Ухвала суду № 35215362, 14.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/2544/13-ц Головуючий у І інстанції Голуб А.В.Провадження № 22-ц/780/4997/13 Доповідач у 2 інстанції СліпченкоКатегорія 26 14.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

13 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сліпченка О.І.

суддів: Олійника В.І., Іванової І.В.,

при секретарі : Власенко О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, приватного виробничого підприємства «Укрпромгеологія» про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2010 року у справі за вказаним позовом стягнуто з ОСОБА_1, ПВП "Укрпромгеологія" солідарно на користь ВАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 342 528 грн. 70 коп., пеню в сумі 66 534 грн. 53 коп. та судові витрати в сумі 1 820 грн., всього 410 883 грн. 23 коп.

Ухвалою колегії судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 12.10.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 14. 05.2010 року залишено без змін та рішення набрало законної сили.

20.02.2013 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2010 року, посилаючись на те, що 17.10.2012 року Білоцерківський міськрайонний суд ухвалив рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, яким встановлено, що кредитний договір, який оспорюється є неукладеним, а тому не підлягає судовому захисту .

Ця обставина є нововиявленою і у разі скасування рішення суду може вплинути на вирішення справи по суті. Оскільки факти встановлені рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 17.10.2012 року по справі мають істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомими сторонам по справі на час розгляду справи являються нововиявленими обставинами в розумінні ст. 361 ЩІК України просила скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2013 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, оскільки вважає, що вона є незаконною, необґрунтованою і винесена з порушенням норм чинного законодавства постановити нову ухвалу, якою скасувати рішення Білоцерківського районного суду від 14 травня 2010 року.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що не було доведено існування нововиявлених обставин, а обставини на які посилається представник ОСОБА_1 у поданій заяві, не можуть розцінюватися як нововиявлені обставини для перегляду рішення згідно статті 361 ЦПК, оскільки не є істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої ст. 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Встановлено, що заявник обґрунтовує істотну обставину наявністю рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 17.10.2012 року по справі №1003/15429/2012, проте рішення, яке він просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалено 14 травня 2010 року, тобто до виникнення обставини, на яку він посилається, що виключає відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 361 ЦПК України цю обставину як нововиявлену, оскільки ця обставина не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, так як виникла ця обставина після ухвалення рішення, яке просить переглянути заявник.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2012 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання кредитного договору №07-059 від 13.04.2007 року недійсним встановлено, що кредитний договір, який оспорювався, не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту.

Наявність підстав для стягнення заборгованості, а саме наявність діючого договору кредиту на момент ухвалення судового рішення, про перегляд якого у зв'язку з нововиявленими обставинами подано заяву, не є підставою для відмови у задоволенні такої заяви, оскільки встановлення факту припинення дії договору хоча і відбулося після ухвалення судового рішення про стягнення кредитної заборгованості і зазначений факт встановлений судовим рішенням, проте саме цей договір став підставою для стягнення кредитної заборгованості. Посилання місцевого суду, що кредитний договір був предметом перевірки судом апеляційної інстанції при перегляді судового рішення про стягнення кредитної заборгованості є помилковим, оскільки предметом перевірки був кредитний договір за позовом про стягнення кредитної заборгованості, а не установлений надалі судовим рішенням факт припинення його дії.

Отже, встановлення факту припинення дії договору поруки впливає на висновок суду у судовому рішенні від 14.05.2010 року про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_2, вказана обставина не була і не могла бути відомою особам, які беруть участь у справі, оскільки була встановлена судовим рішенням, ухваленим пізніше та яка могла вплинути на висновку суду.

Таким чином, суд першої інстанції невірно виходив із того, що обставини на які посилається в своїй заяві ОСОБА_1 відповідно до вимог закону не є нововиявленими та не містять обставин, які мають істотне значення для справи.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції при постановленні ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2010 року за нововиявленими обставинами у даній справі допустив порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції не враховано дані обставини при розгляді вказаної та зроблено неправильний висновок про відсутність підстав для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали знайшли підтвердження.

За змістом ч.20 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30.03.2012 року №4, у випадку постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами без задоволення з порушенням норм процесуального права, апеляційний суд постановляє ухвалу про скасування такої ухвали та направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання, оскільки нормами ЦПК не передбачено права апеляційного суду постановляти ухвалу про задоволення такої заяви і скасування ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задоволити частково, ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.03.2012 року скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317, 361 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2013 року скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, та не може бути оскаржена в касаційному порядку, оскільки не перешкоджає розгляду справи.

Головуючий :

Судді :