арк. с. 28).

Таким чином, боржник не розміщує свій виконавчий орган управління за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, чим порушує вищевказані норми чинного законодавства.

Посилання заявника апеляційної скарги на лист №52 від 11.09.2013 за підписом директора товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" Кукси С.А., як на доказ повідомлення про фактичний адрес місцезнаходження боржника не може бути прийнято до уваги, оскільки зі змісту вказаного листа вбачається, що він був направлений лише на адресу суду першої інстанції.

Крім того, судова колегія також не приймає до уваги посилання заявника скарги на лист за вих. №49 від 10.09.2013 за підписом директора товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" Кукси С.А., як на доказ повідомлення розпорядника майна про фактичне місцезнаходження боржника, оскільки в матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його отримання розпорядником майна.

Викладені обставини справи, на думку судової колегії свідчать про фактичне створення керівними органами боржника перешкод діям розпорядника майна.

Разом з цим, відсутність взаємодії з керівництвом боржника унеможливлює проведення розпорядником майна боржника заходів, спрямованих на встановлення фінансово-господарського становища боржника, виявлення дебіторської чи кредиторської заборгованості та причин, що призвели до неплатоспроможності боржника за його зобов'язаннями.

Щодо наявності конфлікту інтересів усередині товариства, судова колегія зазначає наступне.

Так в матеріалах справи наявні документи: лист за вих. №49 від 10.09.2013 за підписом директора товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" Кукси С.А., письмові пояснення учасника ТОВ „Тонус Плюс" Зінченка С.С. від 13.09.2013, заява від 21.06.2013 до Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі про скоєний злочин, протокол наради від 03.09.2013, а також заява за вих. №67 від 23.09.2013 за підписом заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" Кукси С.А., який скріплено печаткою боржника, про неможливість виконання пункту 8 ухвали суду від 22.08.2013 щодо проведення аудиту.

Усі вищенаведені документі за своїм змістом свідчать про наявність корпоративного конфлікту, та безумовно підтверджують факт нестабільної ситуації навколо виконавчого органу товариства та його керівників.

За таких обставин, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для припинення повноважень керівника товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" від посади із покладенням його обов'язків на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Суд попередньої інстанції навів правове обґрунтування своїх висновків, щодо наявності підстав для задоволення клопотання розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Плюс" - арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича, а отже судова колегія вважає ухвалу суду відповідною нормам матеріального процесуального права, тому зазначена ухвала суду не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 4), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" - залишити без задовалення.

2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 17 жовтня 2013 року у справі № 919/927/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді Н.І. Сікорська

О.А.Латинін

Розсилка:

1.Публічне акціонерне товариство "Механізація будівництва" (Фіолентовське шосе, 1,Севастополь,99053)

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" (вул. Очаківців, 26-1,Севастополь,99011) (вул. Жовтневої революції , буд. 44 оф. 6, 99038 м. Севастополь)

3.Розпорядник майна Дрогайцев Атік Олегович (вул. Павла Корчагіна, буд. 34, кв. 22,Севастополь,99001) (вул. Соловйова, буд. 1 , м. Севастополь 99029)

4.Головне управління юстиції в місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3,м.Севастополь,99011)

5.Господарський суд міста Севастополя (вул.Л.Павліченко, 5, м.Севастополь,99011)