Ухвала суду № 35227877, 05.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3935/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я. І. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антіка» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антіка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2013 року №0001799220 та №00901782220, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Антіка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2013 року №0001799220 та №00901782220 - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову суду, вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм права, неправильним застосуванням нормативно - правових актів, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Різано Трейд» за період 01.07.2009 р. по 30.09.2012 р.

За результатом проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 18.12.2012 р. за №5961/22-222-31732454 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 167 793,00 грн., та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 134 234,00 грн.

Судом також встановлено, що під час проведення перевірки, відповідач використовував

Акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 10.02.2011 р. № 101/23-1/36445153 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Різано Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.05.2009 р. - 31.12.2011 р.», в якому зазначено, що виїзну перевірку неможливо провести у зв'язку з тим, що за юридичною адресою ТОВ «Різано Трейд» не знаходиться.

Крім того, відповідачем було використано постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підполковника податкової міліції Братко Т.О., від 19.01.2012 р. в межах кримінальної справи № 80-0263, про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, в якій зазначено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС знаходиться кримінальна справа № 80-0263 за фактом ухилення від сплати податків в особо великих розмірах службовими особами ТОВ «Медіа-Трейд Україна» (код за ЄДРПОУ 34819946) за ст. 212 ч. 3 КК України та за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ «Остін Трейд» (код за ЄДРПОУ 37582931), ТОВ «Дормашавто» (код за ЄДРПОУ 36791493), ПП «Фірма «Володар» (код за ЄДРПОУ 31988783) з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідно до вище вказаної постанови, в ході проведених обшуків та оглядів було виявлено та вилучено комп'ютерну техніку, систему «Клієнт-банк», первинну фінансово-господарську, бухгалтерську, звітну документацію підприємств з ознаками фіктивності серед яких ТОВ «Різано Трейд» (код за ЄДРПОУ 36445153), яке упродовж 2009-2011 років використовувалось в злочинних схемах з створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

Відповідно до протоколу допиту директора та засновника ТОВ «Різано Трейд» ОСОБА_4, від 24.11.2011 р., по кримінальній справі № 05-8685, вона разом з подругою в квітні місяці 2009 р. разом відвідали м. Київ, де під погрозою незнайомого чоловіка підписала в нотаріуса якісь незнайомі документи, в результаті чого їй стало відомо від правоохоронних органів ФСБ РФ, що на її ім'я зареєстроване підприємство ТОВ «Різано Трейд». Жодних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «Різано Трейд» вона не підписувала, банківські рахунки не відкривала, печатки не отримувала. Підприємницькою діяльністю не займалася.

Відповідачем, на підставі Акту перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення :

- від 28.02.2013 р. № 0001782220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 251 690,00 грн. (за основним платежем 167 793,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 83 897,00 грн.);

- від 28.02.2013 р. № 0001792220, яким позивач у збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 201 351,00 грн. (за основним платежем 134 234,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 67 117,00 грн.).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями звернувся до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову зазначив про те, що господарські відносини позивача з ТОВ «Різано Трейд» мали виключно паперовий характер, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відтак, позивач не мав права на формування податкового кредиту та валових витрат по вказаних операціях.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Різано Трейд» було укладено договір поставки № АА/1312/02 від 13.12.2010 р., згідно умов якого Продавець (ТОВ «Різано Трейд») зобов'язується поставити та передати на користь Покупця (ТОВ «Антіка») сировину для харчової промисловості та картонні упаковки до них, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий Товар.

На виконання зазначених договірних відносин ТОВ «Різано Трейд» були виписані податкові та видаткові накладні на загальну суму ПДВ 134 234,00 грн.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, вся первинна документація по взаємовідносинах позивача із ТОВ «Різано Трейд» від імені останнього була підписана директором ОСОБА_5 (ОСОБА_4)., яка при допиті в якості свідка по кримінальній справі пояснила, що зареєструвала таке товариство під тиском без власного волевиявлення, та жодних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «Різано Трейд» вона не підписувала, банківські рахунки не відкривала, печатки не отримувала та підприємницькою діяльністю не займалася.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, з наведеного вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості , мають бути підписані уповноваженою особою, за наявності волі цієї особи, та в яких обов'язково визначається конкретний зміст та обсяг операцій, що передбачає необхідність деталізації/індивідуалізації номенклатури поставки, зокрема, робіт/послуг, що надає первинному документу юридичну значимість.

Слід також додати, що будь - які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи в підтвердження реальності господарської операції не є первинними та не можуть братись судом до уваги при вирішенні даного спору.

В контексті вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність права у позивача на формування валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Різано Трейд» виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на так товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбаванням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на додатковий кредит вважається дата першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку, або дата отримання податкової н накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна, в розумінні пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вище вказаного Закону).

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3-5.8 цієї статті.

Не належить до складу валових витрат, будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вище вказаного Закону).

В контексті вище викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач приймаючи оспорювані податкові повідомлення - рішення, дійшов правомірного висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2013 року №0001799220 та №00901782220, -

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антіка», - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2013 р, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.