Ухвала суду № 35224445, 07.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 9104/144817/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" (далі - ТзОВ "Агрокорміндустрія", підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі Володимир-Волинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 лютого 2012 року №0000072301 та №0000082301.

Позивач уточнив позовні вимоги, оскільки за результатами розгляду первинної скарги на податкові повідомлення-рішення рішенням Державної податкової служби у Волинській області (ДПС у Волинській області) від 30 березня 2012 року №1016/10/10-026 скасовано податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 23 лютого 2012 року №0000072301 в частині зайво нарахованої штрафної санкції, а тому відповідач прийняв нове податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2012 року №0000142301. З урахуванням заяви від 23 липня 2012 року (а.с.105-106) позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 23 лютого 2012 року №0000082301 та від 05 квітня 2012 року № 0000142301.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що з 14 по 16 лютого 2012 року Володимир- Волинською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агрокорміндустрія" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Лотус-Трейдінг-Терм" (ПП "Лотус-Трейдінг-Терм"). Актом перевірки від 16 лютого 2012 року №86/23-31602999 встановлено порушення податкового пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження підприємством у першому кварталі 2009 року податку на прибуток на загальну суму 125 333,00 грн.; підпункту 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що спричинило заниження підприємством у лютому 2009 року податку на додану вартість (ПДВ) на 100 267,00 грн. При цьому податковий орган вказує, що ТзОВ "Агрокорміндустрія" не було надано жодних первинних документів, які б могли підтвердити факт реального здійснення господарських операцій з придбання ронозиму СТ у ПП "Лотус-Трейдінг-Терм".

На підставі висновків акта перевірки Володимир-Волинською ОДПІ податковим повідомленнями-рішеннями від 23 лютого 2012 року №0000072301 визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 156 666,25 грн. та від 05 квітня 2012 року №0000142301 - грошове зобов'язання з ПДВ 125 333,75 грн.

Позивач не погоджується з такою позицією відповідача. Зазначив, що ТзОВ "Агрокорміндустрія" придбало в ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" ронозим СТ, який є сировиною для виробництва комбікорму та який в подальшому був використаний в господарській діяльності. Операція по отриманню ронозиму СТ була оформлена належним чином, а саме між підприємствами було підписано договір, оформлено видаткову та податкову накладну, проведено оплату за поставлену продукцію. Проте ці докази податковим органом до уваги не взяті, а одразу зроблено висновок про нікчемність такої угоди.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" не містить чіткого переліку документів, необхідних для підтвердження права на валові витрати, то таке право у підприємства виникає на підставі будь-яких первинних документів, що підтверджують факт отримання товару та містять обов'язкові реквізити. Отримання товару від ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" підтверджено належно оформленими первинними документами, вказаними вище, що дозволяє понесені витрати у зв'язку з придбанням товару віднести до складу валових, а ПДВ - до податкового кредиту.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що з 25 серпня 2009 року по 02 жовтня 2009 року податковим органом вже проводилась планова виїзна перевірка, за результатами якої було складено акт від 02 жовтня 2009 року №966/23-31602999; жодних порушень податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" цією перевіркою не виявлено. Позивач не може нести відповідальність за продавця.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

25 жовтня 2001 року Локачинською районною державної адміністрацією Волинської області ТзОВ "Агрокорміндустрія" було зареєстровано як суб'єкт господарської діяльності - юридичну особу, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №399317. Основними видами діяльності ТзОВ "Агрокорміндустрія" згідно з класифікатором економічних видів діяльності є: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням; оптова торгівля іншими продуктами харчування; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту. Зазначені обставини підтверджуються копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №120216 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №046572/21 (а.с.47-48).

З 14 по 16 лютого 2012 року Володимир-Волинською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агрокорміндустрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Лотус-Трейдінг-Терм", за результатами якої складено акт від 16 лютого 2012 року №86/23-31602999 (а.с.6-14). Актом перевірки зафіксовано порушення підприємством пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №283/97-ВР), що призвело до заниження у першому кварталі 2009 року податку на прибуток на загальну суму 125 333,00 грн.; підпункту 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого у лютому 2009 року занижено ПДВ. що підлягає сплаті, на 100 267,00 грн.

За результатами розгляду заперечень ТзОВ "Агрокорміндустрія" від 20 лютого 2012 року №14 на акт перевірки (а.с.16-18) висновки акта перевірки Володимир-Волинською ОДПІ залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки Володимир-Волинською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 лютого 2012 року №0000082301 (а.с.19), яким підприємству збільшено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 150 400,50 грн. (з них 100 267,00 грн. за основним платежем та 50 133,50 грн. штрафних санкцій) та №0000072301 (а.с.20) про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 156 666,25 грн. (з них 125 333,00 грн. за основним платежем та 31 333,25 грн. штрафних санкцій).

Рішенням ДПС у Волинській області від 30 березня 2012 року №1016/10/10-206 (а.с.24-28) первинну скаргу позивача про оскарження зазначених податкових повідомлень- рішень (а.с.21-23) було задоволено частково: податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2012 року №0000082301 в частині зайво застосованої штрафної санкції в сумі 25 066,75 грн. скасовано, в іншій частині в задоволенні первинної скарги було відмовлено (а.с.24-28). Повторну скаргу на податкові повідомлення від 23 лютого 2012 року №0000082301 та №0000072301 рішенням Державної податкової служби України від 11 червня 2012 року №3716/6/10-2115 залишено без задоволення з урахуванням рішення ДПС у Волинській області від 30 березня 2012 року №1016/10/10-206 (а.с.36-40).

Згідно з підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення- рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. Отже, податкове повідомлення-рішення рішення від 23 лютого 2012 року №0000082301 є відкликаним, оскільки воно згідно з рішенням ДПС у Волинській області від 30 березня 2012 року №1016/10/10-206 скасоване в частині визначення штрафних санкцій у сумі 25 066,75 грн.

У зв'язку із частковим скасування податкового повідомлення-рішення від 23 лютого 2012 року №0000082301, Володимир-Волинською ОДПІ було сформовано нове податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2012 року №0000142301 (а.с.83), яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 125 333,75 грн. (з них 100 267,00 грн. основний платіж, а 25 066,75 грн. штрафна санкція). Дане податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинською ОДПІ надсилалось на адресу державної реєстрації позивача 06 квітня 2012 року. За правилами пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Оскільки з довідки оператора поштового зв'язку слідує, що це рішення не вручене посадовій особі позивача через відсутність за вказаною адресою, то таке податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2012 року №0000142301 вважається врученим позивачу 10 квітня 2012 року (а.с.84).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження йогорішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти позову, довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 23 лютого 2012 року №0000072301 та від 05 квітня 2012 року №0000142301, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (в тому числі документальні - планові та позапланові, виїзні або невиїзні). Зокрема, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, актом від 28 січня 2010 року №60/23/3555272 "Про результати невиїзної документальної перевірки ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з листопада 2008 року по червень 2009 року, проведеної Ленінською МДПІ у місті Луганську, встановлено завищення податкових зобов'язань платником податків у зв'язку із ненаданням для перевірки документального підтвердження за господарськими операціями, що були відображені в податковому обліку (а.с.64-70). Володимир-Волинською ОДПІ встановлено факт взаємовідносин ТзОВ "Агрокорміндустрія" із ПП "Лотус-Трейдінг-Терм". А тому Володимир-Волинською ОДПІ надіслано ТзОВ "Агрокорміндустрія" письмовий запит від 30 січня 20112 року №878/23-103-8 (а.с.118). Інформацію на запит позивач не надав. Повторний запит скеровано на адресу ТзОВ "Агрокорміндустрія" 14 лютого 2012 року №1424/23-103-8 (а.с. 121). На виконання запиту на підприємство надало податковому органу картки рахунку 63 за контрагентом ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" та рахунку 201 за складом сировини "ронозим СТ", копії податкової накладної від 19 січня 2009 року №011928, договору про надання адвокатських послуг та приймання передачі документів від 29 липня 2010 року, протоколу виїмки документів від 15 вересня 2011 року, реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2009 року (а.с. 122). Аналогічний запит надсилався підприємству 07 квітня 2010 року №596/15/01-108 (а.116). У відповідь на запит ТзОВ "Агрокорміндустрія" надано копії платіжного доручення від 21 січня 2009 року №75, видаткової накладної від 21 січня 2009 року №011928, договору купівлі-продажу від 15 січня 2009 року (а.с.114).

Наведені обставини дозволяють проводити позапланову перевірку платника податків, не дивлячись на те, що при проведенні планової перевірки ТзОВ "Агрокорміндустрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року актом від 02 жовтня 2009 року №966/23-31602999 порушень податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" не виявлено (а.с. 123-153).

Позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Агрокорміндустрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" проведена на підставі наказу Володимир-Волинської ОДПІ від 14 лютого 2012 року №69 у зв'язку із ненаданням позивачем у повному обсязі документального підтвердження фактичного проведення господарських операцій з ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" (а.с. 119). Позивач допустив працівника Володимир-Волинської ОДПІ до проведення перевірки.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

При проведенні перевірки Володимир-Волинською ОДПІ, крім наданих позивачем документів, використано також акт Ленінської МДПІ у місті Луганську від 28 січня 2010 року №60/23/3555272 (вх. №33975 від 02 серпня 2010 року), дані автоматизованих систем Державної податкової служби, податкова звітність позивача.

На підставі опрацьованих матеріалів Володимир-Волинська ОДПІ дійшла висновку про відсутність документального підтвердження фактичної поставки та походження ронозиму СТ, його транспортування, зберігання (для перевірки не надано товарно- транспортних накладних, шляхових листів, документів про розвантаження товару, сертифікатів відповідності та паспортів якості тощо); угода, укладена між ТзОВ "Агрокорміндустрія" та ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" не спричинює реального настання правових наслідків та є нікчемною. Віднесення до валових витрат та податкового кредиту коштів за цією угодою має на меті заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток та ПДВ (а.с.12-14).

Частиною першою статті 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Таким чином, оскільки відповідач заперечує настання реальних наслідків за договором поставки, укладеним із ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" через відсутність документального підтвердження поставки товару належними первинними документами та факту передачі товару від продавця до покупця з посиланням на нікчемність правочинів між суб'єктами господарювання, а позивач вказує на те, що мав право віднести до складу податкового кредиту та валових витрат за цими операціями у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей суми витрат, тому перевірці судом підлягають фактичні дані щодо реального здійснення операцій, зокрема, поставки товару їх учасниками з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення таких операцій, транспортних засобів, технічного персоналу тощо, та набуття податкової вигоди (у вигляді зменшення податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток).

Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Такі ж вимоги до первинних документів встановлені пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальнізміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Договори, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення є підставою для податкового та бухгалтерського обліку, якщо вони засвідчують факт вчинення господарської операції.

Судом встановлено, що 15 січня 2009 року між ТзОВ "Агрокорміндустрія" як покупцем та ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" як продавцем було укладено договір купівлі- продажу (а.с.73), згідно з яким продавець зобов'язується поставити покупцеві ронозим СТ в кількості 1880 т, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та умовах, передбачених договором. Загальна вартість товару становить 601 600,00 грн., оплата має бути проведена до 21 січня 2009 року. Поставка здійснюється на умовах СРТ - Волинська область, смт. Локачі, вул. Шевченка, 14 згідно з правилами "Інкотермс- 2000" (на складі покупця).

19 січня 2009 року на товар ронозим СТ продавцем було виписано на ім'я покупця видаткову та податкову накладні №011928 на суму 601 600,00 грн., в тому числі ПДВ 100 266,67 грн. (а.с.72, 75). Платіжним дорученням від 21 січня 2009 року №75 ТзОВ "Агрокорміндустрія" перераховано на рахунок ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" 601 600,00 грн. (а.с.71). Операція відображена в бухгалтерському обліку (картка рахунку 63 по ПП "Лотус- Трейдінг-Терм" за січень 2009 року (а.с.75, зворот).

Суму ПДВ (100 267,00 грн.) позивач згідно з податковою накладною від 19 січня 2009 року №011928 у лютому 2009 року відніс до складу податкового кредиту. Зазначена обставина підтверджується реєстром отриманих податкових накладних №2 за лютий 2009 року (а.с.81, зворот). Витрати у сумі 501 333,35 грн. позивач відніс до складу валових витрат підприємства за перший квартал 2009 року. Посадовими особами підприємства під час проведення перевірки відмовлено в наданні пояснень щодо віднесення до складу валових витрат цієї суми, однак актом попередньої податкової перевірки від 02 жовтня 2009 року №966/23-31602999 не встановлено факту не включення до складу скоригованих валових витрат будь-яких витрат і з придбання товарів (робіт, послуг) відповідно до реєстру суб'єктів господарювання, з яким ТзОВ "Агрокорміндустрія" перебував у господарських відносинах з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року (а.с.43).

Вартість ронозиму СТ (501 333,33 грн.) списано на собівартість реалізованих виробничих запасів у лютому 2009 року згідно з накладаю від 28 лютого 2009 року №РН- 0000266, виписаною для Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (ТзОВ "Агротехніка"). Для перевірки первинних документів за цією операцією не надано. Операцію відображено в податковому обліку, про що вказано в реєстрі виданих податкових накладних за лютий 2009 року (а.с.82).

З пояснень, наданих для перевірки вбачається, що оригінали первинних документів: договір купівлі-продажу із ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" від 15 січня 2009 року, видаткова накладна від 19 січня 2009 року №011928 передано адвокату ОСОБА_2 згідно з договором про надання адвокатських послуг, актом приймання-передачі (а.с.76-78). Документи щодо подальшої реалізації позивачем для ТзОВ "Агротеніка" ронозиму СТ вилучені згідно з протоколом виїмки від 15 вересня 2010 року: договір купівлі-продажу від 30 січня 2009 року, картка рахунку 36, банківські виписки по рахунку, видаткові накладні від 01 лютого 2009 року №0000265, від 28 лютого 2009 року №РН-0000266, від 16 березня 2009 року №РН-0000281 (а.с.79).

До 2011 року правила оподаткування ПДВ, в тому числі формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, визначалися Законом №168/97-ВР.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1. статті 3 Закону №168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР).

З огляду на викладене витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку (навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів).

Оскільки податковим органом поставлено під сумнів факт фізичного переміщення товару, то саме ці обставини підлягали з'ясуванню під час розгляду справи.

Актом Ленінської МДПІ у місті Луганську від 28 січня 2010 року №60/23/35555272 (а.с.64-70) встановлено, що ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" (контрагент позивача) за юридичною адресою не знаходиться (акт про встановлення місцезнаходження від 21 січня 2010 року №29). Податковим органом здійснювалися виходи за юридичною адресою ПП "Лотус- Трейдінг-Терм" та встановлено відсутність платника податків та його посадових осіб за цією адресою, про що складено акти від 09 квітня 2008 року, №1960 від 15 травня 2008 року №3030, від 22 липня 2009 року №8624. На дату проведення перевірки стан платника ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" відмінний від основного - до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Згідно з установчими документами засновником, директором та головним бухгалтером підприємства є одна особа - ОСОБА_3 У періоді, за який проводилась перевірка, ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" було зареєстровано платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 21 січня 2008 року №100090536 було анульовано 03 серпня 2009 року). Основним видом діяльності ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" єоптова торгівля автомобільними деталями та приладдям. Підтверджуючих документів щодо виникнення у ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" податкових зобов'язань у період січень 2008 - червень 2009 року до перевірки надано не було. За даними АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів"основними постачальниками ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" є підприємства, визнані банкрутом, або про які до Єдиного державного реєстру внесено запис про їх відсутність за місцезнаходженням, або припинено їх діяльність.

Докази в частині підтвердженні витрат на складування, навантаження, транспортування товару, вказаного у накладних від 19 січня 2012 року №1011928, виписаних ПП "Лотус-Трейдінг-Терм", наявність сертифікатів та інших документів, що підтверджують їх якість та походження, а також інші умови поставки товарів, як це було визначено договорами, ні позивач, ні його контрагент для перевірки податковим органам не надали. Не були вони надані і суду. Ці докази не вилучалися згідно з протоколом виїмки від 15 вересня 2011 року, не були передані згідно з договором про надання адвокатських послуг від 20 липня 2010 року.

Відповідно до статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III "Про автомобільний транспорт", пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обов'язковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року №488/346 затверджено типову форму №1-ТН "Товарно-транспортна накладна" (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 - вантажовідправнику, 2 - вантажоодержувачу, 3, 4 - автопідприємству) та визнано обов'язковим застосування вказаної форми всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Таким чином, чинне законодавство передбачає обов'язок вантажоодержувача автоперевізника (функції перевізника і вантажодержувача може виконувати одна особа) зберігати товарно-транспортну накладну.

Разом з тим, позивач не надав доказів фізичного переміщення товару - з якого пункту (складу), якими засобами та за чий рахунок відбувалося транспортування товару (з огляду на віддаленість позивача від його контрагента), яким чином здійснювалося навантажування, розвантажування товару. Тобто, умови фактичної передачі, про які вказано у договорі купівлі-продажу та які описані вище, не підтверджені будь-якими доказами, що є належними і допустимими в розумінні процесуального закону.

Водночас, суд зауважує, що в податкові, видаткові накладні оплата за транспортування постачальником не включалася, позивач також не надав доказів понесення витрат на транспортування.

З метою обґрунтування товарності господарських операцій позивачем було надано ряд документів, зокрема, копії договору купівлі-продажу від 30 січня 2009 року, укладеного із ПП "Агротехніка" (а.с.109-110), видаткової накладної від 28 лютого 2009 року №РН-0000266 (а.с. 112), податкової накладної від 28 лютого 2009 року №290 (а.с. 100). Проте, на думку суду, ці документи не доводять факту отримання ТзОВ "Агрокорміндустрія" товару від його контрагента - ПП "Лотус-Трейдінг-Терм". Вони дають суду підстави для висновку про підтвердження цими матеріалами лише використання вже наявних у підприємства товарних запасів, однак не дають змоги встановити від кого конкретно, коли і за яких умов ці товарні запаси були ним отримані.

З урахуванням норм податкового законодавства на податкові органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. При цьому, установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Наведене спростовує твердження позивача про відсутність у Володимир-Волинської ОДПІ підстав для визнання договору нікчемним (недійсним), передбачених ЦК України, оскільки для податкового обліку є визначальним сам факт виконання чи невиконання господарської операції і лише зміна активів платника породжує відповідні наслідки. Відсутність судового рішення про визнання недійсним правочину також не може розглядатися як перешкода для донарахування платнику податків податкових зобов'язань у тому разі, якщо ним не дотримано вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з твердженнями позивача, що чинним законодавством встановлено індивідуальну відповідальність осіб. Безумовно, платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язання зі сплати податку. Разом з тим, такі доводи позивача до встановлених обставин не мають відношення, оскільки Володимир-Волинською ОДПІ встановлено порушення податкового законодавства саме ТзОВ "Агрокорміндустрія", а тому щодо нього і донараховано грошові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток у вигляді основного платежу та штрафних санкцій.

Згідно із частиною першою статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази у справі, суд першої інстанції вірно дійшов переконання, що в ході судового розгляду цієї справи Володимир-Волинською ОДПІ доведено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, позивачем безпідставно віднесено до валових витрат витрати та до податкового кредиту ПДВ за виписаними первинними документами, які не підтверджують реальне вчинення господарської операції поставки ронозиму СТ у кількості 1880 т на суму 601 600,00 грн. з боку ПП "Лотус-Трейдінг-Терм". Відтак, податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 23 лютого 2012 року №0000072301 та від 05 квітня 2012 року №0000142301 є правомірними, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування слід відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 р. по справі № 2а/0370/2088/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик