УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2013 р.Справа № 816/4604/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глобинському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013р. по справі № 816/4604/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області
до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глобинському районі Полтавської області
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. позов УПФ України в Глобинському районі Полтавської області задоволено.
Стягнуто з ВВДФСС НВВПЗ у Глобинському районі на користь УПФ України в Глобинському районі Полтавської області витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 914,04 грн.
ВВДФСС НВВПЗ у Глобинському районі (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається, що судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 7, 43 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1105), ст. 2 Міжнародної угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків» від 09.09.1994 р., не враховано відсутності підстав для компенсації пенсії з коштів фонду страхування від нещасних випадків, наявності обов'язку роботодавця здійснювати відповідну компенсацію, що призвело до невірного вирішення справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.
Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Статтею 58 Закону №1058 визначено обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.
Відповідно ст. 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105).
Згідно ст. 21 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.
Відповідно до ста. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Згідно ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.
Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований.
Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4).
Згідно п. 4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, зокрема, сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Статтею 2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з виплатою зазначених пенсій.
Доводи апелянта щодо обов'язку роботодавця виплачувати пенсії за інвалідністю та відшкодовувати витрати, пов'язані з виплатою таких пенсій є безпідставним та суперечать положенням ч. 16 ст. 34 , п. 5 ст. 24 Закону № 1105, ст. 58, 30 Закону №1058.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації (держава СНД), має дозвіл на постійне проживання на території України, отримує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві (призначена довічно) згідно розпорядження Глобинського УПФ № 1128 від 26.02.2009 р. (а.с. 24-25, 28).
Інвалідність ОСОБА_1, настала у зв'язку з травмою під час роботи зварювальником на УСМТ Главалмазолото в м. Удачний Республіки Саха (Якутія), що вбачається з акту про нещасний випадок на виробництві від 26.02.1992 р. № 1. (а.с. 19-21), з вересня 1992 р. ОСОБА_1 виплачується пенсія у зв'язку з трудовим каліцтвом на виробництві (а.с. 23).
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. (далі - Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно із статтею 5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Пунктом 1 статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Статтею 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.
Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.
З цих підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Посилання апелянта на ст. 2 Міжнародної угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків» від 09.09.1994 р. є безпідставним, тому як вказана норма стосується відшкодування роботодавцем шкоди, завданої здоров'ю працівника на виробництві при виконанні ним трудових обов'язків, і не стосується виплати державної пенсії по інвалідності на користь громадян держав СНД.
Доводи про неврахування судом ст. 7, 43 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є безпідставним, оскільки вказані норми не стосуються спору по справі та предмету позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем за січень-червень 2013 року понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на загальну суму 914,04 грн., що підтверджується з наданих позивачем копій списків осіб, яким призначено пенсію по інвалідності та таблиць розбіжностей відшкодування ВВДФСС НВВПЗ витрат, пов'язаних з виплатою пенсій за відповідний період (а.с. 29, 31-34, 36-39, 41-44, 46-49, 51-54, 56-58).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно не прийняв до заліку для відшкодування витрати на виплату позивачем пенсії ОСОБА_1 по інвалідності у сумі 914, 04 грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глобинському районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013р. по справі № 816/4604/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.
Судове рішення № 35224405, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/4604/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: