Ухвала суду № 35203430, 11.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/ 9266/12 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1462 /К/13 Бондарєва О.І.

Категорія - 57 ( І ) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.

суддів: Барильської А.П., Савіної Г.О.

при секретарі: Євтодій К.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально - Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути на його користь моральну шкоду у сумі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24 травня 2012 року об 15.00 год., перебуваючи у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, яким користувався на підставі договору суборенди, був зачинений відповідачем з підстав особистої неприязні у приміщенні більш ніж на дві години. У зв'язку із чим був позбавлений права на пересування, обмежено його свободу, чим завдано позивачу шкоди його честі та гідності.

Дії відповідача ОСОБА_3 здійняли в його душі хвилю негативних емоцій, що негативно відзначилось на емоційному стані та душевній рівновазі, він був вимушений витрачати свій час, шукаючи шляхи покарання, що призвело до моральних страждань, розмір яких оцінює в 5 000 грн.

Рішенням Центрально - Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спірного питання.

Суд не взяв до уваги факт виїзду на місце конфлікту співробітників ПАТ КБ «ПриватБанку», що призвело до порушення його права, щодо надання доказів та безпідставній відмові в задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору суборенди від 01 травня 2011 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 останньому передано в суборенду приміщення 50 м2 , що розташоване по АДРЕСА_1 на один рік. ( а.с. 6).

Як убачається з копії Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31 травня 2012 року, прийнятою УІМ Довгинцівського РВ КМУ УМВС України у Дніпропетровській області Владовим Д.В. по заяві ОСОБА_2, відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3.(а.с.11-12).

З тексту постанови убачається, що 24 травня 2012 року, близько 15.00 год. директор ПП «Техноіндустрой» ОСОБА_3 у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зачинив двері технічного цеху, де у цей час перебував ОСОБА_2, пояснюючи, що останній не звільняв займане приміщення після закінчення строку дії договору суборенди. Об 17.00 годин ОСОБА_3 приміщення відчинив, однак ОСОБА_2, відмовився його залишати у зв'язку із викликом співробітників міліції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем позовних вимог та не наданням доказів на їх підтвердження.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частинами 1,3 ст..10 ЦПК України передбачено,що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Як на підставу обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.ст.23, 270 ЦК України, як на підставу порушених прав, свобод та законних інтересів.

Однак позивач не зазначає, в чому саме виявилось порушення його прав, свобод , чи інтересів, якими доказами це підтверджується.

Постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 31 травня 2012 року не було встановлено будь яке порушення прав ОСОБА_2, чи його примусове утримання, а позивач належних та допустимих доказів на його твердження не надав.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди», роз'яснено, що під моральною шкодою варто розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб».

Позивачем ні суду першої , ні апеляційної інстанції не надано доказів щодо спричинення йому відповідачем моральних страждань.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача про не врахування судом виїзду на місце конфлікту співробітників ПАТ КБ «ПриватБанку», оскільки даний факт не має правового значення для вирішення спірного питання.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрально - Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: