Постанова № 35228654, 24.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/11314/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання:Шелепова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року у справі № 2а/0470/11314/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання незаконними дії, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2012р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби по проведенню перевірки, результати якої оформлено актом перевірки № 2439/22/31646224 від 18.06.2012 р.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0104472301 від 12.07.2012 р. Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 4 091 027,50 грн., із них за основним платежем 3 272 822,00 грн. та штрафною санкцією 818 205,50 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0104462301 від 12.07.2012 р. Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 487 646,31 грн., із них за основним платежем 1 190 117,00 грн. та штрафною санкцією 297 529,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем вимог чинного законодавства, яке регулює підстави та порядок проведення податковим органом перевірок платника податків, а саме, на адресу позивача не надходило наказу та повідомлення про проведення перевірки, акт за результатами проведення перевірки також не надсилався підприємству і був отриманий після звернення посадової особи позивача до податкового органу, оскільки порушено порядок проведення перевірки, відсутня підстава для її проведення, тому рішення прийняте відповідачем за результатами перевірки підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013р. позовні вимоги були задоволені.

Відповідач не погодившись з рішенням суду пожав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. Так судом першої інстанції не надано належну оцінку всім доказам у справі.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, у її задоволенні просили відмовити.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку щодо протиправності дій відповідача щодо проведення перевірки оскільки така проведена з порушенням норм Податкового кодексу України. Представником позивача надано копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, факт проведення розрахунків згідно договору підтверджується платіжними дорученнями, товар, придбаний від контрагента відповідно до умов договору, був використаний в господарській діяльності позивача.

Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 18.06.2012р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Еколект" за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт № 2439/22/31646224 від 18.06.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсплав":

- ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

- п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, внаслідок чого встановлено: заниження податку на прибуток на загальну суму 3 272 822, 00 грн., в тому числі за І квартал 2010 р. на 3 272 822, 00 грн.;

- пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.07.1997 р. № 168/97-ВР, внаслідок чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 190 117,25 грн., у тому числі: січень 2010 р. на суму 388 551,85 грн., лютий 2010 р. на суму 801 565,40 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли з тих підстав, що контрагент позивача ТОВ «Еколет» по ланцюгу постачання мав сумнівні угоди з контрагентами - ТОВ «Карат», та відсутні всі первинні документи які дають підстави для визначення реальності виконання угоди.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0104472301 від 12.07.2012 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 4091027,50грн., із них за основним платежем 3272822,00грн. та штрафною санкцією 818205,50грн. та податкове повідомлення-рішення № 0104462301 від 12.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1487646,31грн., із них за основним платежем 1190117,00грн. та штрафною санкцією 297529,31грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки оскільки, позивачем документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту були направлені, відповідно скерування працівників податкового органу на проведення позапланової виїзної перевірки позивача є протиправним і суперечить вимогам пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

Щодо визнання протиправними дії з проведення перевірки, колегія суду зазначає наступне.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених у цій статті обставин.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, якщо виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Задовольняючи вказані позовні вимоги, суд апеляційної інстанції не врахував, що підставою проведення перевірки є прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, яке оформлюється наказом, а наказ, що став підставою для проведення перевірки, є чинним та не оскаржений позивачем.

Пункт 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України визначає перелік документів, за умови пред'явлення або надіслання яких посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки.

Крім того, суд першої інстанції як на невиконання відповідачем даної норми послався на лист кур'єрської служби, як спростування доводів відповідача щодо направлення позивач наказу про проведення перевірки та повідомлення, проте, у листі кур'єрської служби від 04.12.2012р. не міститься періоду ненадання послуг будь-якій ДПІ м. Дніпропетровську та не визначено з якого періоду застосовуються інша нумерація декларацій кур'єрської служби (а.с. 160 Т 2).

Щодо встановлених порушень позивачем з формування податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами господарських відносин з ТОВ «Еколет».

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки податковий орган дійшов висновку щодо неправомірного формування позивачем валових доходів та податкового кредиту, яке полягало у тому, що останні сформовані за наслідками господарських операцій за період з І квартал 2010р. на підставі первинних документів і податкових накладних, виписаних ТОВ «Еколет», не підтверджено реальність виконання угоди з контрагентом.

Судом встановлено, що між ТОВ «Еколет»- Продавець та ТОВ «Украсплав» - Покупець, 03.01.2007р. укладено договір №СЄ 1-01/07, предметом якого є передача продавцем у власність покупця брухту свинцю, згідно технічним умовам і якістю в даному договору, на умовах договору та Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору. Частиною 3 вказаного Договору визначені порядок і умови передачі товару. Так відповідно до п. 3.3 ч. 3 вказаного Договору товар вважається переданий згідно приймально-здавальним актам. Пп. 3.4. визначає у тому числі надання наступних документів: акт про проходження Товару; посвідчення на вибухо- та радіаційну безпечність, а при відсутності такого контролю, таку безпечність перевіряє Покупець, тощо. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем у відповідності до Інструкції №П-6 від 15.06.1965 та №П-7 від 25.04.1966. Термін дії договору встановлено до 31.12.2007р. та передбачена пролонгація. 30.12.2009р. була укладена між зазначеними сторонами Додаткова угода №6 щодо дії договору до 31.12.2010р.

На виконання умов укладеного договору ТОВ «Еколет» на користь позивача складено видаткові накладні та податкові накладні (Т 1 та Т2).

Так в податкових накладних іде посилання як на підставу оформлення - видаткова накладна. Підстави оплати, відповідно до банківських розрахункових документів - договір від 03.01.2007р. №СЄ-01/07.

Інших документів позивачем не було надано суду.

Відповідно до п. 4.1., пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (чинного на момент виникнення правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до пп.. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Так, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено вище, позивачем не було надано суду інших документів, обов'язковість наявність яких передбачено умовами договору - так відсутні Специфікація, посвідчення на безпечність товару, акти про походження, акти приймання товару, рахунки - фактури та транспорті документи які б підтверджували перевезення товару від продавця до покупця.

Крім того, умовами договору передбачено приймання товару у відповідності до Інструкції №П-6 від 15.06.1965 та №П-7 від 25.04.1966.

Вказані інструкції визначають порядок прийомки продукції.

Так п. 12 Інструкції №П-6 від 15.06.1965 передбачає приймання продукції за транспортними і супровідними документами (рахунку-фактурі, специфікації, опису, тощо) відправника. А при відсутності зазначених документів складається акт про наявність товару та відсутність таких документів із зазначенням які документи відсутні.

Таким чином, колегія суду погоджується з доводами відповідача щодо відсутності доказів, первинних документів, отримання товару - сировини у контрагента - ТОВ «Еколет» в перевіряє мий період, а тому відповідач правомірно прийшов до висновку щодо заниження податку на прибуток та заниження суми податку на додану вартість за перевіряє мий період.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року у справі № 2а/0470/11314/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання незаконними дії, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 28 жовтня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова