Постанова № 35208218, 11.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 922/2686/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю прокурора - Здор Т.О. (посвідчення №013766 від 06.12.2012 року)

та представників сторін:

позивача- не з'явився;

1-го відповідача- не з'явився;

2-го відповідача- не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. 3175Х/1-38) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року у справі №922/2686/13

за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора, м.Ізюм

до 1.Ізюмської міської ради, м.Ізюм

2.ФОП Біловуса В.В., м.Ізюм

про визнання незаконним та скасування рішення та повернення шляхом звільнення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Ізюмської міської ради та ФОП Біловус В.В., в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення 36 сесії Ізюмської міської ради 6 скликання від 31.10.2012 року №1457 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця Біловус В.В."; зобов'язати ФОП Біловус В.В. повернути Ізюмській міській раді шляхом звільнення земельну ділянку, площею 28 кв.м. за адресою: м.Ізюм, вул.Цусимська (торгівельний майданчик "Поворотка") у придатному для використання стані.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року (суддя Жигалкін І.П.) провадження у справі № 922/2686/13 припинено за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Прокурор не погодився з ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року у справі № 922/2686/13 скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

В судове засідання 05.11.2013 року відповідачі не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 36 сесії Ізюмської міської ради 6 скликання від 31.10.2012 року №1457 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця Біловус В.В." , ФОП Біловусу В.В. надано дозвіл на укладання договору особистого строкового сервітуту користування реальної частки території площею 28 кв.м., яка розташована за адресою: м.Ізюм, вул.Цусимська (торгівельний майданчик «Поворотка»), для встановлення тимчасової споруди павільйону з продажу запасних частин для автомобілів.

На підставі вищезазначеного рішення, між першим та другим відповідачем 15.11.2012 року укладено договір особистого строкового користування реальної частки території, який зареєстрований у виконавчому комітеті Ізюмської міської ради за №53 від 19.11.2012 року.

Прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що рішення 36 сесії Ізюмської міської ради 6 скликання №1457 від 31.10.2012 року, яким ФОП Біловус В.В. надано у користування земельну ділянку, суперечить вимогам ст.ст.79,98,99 Земельного кодексу України, ст.ст.1,5,10 ЗУ «Про землеустрій» та порушує порядок продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах), передбачений главою 21 Земельного кодексу України.

Приймаючи ухвалу про припинення провадження у справі господарський суд Харківської області виходив з того, що, оскільки договір особистого строкового сервітуту, укладений на підставі вказаного вище рішення міської ради, був зареєстрований у встановленому законодавством порядку, то відсутній предмет спору і справу слід припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, стосовно відсутності предмету спору та безпідставно припинив провадження у справі посилаючись на п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Предметом спору у даній справі є визнання незаконним (недійсним) рішення Ізюмської міської ради.

Прокурор не ставив питання в позовній заяві щодо недійсності (або неукладеності) договору особистого строкового сервітуту.

Отже, мотиви, покладені судом першої інстанції в основу оскаржуваного судового акту (а саме наявності державної реєстрації договору), не стосуються предмету спору по даній справі.

Відповідно п.1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Господарський суд першої інстанції, посилаючись на відсутність предмета спору, свою позицію не обґрунтував.

Докази врегулювання сторонами спору, що є предметом позову, в матеріалах справи відсутні.

В апеляційній скарзі апелянт обґрунтовано вказує на те, що спір залишився невирішеним.

Наданий суду другим відповідачем витяг з Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельної ділянки не може свідчити про відсутність між сторонами спору щодо законності прийнятого Ізюмською міською радою рішення.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд першої інстанції дослідивши договір особистого строкового сервітуту, не надав правової оцінки рішенню Ізюмської міської ради, яке, на думку позивача, не відповідає нормам законодавства.

Отже, господарський суд повинен був прийняти рішення на підставі наданих сторонами в обґрунтування своїх вимог доказів, а не припиняти провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що між сторонами спір не врегульовано, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд не забезпечив повного і всебічного дослідження усіх фактичних обставин справи та передчасно припинив провадження у справі на підставі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч.7 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року - скасуванню, а справа - передачі на розгляд господарського суду Харківської області.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст.105,106 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року у справі № 922/2686/13 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.

Повний текст постанови підписаний 11.11.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.