Постанова № 35231731, 29.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6408/13-a

категорія 8.2.2

29 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шимоновича Р.М.,

за участю секретаря судового засідання - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовомNT> товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Логістикс" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Логістикс" (далі - ТОВ "Укрпродукт Логістикс", Товариство) звернулось до суду з позовом, у якому просило, з урахуванням уточнень, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 000018222 від 05 липня 2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 750006,00 грн., у тому числі: основний платіж - 500004,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 250002,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що придбання олії у ТОВ "Саноіл Торг" підтверджується належним чином складеними первинними документами, придбаний товар у подальшому був експортований, а також чинним законодавством на платника податків не покладено обов'язок перевіряти правомірність діяльності своїх контрагентів.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Укрпродукт Логістикс" встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за лютий 2012 року в сумі 500004,00 грн. на підставі нікчемного правочину по операції з придбання олії соняшникової у ТОВ "Саноіл Торг". Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Встановлено, що у період з 13 червня 2013 р. по 14 червня 2013 р. посадовими особами державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області) проведено позапланову невиїзну перевірку з питання фінансово-господарських відносин з ТОВ "Саноіл Торг", за результатами якої складено акт № 3016/22-2/35021464/0100 від 14 червня 2013 р. (а.с. 12-32).

В акті перевірки зафіксовано порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Укрпродукт Логістикс" завищено податок на додану вартість за лютий 2012 року на 500004,0 грн.

За результатами розгляду даного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000018222 від 05 липня 2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 750006,00 грн., у тому числі: основний платіж - 500004,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 250002,00 грн. (а.с. 33).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, Товариство розпочало процедуру адміністративного оскарження.

Однак, рішеннями Головного управління Міндоходів у Житомирській області за вих. № 4035/К-С/10-205 від 18 липня 2013 р. та Міністерства доходів і зборів України за вих. № 9747/6/99-99-10-01-15 від 27 вересня 2013 р. у задоволенні скарг товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Логістикс" відмовлено, податкове повідомлення-рішення № 000018222 від 05 липня 2013 р. - залишено без змін.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість став висновок податкового органу про завищення позивачем податковий кредит за лютий 2012 року в сумі 500004,00 грн. на підставі нікчемного правочину по операції з придбання олії соняшникової у ТОВ "Саноіл Торг".

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Встановлено, що між ТОВ "Укрпродукт Логістикс" (Покупець) та ТОВ "Саноіл Торг" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 12-01-12 від 12 січня 2012 р. (а.с. 34-36).

Відповідно до умов даного Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію та матеріали (надалі також - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним Договором. Найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними додатками до даного договору (п. 1.1., 1.2 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, умови поставки товару, конкретне місце фактичного приймання - передачі товару визначається сторонами у Специфікаціях.

Відповідно до специфікації до договору купівлі-продажу № 12-01-12 від 12.01.2012 р. № 1 від 25 січня 2012 р., поставка товару (українська нерафінована соняшникова олія у кількості 328,410 тонн, вартістю 3000025,35 грн., у томі числі ПДВ - 500004,23 грн.) здійснюється на умовах EXW - термінал ТОВ "Евері" м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, термін поставки до 31 березня 2012 р. включно (а.с. 37).

Придбання української нерафінованої соняшникової олії підтверджується актом приймання-передачі № 1 від 25 січня 2012 р. (а.с. 38), видатковою накладною № РН-0000059 від 25 січня 2012 р. (а.с. 39), податковою накладною № 67 від 25 січня 2012 р. (а.с. 40), копії яких містяться в матеріалах справи і є підставою для формування податкового кредиту.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що 25 січня 2012 р. придбану олію Товариство передало комісіонеру ТОВ "Югекотоп" для подальшої реалізації на експорт на умовах FOB - порт Миколаїв, що підтверджується вантажно-митною декларацією, сертифікатами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доказів щодо нікчемності договору, укладеного з вказаним контрагентом, та рішень суду про визнання його таким відповідачем не надано. Не надано також відповідачем як суб'єктом владних повноважень і доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Щодо посилань відповідача на акти перевірок, які надійшли від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва:

- №788/22-20/37269136 від 22.03.2013 р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки TOB "Саноіл Торг" по взаємовідносинах з TOB "Інфініті" за період з 21.03.11 р. по 30.09.12 р.;

- № 895/22-2037269136 від 04 квітня 2013 р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Саноіл Торг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.10.2012 р.;

- № 1266/22-20/37269136 від 26 квітня 2013 р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Саноіл Торг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 28.02.2013 р., слід зазначити наступне.

Згідно із статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Також Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб’єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених податкових накладних, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту 500004,00 грн. ПДВ на підставі належним чином оформлених первинних документів по господарській операції з товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл Торг" та на підставі норм Податкового кодексу України, відтак, нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість позивачу з цих підстав проведено контролюючим органом неправомірно.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 000018222 від 05 липня 2013 р. прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 000018222 від 05 липня 2013 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродукт Логістикс" 2294,00 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 05 листопада 2013 р.