Рішення № 35238041, 25.10.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.10.2013 Єдиний унікальний номер 205/4528/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/205/2388/2013

25 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Тауса М.М.,

при секретарі Попович Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 28 травня 2013 року звернувся до суду з позовом, в якому згідно останньої редакції уточнень вказав, що відповідно до укладеного Договору № 2007-058-М від 31 травня 2007 року позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 60000,00 доларів США, терміном повернення до 31.05.2022 року включно зі сплатою 17,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 31 травня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме, трикімнатну квартиру загальною площею 56,60 кв.м., житловою площею 40,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 31 травня 2007 року. У свою чергу, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у звязку з чим, станом на 21.05.2013 року за договором виникла заборгованість у розмірі 52383,86 доларів США, де заборгованість за кредитом 45422,46 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом 6879,43 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором 81,97 доларів США. Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2007-058-М від 31 травня 2007 року у розмірі 52383,86 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.05.2013 року складає 418547,04 гривень, звернути стягнення на трикімнатну квартиру загальною площею 56,60 кв.м., житловою площею 40,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, з проведення дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача, який проживає у трикімнатній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач в особі свого представника за довіреністю - ОСОБА_2, в судове засідання не зявився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надав письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу без своєї присутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.124).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Про день, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. Про причини своєї неявки не повідомила. Письмових заяв про розгляд справи без своєї присутності до суду не надсилала.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що 31 травня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2007-058-М, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 60000,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 17,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 31.05.2022 року (а.с.24-29).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилом, встановленим ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У відповідності ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В забезпечення виконання умов кредитного договору, 31 травня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 2007-058-М, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку позивача трикімнатну квартиру загальною площею 56,60 кв.м., житловою площею 40,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належне їй на праві власності (а.с.35-40).

Встановлено, що трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1203 (а.с.41-42)

Також, в забезпечення виконання умов кредитного договору 31 травня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 2007/058/М, згідно умов яких, ОСОБА_4 зобовязався перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за кредитним договором (а.с.62)

Встановлено, що Банк свої зобовязання по договору виконав належним чином, у свою чергу, відповідач порушив умови укладеного договору, в частині своєчасного погашення платежів передбачених умовами кредитного договору, у звязку з чим станом на 21.05.2013 року за договором виникла заборгованість у розмірі 52383,86 доларів США, де заборгованість за кредитом 45422,46 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом 6879,43 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором 81,97 доларів США. (а.с.8-16).

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, що не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Встановлено, що Банк направляв ОСОБА_1 письмову вимогу про повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги та зі спливом цього строку Банк має намір продати предмет іпотеки (а.с.18-19), що підтверджується реєстром поштових відправлень від 18 квітня 2013 року (а.с.21-23)

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 вищезазначеного Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

При реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» - рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 2007-058-М від 31 травня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, а саме, на трикімнатну квартиру загальною площею 56,60 кв.м., житловою площею 40,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме, трикімнатної квартири загальною площею 56,60 кв.м., житловою площею 40,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом здійснення процедури продажу предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій особі покупцеві з отриманням витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, з дотриманням вимог ст.38 Закону України «Про іпотеку» та визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги в частині звернення стягнення на іпотечне майно, зокрема, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі.

Стосовно позовних вимог в частині виселення відповідача, який проживає у спірній квартирі, то вказані вимоги не підлягають задоволенню за нижченаведеним.

Встановлено, що за адресою іпотеки АДРЕСА_2 у відповідності до довідки № 6260 від 29.08.2013 року, виданої комунальним підприємством «Житлове-експлуатаційне підприємство № 25» незареєстрованим власником значиться ОСОБА_1 (а.с.104).

Як передбачено ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частини 2 і 3 зазначеної статті встановлюють певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У пункті 43 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Враховуюче вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказані вимоги є передчасними та їх задоволення є можливим лише після звернення стягнення на предмет іпотеки і невиконання мешканцями письмової вимоги іпотекодержателя про звільнення житлового приміщення у добровільному порядку.

Слід також зауважити, що вимоги позову про зняття відповідача з реєстрації не відповідають положенням ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до яких зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а тому в цій частині позову слід також відмовити.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1. ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи здобуті по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 3441,00 грн.

На підставі вищевикладеного і керуючись Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", Законом України «Про іпотеку», ст.ст.526, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2007-058-М від 31 травня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 в розмірі 52383,86 доларів США (пятдесят дві тисячі триста вісімдесят три доларів США), що за курсом Національного Банку України станом на 21.05.2013 року складає 418547,04 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 45422,46 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом 6879,43 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором 81,97 доларів США штрафи, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 2007-058-М від 31 травня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, а саме, на трикімнатну квартиру загальною площею 56,60 кв.м., житловою площею 40,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Реалізувати предмет іпотеки шляхом здійснення процедури продажу предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій особі покупцеві з отриманням витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, з дотриманням вимог ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 3441,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя М.М. Таус

Копія вірна: Суддя- Секретар-