УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №2/408/3976/12 Головуючий в І інстанції - Чайкіна О.В.
Провадження №22ц/774/2375/к/13 Доповідач - Соколан Н. О.
Категорія 26 (1)
У Х В А Л А
Іменем України
30 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: - Соколан Н. О.
суддів: - Ляховської І. Є., Митрофанової Л. В.
при секретарі: - Кузьміній Н. В.
За участю: представника позивача - ОСОБА_5,
представника Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка" - Харитонової Марії Олегівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка" про стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2012 року позивач ОСОБА_8 звернулась із позовом, який в подальшому уточнила. В обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_9, який з 1970 року по 1991 рік працював на ш. Фрунзе та якому з липня 1984 року було встановлено професійне захворювання.
Смертю члена сім'ї їй заподіяна моральна шкода, тому просила суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка" (надалі - ПАТ "Євраз Суха Балка") 200 000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Євраз Суха Балка" на користь ОСОБА_8 моральну шкоду, завдану внаслідок смерті чоловіка у зв'язку з професійним захворюванням у розмірі 50 000 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 80 000 грн., посилаючись на те, що по справі судом вже ухвалювалось рішення 30.08.2012 року. Зазначене рішення було скасовано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ лише з підстав ненадання доказів на підтвердження позовних вимог. Оскільки розмір відшкодованої шкоди не піддавався критичній оцінці, вважає, що суд першої інстанції безпідставно його зменшив, порівняно з рішенням того ж суду від 30.08.2012 року.
В апеляційній скарзі ПАТ "Євраз Суха Балка" ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку відповідача, суд не звернув уваги, що виниклі правовідносини між сторонами регулюються спеціальним законом - Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності"; зазначеним законом відшкодування заподіяної моральної шкоди передбачено лише потерпілим, а не членам їх сім'ї, а тому позивач не має право на відшкодування моральної шкоди у даних правовідносинах; не встановлено факту заподіяння моральної шкоди і факту спричинення моральної шкоди не підтверджений доказами.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_8 та ПАТ "Євраз Суха Балка" підлягають відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 з 12.11.1970р. по 08.04.1991р. працював на ш. ім. Фрунзк ПАТ "Євраз Суха Балка" підземним електрослюсарем у підземних умовах праці.
Висновком ВТЕК від 14.06.1989 року позивачу було первинно встановлено втрату проф. працездатності в ромірі 15% (а.с. 141). Наступним переоглядом 15.05.1990 року ступінь втрати проф.. працездатності збільшено до 50 % та встановлено ІІІ групу інвалідності. Наступними переоглядами ступінь втрати проф.. працездатності та групу інвалідності залишено без змін, а з 05.05.1993 року - встановлено на безстроковий термін.
Протоколом №19 патологоанатомічного дослідження від 17 лютого 2004 року встановлено, що основним захворюванням ОСОБА_9 слід вважати хронічний пиловий бронхіт (а.с. 27-28).
Відповідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, причиною смерті було хронічний пиловий бронхіт (а.с. 29).
Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 року № 606, органом, який установлює причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, є медико-соціальна експертна комісія. Як вбачається з матеріалів справи, Актом посмертного освідчення по встановленню причинного зв'язку між смертю та профзахворюванням Обласної МСЕК від 02.04.2004 року, причинний зв'язок смерті ОСОБА_9 з професійним захворюванням встановлено (а.с. 26).
Актом посмертного освідчення по встановленню причинного зв'язку між смертю та профзахворюванням Обласної МСЕК від 02.04.2004 р. встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_9 з професійним захворюванням. (а.с.24-26), тому доводи апеляційної скарги щодо невстановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю потерпілого та його професійним захворюванням не можуть бути прийняті до уваги.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач винен у виникненні у померлого ОСОБА_9 професійного захворювання, під час праці на підприємстві, в результаті якого він помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що внаслідок смерті ОСОБА_9, позивачу ОСОБА_8, як дружині померлого, було завдано моральні страждання.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає встановленим обставинам, матеріалам справи і є обґрунтованим.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині) , батькам (усиновлювачам), дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю , згідно ч.1 ст.1168 ЦК України.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції відповідно до ст..ст. 213,214 ЦПК України правильно визначився з характером правовідносин, оскільки дружина померлого має право на відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених ст.ст.1167,1168 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд при вирішенні спору не вірно застосував матеріальний закон, на думку відповідача, зобов'язаний був застосувати ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", є безпідставними та не ґрунтуються на законі.
Не приймає до уваги колегія суддів посилання на те, що не встановлено факту заподіяння моральної шкоди, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач після смерті близької людини - чоловіка зазнає моральних страждань, в неї порушився звичайний спосіб життя, чоловік був для неї опорою, надією та моральною підтримкою.
Погоджується колегія суддів й з розміром моральної шкоди стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням душевних страждань позивача.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Посилання позивача на безпідставне зменшення розміру моральної шкоди, порівняно з рішенням суду від 30.08.2012 року колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначене рішення було скасовано ухвалою суду касаційної інстанції, отже, не несе ніяких юридичних наслідків.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка"- відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 35203676, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) було прийнято 30.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 210/2719/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: