Ухвала суду № 35224631, 22.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р.Справа № 820/5947/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. по справі № 820/5947/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Органу опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області , Органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому з урахуванням пояснень до позову просила:

-визнати протиправними дії органу опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Органу опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області щодо не розгляду заяв від 29.11.2012р., 22.05.2013 р. та від 15.07.2013р. про надання дозволу на розпорядження нерухомим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, та ненадання рішення з цього приводу;

-зобов'язати орган опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області та Орган опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області розглянути заяви позивача від 29.11.2012р., 22.05.2013 р. та від 15.07.2013р. про надання дозволу на розпорядження нерухомим майном та прийняти рішення, яким надати дозвіл на розпорядження нерухомим майном шляхом його відчуження із залишенням зареєстрованою в ньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 (надалі Позивач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. та винести нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи, не вірне визначення судом змісту її заяв до відповідачів, не належний розгляд її звернень щодо дозволу на укладення правочину щодо нерухомого майна, не отримання нею відповідей на її звернення, порушення її права на розпорядження власним майном, що привело до невірного вирішення даної справи

Богодухівською міською радою Харківської області і Органом опіки та піклування Первомайської районної державної адміністрації Харківської області подано заперечення на апеляційну скаргу, вважають оскаржувану позивачем постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою, винесеною на підставі всебічного та повного розгляду справи, просять залишити її в силі, апеляційну скарги - залишити без задоволення.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. (а.с.12)

В зазначеному будинку зареєстрована вона та її малолітня правнучка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, яка має статус дитини позбавленої батьківського піклування, що підтверджується довідкою з місця проживання, розпорядженням Первомайської РДА від 28.09.2009р. № 389 .(а.с. 20,95).

24.10.2008р. рішенням виконавчого комітету Миронівської сільської ради № 54 за ОСОБА_2 закріплено житлову площу за адресою АДРЕСА_1. та призначено відповідальним за збереженням житла ОСОБА_1(а.с.16) Зазначене рішення є чинним.

Батьки малолітньої ОСОБА_2 позбавлені батьківських прав рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08.09.2009р. (а.с.93-94)

Зазначеним рішенням суду встановлено збереження за малолітньою ОСОБА_2 права користування та володіння належною їй частиною житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1. Рішення набрало законної сили.

На час виникнення спірних правовідносин малолітня ОСОБА_2 перебуває в будинку-інтернаті системи соціального захисту.

29.11.2012 р. ОСОБА_1 звернулась до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області з заявою в якій зазначила про свою незгоду з листом Первомайської РДА від 08.06.12р. в якому їй відмовлено в наданні дозволу на продаж будинку, що належить їй на праві власності та просила розглянути її заяву органом опіки та піклування, надавши їй відповідне рішення на її звернення .

Також зазначила в заяві , що має намір продати належний їй на праві власності будинок, залишивши в ньому зареєстрованою її правнучку за згодою нового власника. (а.с.18)

Вказану заяву Первомайською РДА Харківської області отримано 14.01.2013р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на копії заяви (а.с. 87).

23.01.2013 р. листом № С-3/03-08 заступник голови райдержадміністрації повідомив позивачу, що орган опіки та піклування Первомайської РДА вважає неможливим надати їй дозвіл на вчинення продажу та укладання договору купівлі - продажу будинку, який належить їй на праві власності, з посиланням на ч.3 ст.71 ЖК України, відповідно до якої дане жиле приміщення зберігається за малолітньою на весь час її перебування в інтернатному закладі.

Також повідомив позивача про наявність заборони на відчуження житлового будинку, що належить ОСОБА_1 на праві власності, до досягнення повнолітня ОСОБА_2, вчиненої державним нотаріусом Первомайської державної нотаріальної контори Харківської обалсі. (а.с.19)

Зазначений лист направлено на адресу позивача, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції за №3 (а.с. 84).

22.05.2013 р. ОСОБА_1 звернулась до опікунської ради виконавчого комітету Богодухівської міської ради з заявою про надання дозволу на відчуження житлового будинку, що належить їй на прав власності за адресою: АДРЕСА_1.

Заяву вмотивовано тим, що у вказаному будинку залишається зареєстрованою її праонука ОСОБА_2, щодо якої опікунською радою виконавчого комітету Богодухівської міської ради прийнято рішення про призначення опікунів (а.с. 14)

Листом від 05.06.2013 р. № 02-21/С-93 Богодухївська міська рада повідомила позивачу, що виконком Богодухівської міської ради питання щодо призначення опікуна правнучці ОСОБА_2 не розглядав, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 93 (а.с. 69-70).

15.07.2013 р. ОСОБА_1 вдруге звернулась до опікунської ради виконавчого комітету Богодухівської міської ради з листом про надання дозволу на відчуження будинку, в якому залишається зареєстрованою її правнука ОСОБА_2, посилаючись на наявність рішення опікунської ради виконавчого комітету Богодухівської міської ради про призначення опікунів дитини (а.с. 71).

Листом від 24.07.2013 р. № 02-26/679 Богодухівська міська рада повідомила позивача, що виконком Богодухівської міської ради не розглядав питання щодо призначення опіки правнучці позивача ОСОБА_2, що підтверджується копією листа та витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції за №679 (а.с. 72-73).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, виходив з висновку, що відповідачами розглянуто заяви позивача в порядку, спосіб та строки, встановлені законодавством, права позивача передбачені Законом України «Про звернення громадян» , надано обґрунтовані відповіді, які надіслані позивачу, а також відповідач правомірно відмовив в наданні дозволу на продаж житлового приміщення, в якому право користування зберігається за малолітньою, яка перебуває на вихованні в дитячому закладі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Правовідносини в сфері звернення громадян до органів державної влади, місцевого самоврядування регулюються Законом України "Про звернення громадян" (далі - Закон України № 393/96-ВР)

Згідно зі ст. 1 Закону України № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі, зокрема заяви (клопотання.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України № 393/96-ВР звернення адресуються органами державної влади, до повноважень яких належить вирішення порушених у звернення питань.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Статтею 4 Закону України № 393/96-ВР передбачено, що можуть бути оскаржені рішення, дій (бездіяльності), які, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 15 Закону України № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ,

організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 20 Закону України № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Судом встановлено, що заяви позивача від 29.11.2012 р., 22.05.2013 р. та від 15.07.2013р. про надання дозволу на розпорядження нерухомим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 розглянуто відповідачами у встановленому законом порядку, із дотриманням строків, обсягу повноважень, з дотриманням вимог ч.3 ст.7, 1, 3, 4, ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», надано обґрунтовані відповіді, які направлені позивачу.

Твердження апелянта на неправильне з'ясування судом першої інстанції обставин справи щодо змісту її звернень від 22.05.2013 р. та від 15.07.2013 р. до органу опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області та факту отримання відповідей, колегія суддів вважає помилковими.

Судом досліджено та надано належну оцінку відповідним зверненням позивача, відповідям наданих відповідачем, а також доказам направлення їх засобами поштового зв'язку на адресу позивача (а.с. 13, 72-73, 71, 69-70).

Висновки суду першої інстанції про правомірність дій відповідачів щодо розгляду заяв від 29.11.2012 р., 22.05.2013 р., 15.07.2013 р., своєчасного та обґрунтованого надання відповідей на звернення є вірними.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови в позові про зобов'язання відповідачів надати дозвіл на розпорядження нерухомим майном шляхом його відчуження із залишенням зареєстрованою в ньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно п. 7 ч. 5 ст. 177 СК України органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Відповідно до п. 3 ч. 3, ч. 4 ст. 71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника.

Згідно п. 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 закріплено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.

Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з'ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.

Районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті ради може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 177 Сімейного кодексу України.

У разі усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті ради звертається в установленому законодавством порядку до нотаріуса для зняття заборони відчуження такого майна.

Рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної в місті ради про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини або відмову у його наданні може бути оскаржено до суду.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Миронівської сільської ради від 24.10.2008 р. №54, рішенням Первомайського міськрайонного суду від 08.09.2009 р., які є чинними, за малолітньою ОСОБА_2, яка перебуває на виховані дитячому будинку-інтернаті, закріплено житло за адресою її реєстрації (АДРЕСА_1) без зазначення терміну припинення такого права. Відповідальною за збереження житла призначено ОСОБА_1

Згідно витягу про реєстрацію Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 14.06.2012 р. № 36491521 Первомайською державною нотаріальною конторою на підставі звернення органу опіки та піклування Первомайської РДА від 13.06.2012 р. накладено та зареєстровано заборону відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1, до досягнення повноліття ОСОБА_2 (а.с.91-92).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 247, п. 2 ч. 1 ст. 248 СК, а також п. 3 ч. 3 ст. 71 Житлового кодексу України в разі поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника за нею (ними) зберігається право користування житлом, у якому вона проживала.

Враховуючи наявність рішень повноважених органів про зберігання за малолітньоюДоказів скасування зазначеної заборони відчуження житлового будинку суду не надано.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що питання про надання дозволу на відчуження об'єкту нерухомого майна в АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1, не віднесено до повноважень органу опіки та піклування Богодухівського міськвиконкому Харківської області.

Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 розмежовано повноваження органів опіки та піклування сільських, селищних, міських рад (міст не обласного підпорядкування) та органів опіки та піклування районних державних адміністрацій.

ОСОБА_2 житла, а також наявність заборони відчуження житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, до досягнення повноліття ОСОБА_2, відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 в наданні дозволу на продаж належного їй майна.

Необізнаність позивача про наявність заборони відчуження на нерухоме майно не спростовує висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідачів по справі.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а або суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 р. прийнята відповідно до чинних положень матеріального і процесуального права, за умови правильно встановлених обставин справи, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2013р. по справі № 820/5947/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.