Ухвала суду № 35203661, 31.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/5296/13 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2575 /К/13 Водопянов С.М.

Категорія - 26 ( ІІІ) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтневого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.

суддів: Зубакової В.П., Савіної Г.О.

при секретарі: Бевзі М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2013 року Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( надалі - Відділенню Фонду) відмовлено в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та задоволення заяви Відділення Фонду у повному обсязі та зобов'язати ОСОБА_2 повернути Відділенню Фонду сплачені за скасованим рішенням 14 647,17 грн.

Вважає, що суд не взяв до уваги, що на спірні правовідносини не розповсюджується ч.2 ст.380 ЦПК України, оскільки між сторонами не були трудові відносини.

Між сторонами у справі виникли правовідносини, які регулюються спеціальним Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто на його користь з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 8423,36 грн. за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 р., компенсація втрати частини відшкодування заробітку у сумі 4633,40 грн., з Відділення Фонду стягнута заборгованість по щомісячних страхових виплатах в сумі 7072,01 грн., а також щомісячно, починаючи з 01 грудня 2004 року, по 289,33 грн. до змін обставин, що тягнуть їх перерахунок.

Ухвалою Верховного Суду України від 28 травня 2008 року вищезазначені судові рішення скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2009 року за заявою позивача позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Згідно довідки без дати та номеру, підписаної начальником Відділення Фонду позивачу ОСОБА_2 за рішенням суду перераховані на його розрахунковий рахунок одноразова недоплата в розмірі 7072,71 грн., заборгованість по щомісячним виплатам - 6917,57 грн. та заборгованість по щомісячним страховим виплатам з 01.02.2007 року по 31.03.2007 рік - 656,89 грн.( а.с.222)

Відмовляючи заявнику в стягненні з ОСОБА_2 вищезазначених сум, суд першої інстанції керувався ст..ст. 381,382 ЦПК України та дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню , оскільки за даними правовідносинами не допускається поворот виконання рішення, а також що заяву Відділенням Фонду подано із пропуском строку позовної давності.

Колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 380 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Верховним Судом України питання щодо повороту виконання не вирішено та не зобов'язано ОСОБА_2 повернути отримані кошти.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями) суд дійшов вірного висновку, про те що виниклі між сторонами правовідносини регулюються Законом України від 23 вересня 1999 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р., яким не передбачено повернення Відділенню Фонду страхових виплат.

Згідно ж ст. 40 вищезазначеного Закону суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Згідно ч.2 ст.382 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Позивачу ОСОБА_2 суми були виплачені на підставі судових рішень, які набрали законної сили. Доказів про зазначення ОСОБА_2 неправдивої інформації, на підстави якої були ухвалені дані судові рішення, заявником не надано.

Однак, колегія суддів звертає увагу на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства при постановленні судового рішення, зокрема, щодо підстав мотивів відмови в задоволенні заяви.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Відділення Фонду за ст..381 ЦПК України за сплином строку позовної давності звернення до суду, не взяв до уваги вищезазначені роз'яснення і постановив рішення із порушенням норм процесуального права, що тягне за собою його зміну з підстав мотивів відмови.

Судом відмовлено у задоволенні заяви з двох підстав: відсутності правових норм для задоволення заяви та сплив строку позовної давності, що є помилковим.

Як роз'яснено у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 19 грудня 2009 року встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Відділення Фонду за відсутності підстав для задоволення заяви та у зв'язку зі спливом строку позовної давності звернення до суду, не взяв до уваги вищезазначені роз'яснення і постановив рішення з порушенням норм процесуального права, що тягне за собою його зміну з виключенням із мотивувальної частини ухвали посилання суду як на підставу відмови у задоволенні заяви - пропуск строку позовної давності для звернення до суду з заявою (ст. 381 ЦПК України).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, з виключенням із мотивувальної частини ухвали посилання суду на ст. 381 ЦПК України, як на підставу відмови у задоволенні заяви, а саме у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В іншій частині ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.2 ч.1 ст.312, 313, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2013 року змінити виключивши із мотивувальної частини ухвали посилання суду на ст.. 381 ЦПК України, як на підставу відмови у задоволенні заяви, а саме у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: