Постанова № 35229799, 13.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 902/397/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2013у справігосподарського суду Вінницької областіза позовомдержавного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень"додержавного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", Ладижинського кар'єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"простягнення 34 470 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену уу накладній масу вантажув судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились;від відповідача 1:Рагуліна О.В. - дов. № ЦУПП - 128 від 23.08.2013;від відповідача 2:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 30.05.2013 господарського суду Вінницької області (суддя Тварковський А.А.) позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в особі Ладижинського кар'єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" на користь державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" 34 470 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Постановою від 02.09.2013 Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Мельник О.В. - головуючий, Савченко Г.І., Грязнов В.В.) рішення від 30.05.2013 господарського суду Вінницької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в особі Ладижинського кар'єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" порушено норми Статуту залізниць України щодо правильності заповнення залізничної накладної.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в особі Ладижинського кар'єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, п. 17 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості"; ст.ст. 107, 1119 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Господарськими судами встановлено, що 10.09.2012 Ладижинське кар'єроуправління державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" відправило на адресу заводу ЖБК за накладною №42255554, у 3-х вагонах №66750753, №66119082, №66631862 вантаж - щебінь гранітний. Станція відправлення - Ладижин Одеської залізниці, призначення - Одеса-Застава-1. У вищезазначеній накладній відповідач вказав масу вантажу у вагонах №66750753 - 68 000 кг, №66119082 - 68 200 кг, №66631862 - 67 800 кг. Загальна маса вантажу 204 000 кг.

11.09.2012 на шляху прямування, на станції Котовськ Одеської залізниці, проведено комісійне переважування вагонів. При контрольному переважуванні вагонів №66750753, №66119082, №66631862 виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу, про що 11.09.2012 складено комерційні акти БК №391795/56, БК № 391793/54, БК № 391794/55 (відповідно).

В комерційних актах вказано, що маса вантажу у кожному із вагонів менша вказаної у накладних. Загальна маса менша на 33 000 кг; навантаження у вагонах рівномірне, нижче бортів на 25-30см, сліди течії по станції відсутні, в технічному відношенні вагони справні.

Відповідно ст.ст.908, 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ст.122 Статуту залізниць України та п.5.5 Правил оформлення перевізних документів за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно з статтею 118 цього Статуту (у розмірі п'ятикратної провізної плати). При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Відповідно п.п. 8 та 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Залізниця у комерційному акті зобов'язана детально описати стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Однак, господарськими судами не надано належної оцінки вимогам вказаних пунктів Правил складання актів.

Відповідно до п.12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

Господарські суди в судових рішеннях вказали, що при перевірці вантажу, який прибув з комерційними актами попутної станції БК №391795/56, БК № 391793/54, БК № 391794/55 від 11.09.2012 на станції призначення Одеса-Застава-1 не виявлено різниці між даними комерційних актів і фактичною наявністю та станом вантажу, тому нові акти станцією призначення не складались, а відповідні дані підтверджено випискою ГУ-98.

Отже, суди виходили з того, що комерційні акти від 11.09.2012 за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства України, складені та підписані повноважними особами, з огляду на що є належними доказами.

Визнаючи комерційні акти належним доказом щодо обставин, які є підставою для покладення відповідальності на вантажовідправника, суд повинен був перевірити дотримання порядку складання комерційного акту та оформлення накладних, відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Комерційний акт є тільки одним із доказів, який господарський суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами у справі. Зокрема, комерційний акт може оцінюватися як такий, що не має сили доказу, якщо він не відповідає фактичним обставинам.

Комерційні акти, які містяться в матеріалах справи констатують, що недостачу вантажу встановлено на попутній станції, однак, в накладній № 42255554 відсутня відмітка про складені на попутній станції комерційні акти, стан вантажу на станції призначення не перевірено, відмітки в комерційних актах не проставлено, як це передбачено Правилами складання актів.

При невідповідності відомостей, вказаних в комерційному акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, складається новий комерційний акт. Однак, господарські суди попередніх інстанцій відповідних обставин достеменно не дослідили та про складення такого акта станцією призначення не з'ясували.

Оскільки господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено наведених обставин, тому не можна дійти висновку щодо дотримання вантажовідправником та перевізником схоронності перевезення, ці обставини комерційним актом не засвідчено.

Таким чином, господарськими судами при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.3 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 02.09.2013 Рівненського апеляційного господарського суду та рішення від 30.05.2013 господарського суду Вінницької області зі справи №902/397/13 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга