Ухвала суду № 35228686, 10.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. справа № 2а-3058/11(2а/2149/11)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2012 року у справі № 2а-3058/11(2а/2149/11) за позовом ОСОБА_2 до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Нікопольської районної ради, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитрівське", Дмитрівська сільська рада Нікопольського району про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Нікопольської районної ради, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитрівське", Дмитрівська сільська рада Нікопольського району про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги були обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не розгляду заяви відповідно до норм чинного законодавства.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2012р. позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у наданні дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки та зобов'язано розглянути заяву позивача. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Рішення суду обґрунтовано порушенням відповідачем норм ст.. 118 Земельного кодексу України.

Відповідачем - Нікопольською РДА на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам у справі, просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача .

В судовому засіданні представник позивача та позивач щодо апеляційної скарги заперечили, у її задоволенні просили відмовити.

Представник відповідача - Нікопольської РДА апеляційну скаргу підтримали, та з підстав зміни законодавства просили провадження у справі закрити, оскільки на теперішній час не вирішують дані питання.

Інші учасники процесу до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги зазначив на порушенням відповідачем норм ст. 118 Земельного кодексу України.

Колегія суду не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає про відсутність підстав щодо скасування рішення суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до Нікопольської РДА із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0га із земель держаної власності на території Дмитрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства та надання її в оренду.

Листом відповідач - Нікопольська РДА від 09.08.2011р. №2463 повідомила позивача про відмову у наданні такої земельної ділянки з посиланням на протокольне рішення комісії з організації вирішення земельних питань Нікопольської РДА від 20.07.2011р. №9.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що районна, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Відповідно до положень Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин, рішення приймаються з урахуванням положень ст. ст. 116, 124 ЗК України однією із основних умов передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, Закону України "Про місцеві державні адміністрації") та інші норми законодавства.

Отже, законодавчо передбачено, що при вирішенні питання, відповідно до норм чинного законодавства, відповідачем приймаються рішення.

Таким чином суд першої інстанції вірно встановив, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства не було прийнято рішення.

Щодо посилання представника відповідача про закриття провадження у справі з підстав зміни законодавства та відсутності у відповідача певних повноважень, колегія суду зазначає, що суд апеляційної інстанції надає оцінку судовому рішенню на час його прийняття. Крім того, норми ст. 157 КАС України не містять такої підстави для закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2012 року у справі № 2а-3058/11(2а/2149/11) за позовом ОСОБА_2 до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Нікопольської районної ради, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитрівське", Дмитрівська сільська рада Нікопольського району про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 25 жовтня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова