Ухвала суду № 35229498, 11.11.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/15045/13 Головуючий в 1 інстанції - Соколов О.М.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів: Кабанченко О.А., Білич І.М.,

при секретарі Онищенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року про виправлення описки в справі за заявою Комунального підприємства Печерської районної ради м. Києва по утриманню житлового господарства «Хрещатик» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2013 року заяву комунального підприємства Печерської районної ради м. Києва по утриманню житлового господарства «Хрещатик» про виправлення описки допущеної в резолютивній частині тексту судового наказу Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2013 року у справі № 757/9044/13-ц - задоволено.

Виправлено описку допущену в резолютивній частині тексту судового наказу Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2013 року у справі № 757/9044/13-ц.

В резолютивній частині тексту судового наказу від 17 травня 2013 року у справі № 757/9044/13-ц після прізвища, ім'я та по батькові боржника - ОСОБА_1, слід читати її ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В скарзі посилалася на те, що суд не з 'ясував обставини, що мали значення для справи , розглянув заяву з порушенням ст.ст. 10, 74, 105 ЦПК України, ст. 11 ЗУ «Про інформацію».

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст.95 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Пунктом 23 Постанови Пленуму №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що відповідно до положень статей 219-221 ЦПК суд має право, не змінюючи суті виданого судового наказу, вирішити питання про виправлення описок та арифметичних помилок, видати додатковий судовий наказ чи роз'яснити його. Крім того, на судові накази поширюються положення статей 369-373, 377, 378, 379, 380 ЦПК щодо вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судового наказу.

Оскільки судовий наказ це особлива форма судового рішення, тому питання щодо виправлення помилки має бути вирішене за аналогією у порядку передбаченому ст. 219 ЦПК України, згідно до вимог якої суд може виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2013 року стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) на користь комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 3410 (три тисячі чотириста десять) грн. 68 коп. , з зарахуванням суми на розрахунковий рахунок КП ГІОЦ 2603000018106 в АТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 04013755, отримувач КП УЖГ «Хрещатик» на особистий рахунок № НОМЕР_2.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) на користь комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» витрати з оплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп., згідно платіжного доручення № 16 від 28 березня 2013 року з зарахуванням на розрахунковий рахунок КП УЖГ «Хрещатик» № 26001114454 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 35534430.

На підставі заяви представника стягувача від 23.07.2013 року судом першої інстанції було видано судовий наказ для передачі його до ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві для виконання.

03.09.2013 року представник стягувача звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив суд у відповідності до вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виправити помилку допущену в судовому наказі, витребувати у Міністерства доходів та зборів України Ідентифікаційний номер ОСОБА_1 та виправити описку в судовому наказі, зазначивши індивідуальний номер боржника ОСОБА_1.

Задовольняючи заяву про виправлення описки в судовому наказі, суд першої інстанції виходив з того, що, видаючи судовий наказ суд допустив описку не вказавши ідентифікаційний номер боржника в порушення вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі, серед іншого, зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника.

Отже, на момент видачі судового наказу у даній справі діяла норма закону, яка передбачала обов'язкове зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника.

Спільним наказом Державної судової адміністрації України та Державної податкової служби України № 30/44 від 26 лютого 2013 року затверджено Порядок надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів.

Відповідно до ч.1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб,які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому засіданні описки чи арифметичні помилки.

Згідно ч.4 зазначеної норми, особи, які беруть участь у справі повідомляються про час та місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Доводи апеляційної скарги про те, що постановляючи ухвалу судом порушено ст. 11 ЗУ «Про інформацію», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки витребування інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів належить до компетенції судів загальної юрисдикції і не суперечить ст. 11 ЗУ «Про інформацію».

Посилання в апеляційній скарзі на порушення ст. 74 ЦПК України, колегія суддів не приймає, так як відповідно до судової повістки ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд заяви про виправлення описки (а.с. 24), а її неявка не перешкоджала розгляду такої заяви.

Доводи скарги про те, що суд порушив положення ст. 105 ЦПК України на правильність оскарженої ухвали не впливає, тому, що будь-яких даних про те, що боржник зверталася до суду з заявою про скасування судового наказу матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: