Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/11575/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - Фролов М.О.
Доповідач - Кабанченко О.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К РАЇ Н И
29 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» про стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за порушення грошового зобов'язання.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «ХДІ страхування» про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних за порушення грошового зобов'язання.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Вважає, що рішення суду не відповідає нормам процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, поставивши під сумнів достовірність копії рішення суду від 01 лютого 2012 року, що була надана позивачем, не з'ясував питання щодо обізнаності відповідача про наявність такого рішення суду, оскарження відповідачем цього рішення суду, а також мав змогу шляхом доступу до ЄДРСР перевірити достовірність рішення суду.
В судове засідання апеляційного суду відповідач не явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, направив письмові заперечення проти апеляційної скарги.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2012 року позивач звернулась до суду з даним позовом. Посилаючись на те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 лютого 2012 року в справі № 2-5105/11 з відповідача ПАТ «ХДІ страхування» стягнуто на її користь страхове відшкодування у сумі 67 200 грн. за договором добровільного страхування наземного транспорту від 06 лютого 2008 року за № 041-32/08, а страхове відшкодування відповідач виплатив лише 07 травня 2012 року, просила стягнути з відповідача за прострочення виплати страхового відшкодування 25 060 грн. інфляційних нарахувань, 7 594,52 грн. - 3% річних, 30 378,08 грн. пені, а також витрати у сумі 630,33 грн. на оплату судового збору, 4 000 грн. на оплату правової допомоги.
Справа судом першої інстанції була розглянута у відсутність позивача, яким направлено було на адресу суду відповідну заяву.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності, зазначивши у рішенні, що позивачем було надано на підтвердження позовних вимог копію рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 лютого 2012 року, яка не завірена належним чином, представник відповідача не визнав достовірність наданих позивачем копій документів, не заявив клопотання про витребування у позивача оригіналів документів.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду, вважає, що він не відповідає обставинам справи та положенням процесуального закону, зважаючи на наступне.
За змістом ст. 64 ЦПК України суд приймає копії письмові докази, якщо їх достовірність не заперечується іншими учасниками судового розгляду. За наявності таких заперечень особам, які беруть участь у справі, надано право заявити клопотання про надання оригіналу доказу.
У даному випадку представник відповідача, висловивши заперечення щодо достовірності наданих позивачем документів, не скористався своїм процесуальним правом заявити клопотання про надання копії рішення суду, яка б була належним чином завірена.
При цьому відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позовній заяві, а саме факту постановлення Ужгородським міськрайонним судом 01 лютого 2012 року рішення, яким з відповідача на користь позивача стягнуто страхове відшкодування, факту виплати страхового відшкодування у строки, зазначені позивачем, подано не було, і судом першої інстанції фактичні обставини справи взагалі не встановлювались.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, як постановлене з порушенням вимог процесуального закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 лютого 2012 року, яке набрало законної сили 8 серпня 2012 року, з ПАТ «ХДІ страхування» на користь позивача ОСОБА_2 67 200 грн. страхового відшкодування (а.с. 104-106).
Вказаним рішенням суду встановлено, що діями відповідача - безпідставною відмовою у виплаті страхового відшкодування у строк позивачу були порушені умови договору страхування та закону.
Сума страхового відшкодування за рішенням суду від 1 лютого 2012 року була виплачена позивачу 7 травня 2012 року, що підтверджується даними розпорядження заступника начальника міського ВДВС Ужгородського МУЮ від 11 травня 2012 року, і не спростовано відповідачем (а.с. 11).
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідач у відповідності до положень ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити 3% річних від суми боргу та інфляційні втрати позивача за весь час прострочення.
Крім того, відповідно до п.26.5 договору страхування від 6 лютого 2008 року, що був укладений сторонами, і на підставі якого відповідачем виплачене страхове відшкодування позивачу за рішенням суду від 1 лютого 2012 року, сторони договору домовились про те, що вони несуть відповідальність за несвоєчасно проведені фінансові розрахунки у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення такої затримки, за весь період прострочення.(а.с. 4-6)
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за період з серпня 2008 року по квітень 2012 року інфляційні нарахування на суму боргу 67 200 грн. складають 25 060 грн., 3% річних за 1 375 днів - 7 594,52 грн., пеня у розмірі облікової ставки НБУ - 12% за цей же час - 30 378,08 грн.( а.с. 12, 13, 14).
У письмових запереченнях проти позову та апеляційної скарги, відповідач зазначає про те, що відповідно до 26.5 договору страхування, на підставі якого судом був задоволений позов про стягнення пені, не передбачено нарахування пені за кожен день прострочення.
Судова колегія не погоджується з такими доводами відповідача, вважає, що зазначення у даному пункті про «відповідальність сторін за несвоєчасно проведені фінансові розрахунки у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення такої затримки, за весь період прострочення» є підставою для нарахування за кожен день прострочення, як у випадку застосування ст. 625 ЦК України.
Судова колегія не погоджується з наведеними у запереченнях доводами відповідача про сплив строку позовної давності, оскільки страхове відшкодування позивачем було отримане у травні 2012 року, а до суду звернулась у жовтні 2012 року в межах строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України.
Судова колегія погоджується із зазначеним розрахунком, відповідачем на його спростовування іншого розрахунку надано не було.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - 630,33 грн. сплаченого судового збору (а.с.1), 4 000 грн. витрат на правову допомогу, які підтверджені належними доказами (а.с. 18-21).
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року скасувати.
Ухвалити в справі нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) задовольнити, стягнути на її користь з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (код ЄДРПОУ 22868348) пеню - 30 378,08 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 7 594,52 грн., інфляційні нарахування - 25 060 грн., судові витрати: 630,33 грн. судового збору, 4 000 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 35229510, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 29.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-ц/796/11575/2013. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: