Ухвала суду № 35203345, 31.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0413/6821/2012 Головуючий в 1 -й інстанції

Провадження 22ц/774/2031/К/13 Власенко М.Д.

Категорія - 37 (І) Суддя - доповідач Турік В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Турік В.П.

суддів: Остапенко В.О., Зубакової В.П.

при секретарі: Бевзі М.О.

за участю: позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ в натурі частини домоволодіння та земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ в натурі частини домоволодіння та земельної ділянки. Уточнивши позовні вимоги, просив суд виділити йому в натурі відповідно до ідеальних часток 1/8 частку спірного будинку з надвірними будівлями з урахуванням відповідною частиною надвірних будівель: сараю Б-глинобитного, обкладеного шлакоблоком, погрібу Г бетонного, водоколонки І, замощення ІІ, огорожі № 1, а також виділити в натурі відповідно до ідеальних часток ? частку спірної земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що після смерті батька він та його сестра - відповідач ОСОБА_4 прийняли право на спадщину за законом. Він є спадкоємцем 1/8 частини глинобитонного обкладеного цеглою житлового будинку А-1 загальною площею 33,5 кв.м. житловою площею 25,7 кв.м., сараю Б-глинобитонного, обкладеного шлакоблоком, погребу Г- бетонного, водо колонки І, замощення ІІ, огорожі № 1-3 домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_4 є спадкоємицею 3/4 частки зазначеного домоволодіння, з урахуванням ? частки від якої відмовилась дружина померлого - ОСОБА_3 та дочка померлого - ОСОБА_5 Крім того, позивач є спадкоємцем ? частини, а відповідач ОСОБА_4 ? частини земельної ділянки площею 0,0903 гк., призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1. З того моменту як позивач став співвласником вищезазначеного домоволодіння та земельної ділянки, відповідач ОСОБА_4 відмовляється в добровільному порядку розподілить дане домоволодіння та земельну ділянку, чим порушує його права та інтереси.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 червня 2013 року в позовних вимогах ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на додатковий розгляд в суд першої інстанції.

Зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно свідоцтва про право на спадщину, він є співвласником спірного домоволодіння та земельної ділянки. Крім того в якості забезпечення доказів позивачем в суді першої інстанції було заявлено клопотання про проведення судово-будівельної експертизи, висновки якої є неповними та неправильними, оскільки поставленні питання щодо встановлення дійсної ринкової вартості, варіантів та виділення в натурі частки, виплати грошової компенсації в разі розподілу частки співвласників спірного нерухомого майна не були вирішенні експертом. У зв'язку з цим вважає, що судом порушені його майнові права та інтереси.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4- ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді ? частини глинобитонного обкладеного цеглою житлового будинку А-1 загальною площею 33,5 кв.м. житловою площею 25,7 кв.м., сараю Б-глинобитонного, обкладеного шлакоблоком, погребу Г- бетонного, водоколонки І, замощення ІІ, огорожі № 1-3 домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0903 га., призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.

Спадкоємцями померлого ОСОБА_7 є: дочка ОСОБА_4, дружина ОСОБА_3, дочка ОСОБА_5, син ОСОБА_2

Державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В. 25.08.2010 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі № 1424/2009, відповідно до якого ОСОБА_2 належить на праві часткової сумісної власності 1/8 частка домоволодіння АДРЕСА_1 та ? частки спадкового майна, з урахуванням ? частки від якої відмовилась дружина померлого - ОСОБА_3 і дочка померлого - ОСОБА_5, належить ОСОБА_4

Власником ? частини домоволодіння АДРЕСА_1 є дружина померлого - ОСОБА_3

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку(а.с.69-70) позивачу ОСОБА_2 належить 1/4 частка земельної ділянки площею 0,0903 га., призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 та ? частки - відповідачу ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з неможливості виділу в натурі 1/8 частки домоволодіння АДРЕСА_1 і поділу земельної ділянки площею 0,0903 гк., призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 78 від 11.04.2013 року, проведеної за клопотанням позивача.

Згідно ч.1-2 ст. 355, ч.1 ст. 356 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч.1-2 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частиною 2 ст. 183 ЦК України передбачено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно ст.87 та ч.1,3 ст. 89 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, окрім іншого також при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Як вбачається з матеріалів справи,домоволодіння АДРЕСА_1 перебуває у приватній спільній частковій власності ОСОБА_4(3/8 частки), ОСОБА_3(1/2 частка) та ОСОБА_2(1/8 частка) (а.с.9).

Співвласниками земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по ? частки та ? частки відповідно (а.с.69-70).

Позивач не має можливості в подальшому володіти спільно з відповідачами зазначеним майном, а тому вважає, що повинно бути поділено вищезазначене спірне домоволодіння та земельна ділянка відповідно до належних йому часток на праві власності, у зв'язку з чим ним було заявлено в суді першої інстанції клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 78 від 11.04.2013 року, виділення в натурі 1/8 частки спірного володіння з урахуванням земельної ділянки, яке складає 18542,75грн., є неможливим.

Частина 6 ст. 147ЦПК України, передбачає, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до умов ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Але позивачем ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції не надано доказів на спростування висновку експерта та не надано інших доказів щодо можливості виділення його частки у спільній сумісній власності без зміни цільового призначення.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неповноти та неправильності висновку судової будівельно-технічної експертизи № 78 від 11.04.2013 року, проведеної за клопотанням позивача є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а рішення суду повинно бути залишено без змін на підставі ст. 308 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: