ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/18292/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2011
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012
у справі № 2а-2477/11/1270
за позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
до Приватного підприємства «Фелікс»
про стягнення фінансових санкцій,
В С Т А Н О В И Л А:
Краснодонська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області (надалі - позивач, Краснодонська ОДПІ Луганської області) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Фелікс» (надалі - відповідач, ПП «Фелікс»), у якому просила суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 267 223,27 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012, позов задоволено частково: стягнуто з ПП «Фелікс», 94400, Луганська область, м. Краснодон, пл. Комсомольська,1, код 13380949 суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2730,67грн. (дві тисячі сімсот тридцять гривень 67 коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено перевірку відповідача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої 15.11.2010 складено акт № 0397/12/32/23/13380949 (надалі акт).
Перевіркою встановлено порушення відповідачем приписів: статті 3 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (надалі - Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»), що виразилося у здійснення діяльності без торгового патенту; п. 2.6 розд. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, а саме неоприбуткування готівкових коштів у день їх фактичного надходження; п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 106/5297, що виразилося у невиконанні щоденних записів про рух готівкових коштів та сумах розрахунків.
На підставі акта позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2010 № 0002672343, яким застосовано до відповідача суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 264 492,60 грн. на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2010 № 0002662343, яким визначено відповідачу суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 730,67 грн. на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Вказані рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій були направлені на адресу відповідача згідно листа від 08.12.2010 вих. № 23153/23-403 та отримані останнім 17.01.2011.
Відповідач, у встановлені законом строки зазначені рішення не виконав, суми штрафних (фінансових) санкцій не сплатив. У зв'язку з цим, утворилась заборгованість в сумі 267 223,27 грн., про стягнення якої позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 264 492,60 грн., на підставі рішення від 07.12.2010 № 002672343, не підлягає задоволенню, оскільки дане рішення скасовано судом, у встановленому законом порядку.
Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2011 у справі № 2а-2642/11/1279, скасовано рішення Краснодонської ОДПІ в Луганській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2010 № 002672343 у розмірі 264 492,60 грн.
Беручи до уваги даний факт та керуючись приписами, згаданої ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що вищенаведені обставини свідчать про безпідставність вимог позивача в частині стягнення з підприємства санкцій у розмірі 264 492,60 грн., на підставі скасованого рішення від 07.12.2010 № 002672343.
А відтак, висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову у відповідній частині є такими, що ґрунтуються на приписах норм матеріального та процесуального права.
Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
1. Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області залишити без задоволення.
2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2012 у справі № 2а-2477/11/1270 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис)Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 35230408, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2477/11/1270. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: