Ухвала суду № 35203534, 07.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Воловик Н.Ф.,

суддів - Русакової І.Ю., Мажари С.Б.

при секретарі -Євтодій К.С.

за участю прокурора - Троцик С.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

розглянула 7 листопада 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку Азербайджан, громадянин Азербайджану, має середню освіту, неодружений, не працює, судимий 25.07.2013 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 185 ч.1,2 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 3 ( двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України до покарання по даному вироку частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25.07.2013 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточно визначити до відбування 3 ( три) роки 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання відраховувати з моменту затримання з 05.06.2013 року

Запобіжний захід залишено без змін - тримання під вартою.

Питання з речовими доказами та судовими витратами вирішено.

Вироком суду обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення при наступних обставинах.

Обвинувачений ОСОБА_1, 05.04.2013 року о 23 годині, діючи з корисливих мотивів та реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, шляхом пошкодження віконної рами, проник до приміщення будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрав речі, які належать ОСОБА_2, а саме: ноутбук з зарядним пристроєм марки «LENOVO CELERON B800 1.5GHZ|RAM2048MB|HDD320GB|DVD RW», вартістю 2500 гривень, рушницю пневматичну модель МР-512 НОМЕР_1, вартістю 1200 гривень; DVD - програвач «ORION OWNER'S MANUAL - 886», вартістю 329 гривень; Інтернет комутатор марки «HUAWEI» 1201 серійний номер FZ1AC107B0703777, вартістю 1200 гривень, каблучку із жовтого металу 585 проби, вагою 3,5 г, вартістю 1400 гривень, після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 6629 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить змінити вирок призначивши більш м'який вид покарання , з застосуванням ст. 66,69,75 КК України , призначивши покарання не повязане з позбавлення волі, посилаючись на те, що судом не було враховано ряд пом'якшувальних покарання обставин: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те що на обліку у нарколога та психіатра не стоїть, раніше не судимий.

Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого ОСОБА_1 який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити на підставах зазначених в апеляційній скарзі, прокурора, який просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, потерпілу, яка підтримала позицію прокурора вивчивши матеріали провадження, перевіривши аргументи апеляційної скарги, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у вироку суду, кваліфікація його дій за ч.3 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.

Справа розглядалася в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Що ж стосується призначення покарання обвинуваченому, то колегія суддів вважає, що вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає положенням, передбаченим ст. 65 КК України.

При призначені покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, те що ОСОБА_1 раніше до скоєння злочину не судимий (а.кп.71-74), на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває (а.кп.75,76), характеризується позитивно(а.кп.77) пом'якшуючі обставини до яких судом віднесено визнання вини та щіре каяття,врахував відсутність обтяжуючих обставин передбачених ст. 67 КК України та з урахуванням усіх зазначених обставин, вірно прийшов до висновку, що мірою покарання, необхідною для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є позбавлення волі.

Також, ті обставини, на які в апеляційній скарзі посилається обвинувачений, як на підставу зміни вироку,а саме: сприяння розкриттю злочину; щире каяття, визнання вини, позитивної характеристики ,те що на обліку не стоїть, раніше не судимий - повністю враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, яке є справедливим за своїм видом і розміром., призначене у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.3 ст.185 КК України .

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що призначене ОСОБА_1 покарання, його вид і строк визначено судом правильно і є справедливим за своїм видом і розміром, підстав для пом'якшення та застосування ст. 69 КК України- не вбачає

Крім того, за змістом ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням може мати місце лише за наявності передбачених законом передумов і є правом, а не обов'язком суду. Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого , усі обставини кримінального провадження , колегія суддів вважає, що досягнення встановленої ч.2 ст. 50 КК України мети виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції обвинуваченого, а тому підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та для пом'якшення призначеного покарання не вбачає.

Згідно ч.1ст..404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги .

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1- залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - залишити без змін.

Запобіжний захід - тримання під вартою - залишити без змін

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

__________________

Провадження №11-кп/774/294/К/13 Суддя 1 інстанції Літвіненко Н.А.

Категорія ч.3 ст.185 КК України Доповідач суддя Воловик Н.Ф