Рішення № 35237758, 14.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/904/13-ц 22-ц/774/2702/К/13

Справа № 177/904/13-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження 22-ц\774\2702\К\13 Бондарчук Г.Д.

Категорія № 27 ( ІУ ) Доповідач - Грищенко Н.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Барильської А.П.,Савіної Г.О.,

при секретарі: Кузьміній Н.В.

за участю: відповідача - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2013 року по справі за позовом Кредитної спілки "Аккорд" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року Кредитна спілка "АККОРД" ( надалі - КС "АККОРД") звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.11.2006 року між КС «Аккорд» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № Вікна КР.

Згідно з п.1.1. зазначеного договору відповідачу був наданий кредит для придбання товарів у розмірі 5000 грн. За умовами кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язалась щомісячно сплачувати позивачу нараховані проценти та частину кредиту відповідно графіку платежів. Проценти за користування кредитом нараховуються позивачем на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,11507 за кожний день користування кредитом, що передбачено п.2.3 зазначеного договору.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконувала у зв'язку із чим утворилась заборгованість за кредитним договором № Вікна КР в сумі 19313,54 грн., що складається: з залишку кредиту - 5000,00 грн., залишку процентів - 1155,37 грн., нарахованих штрафних санкцій - 5000,00 грн., інфляційної складової та 3 % річних - 8158,17 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2013 року позовні вимоги КС "АККОРД" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Аккорд» заборгованість за кредитним договором № Вікна КР від 24.11.2006 року в розмірі 19313 , 54 грн., яка складається: залишку кредиту - 5000 грн., залишку процентів - 1155,37 грн., нараховані штрафні санкції - 5000 грн., інфляційна складова та 3% річних - 8158,17 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки "Аккорд" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2., посилаючись не неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для правильного вирішення спірного питання, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вважає, що при розгляді справи суд не врахував, що у матеріалах справи відсутні докази про наявність у відповідача ліцензії на надання фінансових послуг.

Вважає, що у договорі в порушення вимог законодавства відсутнє посилання на відсоткову ставку за користування кредитними коштами, а нарахування 42% , згідно розрахунку позивача, є необґрунтованим.

В запереченнях на апеляційну скаргу КС "Аккорд" просить рішення суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін, а апеляційну скаргу без задовлення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення апеляційного суду відповідає не повністю.

Судом встановлено, що за заявою відповідача ОСОБА_2, підписаною нею особисто 24 листопада 2006 року, між нею та КС «АККОРД» укладено кредитний договір № Вікна КР. Згідно видаткового касового ордеру № 1463 від 24.11.2006 року ОСОБА_2 отримала в касі КС "АККОРД" грошові кошти в сумі 5000 грн., що особисто підтвердила своїм підписом. (а.с. 8-15).

Відповідно умов кредитного договору та рекомендованого графіку платежів ОСОБА_2 повинна повернути отримані грошові кошти в строк до 25.11.2007р. зі сплатою 0,11507 відсотків за кожен день користування кредитом на залишок суми кредиту (а.с.11).

Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено нарахування пені в розмірі 0,5% від суми остаточної заборгованості за кожен день прострочення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ст. ст. 526, 625 ЦК України та виходив з того, що відповідач належним чином не виконувала умови кредитного договору у зв'язку із чим стягнув на користь позивача суму заборгованості.

Однак, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконувала умови кредитного договору у зв'язку із чим, виникла заборгованість, яку позивач у сумі 19 313,54 грн. просив стягнути з відповідача.

Однак, як убачається з матеріалів справи у письмових запереченнях проти позовних вимог відповідач ОСОБА_2 просила застосувати до спірних правовідносин ст.267 ЦК України, яка передбачає відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском строку позовної давності ( а.с.29).

На зазначені заперечення відповідача суд першої інстанції уваги не звернув, належним чином не перевірив доводи відповідача та не вмотивував у рішенні суду підстави їх не прийняття.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Пунктом 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи). Офіційне тлумачення статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надано також і в Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011(справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

Як убачається з матеріалів справи, п. 2 розділу 1 Кредитного договору № Вікна КР від 24 листопада 2006 року об'єктом кредитування є придбання товарів вартістю 5000 грн. Відповідач ОСОБА_2 отримала грошові кошти на споживчі цілі.

Відповідно Додаку № 1 до кредитного договору рекомендованого графіку платежів відповідач повинна була сплатити кредитні кошти у строк до 25 листопада 2007 року ( а.с.11).

Згідно штампу вхідної кореспонденції суду та відбитку штампу поштового відправлення на конверті із позовом КС "АККОРД" звернувся до суду у квітні 2013 року. ( а.с. 2,19).

Колегія суддів приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної даності для звернення за захистом порушених прав, у зв'язку із чим рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим . Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду на підставі п.п.3,4ст.309 ЦПК України скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову КС "АККОРД" в задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , у зв'язку із сплином строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 314-316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову Кредитної спілки "Аккорд" в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: