Постанова № 35229507, 12.11.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи 33/796/1253/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Петріщева І.В.,

Категорія - ч. 1 ст. 163-1 КУпАП Головуюча суддя -Єфімова О.І.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 листопада 2013 року місто Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Єфімова О.І.,

за участі:представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 31 липня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Зазначеною постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, який працює директором ТОВ «БУМ ПАК», проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.

Відповідно до вказаної постанови судді місцевого суду, директор ТОВ «БУМ ПАК» ОСОБА_2 допустив порушення встановленого порядку ведення податкового обліку в частині заниження податку на додану вартість, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 31.05.2013 року, чим порушив п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді районного суду та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування цього в апеляції зазначається, що постанова судді місцевого суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята без повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Зокрема, автор апеляції наголошує на тому, що ним, було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 001492205 прийнятого на підставі Акту № 1017/22-50/31519602 від 31 травня 2012 року, і на даний час ще триває процедура його оскарження в адміністративному порядку, а тому на його переконання до з'ясування всіх обставин з питання чи дійсно підприємство порушило податкове законодавство, вирішувати питання про притягнення його, як директора підприємства до адміністративної відповідальності, є передчасним.

Заслухавши пояснення представника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2013 року був складений протокол № 754/10665/13-п про адміністративне правопорушення щодо директора ТОВ «БУМ ПАК» ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Відповідно до цього протоколу, при перевірці ТОВ «БУМ ПАК» було виявлено порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку в частині заниження податку на додану вартість, тобто порушення п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010року.

Визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя місцевого суду не звернув уваги, що факт порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у зв'язку з заниженням податку на додану вартість, не є встановленим, оскільки директор ТОВ «БУМ ПАК» ОСОБА_2 02 липня 2013 року оскаржив до Київського окружного адміністративного суду податкове повідомлення - рішення від 14 червня 2013 року № 001492205 прийнятого на підставі Акту № 1017/22-50/31519602 від 31 травня 2012 року, та зазначену скаргу прийнято до провадження.

Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України, позовна заява на податкові повідомлення-рішення зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у ньому, до набрання судовим рішенням законної сили, у зв'язку з чим до зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Як пояснив у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2, постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року № 826/10587/13-а податкове повідомлення - рішення від 14.06.2013 року № 0001492205 скасовано та визнано протиправним.

Отже, на час розгляду даної справи в районному суді ще тривала процедура адміністративного оскарження податкового рішення-повідомлення ДПС у місті Києві. Тому в даному випадку суми податкових зобов'язань навіть на час розгляду справи апеляційним судом є неузгодженими і фактично подія адміністративного правопорушення не встановлена.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити, окрім іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи та прийняте рішення.

Зі змісту постанови судді місцевого суду вбачається, що судом не надано будь-якої оцінки наявним у справі доказам, а лише зазначено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення. Однак, які саме дані містяться в зазначених доказах і що саме свідчить про те, що вони підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, з постанови судді районного суду не вбачається.

Враховуючи наведене, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість постанови судді районного суду знайшли своє підтвердження, а тому постанова судді районного суду про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підлягає скасуванню із закриттям відносно нього провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю на час розгляду даної справи події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 31 липня 2013 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень- скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутність події адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва О.І. Єфімова