Ухвала суду № 35227831, 05.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6284/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А. Б. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Житлоінбуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Житлоінбуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Житлоінбуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в киї просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що господарські операції вчинені ним були підтверджені податковими накладними, а здійснення авторського нагляду та виконання проектних робіт, що є предметом укладених позивачем договорів, не є інжиніринговими послугами в розумінні п.п 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а відтак, можуть бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких вважає, що постанову суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а відтак просить суд відмовити позивачу задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2012 р.

За результатом проведено ї перевірки позивачем складено акт від 07.09.2012 року за №48/15-6/30860220 (надалі - Акт перевірки) в якому зафіксовано порушення позивачем: п.п.192.1.2 п. 192.1 п.192.3 ст. 192 п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищено позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 року на суму 1 263 526 грн., за травень 2010 року на суму 595 262 грн. та за червень 2010 року на суму 960 162 грн.; п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, п. 186.3 «в» ст. 186 ПК України, що призвело до завищення позивачем від'ємного значення ПДВ у сумі 5 905 319 гривень.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивачем було подано заперечення, які позивачем біли залишені без задоволення, а висновки Акту перевірки - без змін.

Позивачем на підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 24.09.2012 року №0000077156, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2818950, 00 грн.;

- від 24.09.2012 року №0000078156, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5905319, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся зі скаргами до ДПС у м. Києві, а в подальшому - до ДПС України. Проте, скарги позивача, в обох випадках, залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

Позивач, вважаючи, що податкові повідомлення - рішення відповідача є протиправними звернувся до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем в порушення вимог ст. 192 ПК України було проведення коригування обсягів придбання податкового кредиту у сторону збільшення, який раніше не було включено до р. 10.1 по рахункам коригування до податкових накладних, які на момент перевірки були відсутні. Крім того, позивачем до складу податкового кредиту були включені операції, які на той час не були об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

У відповідності до пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПК України, інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

З матеріалів справи вбачається, позивачем, як замовником, було укладено ряд договорів про надання послуг (виконання робіт), які були укладені в періоді, що перевірявся відповідачем. За своєю природою, в розумінні Податкового кодексу України, послуги (роботи), що надавались (виконувались) є інжинірингом, оскільки в складі таких послуг було: розробка документації, топографо - геодезична зйомка, проектування, тощо.

Відповідно до пп. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 ПК України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг, визначених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу, відповідно до якого - це консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту операцій, які на той час не були об'єктом оподаткування.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач подав відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість за січень, квітень, травень, червень, серпень, вересень 2010 року, згідно яких задекларовано коригування обсягів придбання податкового кредиту (р. 16 - 16.1 декларації з ПДВ) у сторону збільшення який раніше не було включено до р. 10.1 по рахункам коригування до податкових накладних, які на момент перевірки були відсутні.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 ст. 44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п. 46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить (пп. 47.1.1, п. 47.1. ст.47 ПК України).

Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість визначається ст.. 192 ПК України, відповідно до якої якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень від №0000077156, №0000078156 від 24.09.2012 р.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Житлоінбуд», - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.