Постанова № 35202791, 17.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року 10 год. 20 хв. Справа № 808/5067/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Інтерпромбуд»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013 №0000452214/4473

ВСТАНОВИВ:

27.05.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Інтерпромбуд» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Орджонікідзевському району м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 17.05.2013 №0000452214/4473.

Представник позивача до судового засідання надав клопотання, в якому просить розглянути справу у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача надіслав до суду аналогічне клопотання, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У попередньому судовому засіданні, яке відбулося 09.07.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків TOB «СОЮЗ-ДСК», код за ЄДРПОУ 36097712, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2012 року. За встановлені в процесі перевірки порушення TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5458,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 4367,00 грн. та за штрафними санкціями - 1091,75 грн. (податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 №0000452214/4473).

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 №0000452214/4473 винесено в порушення норм чинного законодавства України з огляду на те, що TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» дотримано усі умови, зазначені в Податковому Кодексі України, для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту у розмірі 4366,66грн., отриманого від TOB «СОЮЗ-ДСК» так як, обидві сторони на дату виписки податкової накладної були зареєстровані платниками ПДВ, про що вказано і в акті перевірки. Свідоцтво платника ПДВ у TOB «СОЮЗ-ДСК» не анульовано і на сьогодні. Податкові накладні, отримані від TOB «СОЮЗ-ДСК», оформлені належним чином і відповідають п.201.1 ст.201 ПКУ. TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» отримало роботи з виготовлення та монтажу перил алюмінієвих від ТОВ «СОЮЗ-ДСК» за договором №40, що підтверджено відповідними документами (видатковою накладною та актом здачі приймання робіт), які пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності та отриманням доходу підприємства, оскільки основним видом діяльності TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» є здійснення будівельних робіт. TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» замовило виготовлення та монтаж перил не для власної потреби а на виконання договору підряду, укладеному с ПАТ «Карлсберг Україна». Монтаж перил виконувався безпосередньо на об'єкті ПАТ «Карлсберг Україна» за адресою м. Запоріжжя, вул.Сапожникова.6, про що вказано безпосередньо і в договорі №40, і в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ 0000101, і в податкових накладних. За виконані роботи сплачені відповідні кошти.

Представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що згідно наданих до перевірки документів TOB «ІБК Інтерпромбуд» укладено договір підряду №40 від 04.12.2012 з TOB «СОЮЗ-ДСК». Згідно договору TOB «ІБК Інтерпромбуд» (замовник), TOB «СОЮЗ-ДСК» (підрядник). Підрядник виконує власними силами з власних матеріалів та на власних виробничих потужностях роботи по виготовленню та монтажу перил алюмінієвих за адресою м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, 6. Вартість договору складає 26200 грн.

Від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «СОЮЗ-ДСК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснені господарських операцій за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 № 142/22-12/36097712 від 28.02.2013. В ході відпрацювання матеріалів TOB «СОЮЗ-ДСК» встановлено, що директор підприємства гр. Задорожна О.В. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. В ході неодноразового виїзду на адресу реєстрації Задорожної О.В. встановлено, що за даною адресою вона не мешкає. Також було опитано бухгалтера Долгу O.JI., котра в реєстраційній картці платників податків є посадовою особою, а саме головним бухгалтером та пояснила, що з 08.08.2012 року була фінансовим директором та по сумісництву головним бухгалтером підприємства TOB «СОЮЗ-ДСК» на посаду призначив колишній директор ОСОБА_1, гр. Задорожну О.В. Долга О.Л., не знає та ніколи не бачила.

Згідно акту встановлено, що господарські операції за грудень 2012 щодо придбання товарів/послуг TOB «СОЮЗ-ДСК» у контрагенті - постачальників та подальшої реалізації контрагентам - покупцям не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності виробничо-складських приміщень, відсутність кваліфікованого штату працюючих осіб, відсутністю власних транспортних засобів та іншого майна, товарно-транспортних накладних підтверджуючих факт транспортування товару, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, тобто у TOB «СОЮЗ-ДСК» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п. 185.1. ст.185 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями, а отже, відсутній факт поставки товарів платникам податків. По TOB «СОЮЗ-ДСК» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками та подальшою реалізацію товару покупцям за грудень 2012 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки. По TOB «СОЮЗ-ДСК» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із платниками податків за грудень 2012 року, лише на паперових носіях.

Таким чином за результатами проведеного дослідження фінансово-господарських операцій TOB «ІБК Інтерпромбуд» за грудень 2012 року, можливо зробити висновок про те, що первинні документи TOB «СОЮЗ-ДСК» використовувались для формування податкового кредиту TOB «ІБК Інтерпромбуд», та не засвідчують факт реального здійснення господарських операцій. З урахуванням вищенаведеного, з'ясовано, що не підтверджена сплата податкового зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу проходження товару, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідач вважає, що TOB «ІБК Інтерпромбуд», є вигодонабувачем, тобто здійснює облік операцій з метою податкового обліку, які не носять реального характеру, у зв'язку з чим просить у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали та заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 22.04.2013 по 26.04.2013 працівниками державної податкову інспекції в Орджонікідзевському району м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» (ЄДРПОУ 36911453), з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків TOB «СОЮЗ-ДСК» (ЄДРПОУ 36097712), їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2012 року.

За результатами перевірки був складений акт від 26.04.2013 №96/22- 1421/36911453, яким встановлене порушення вимог п.14.1.36, п.14.1.181 ст.14, п.44.1 п.44.3, п.п.44.6 ст.44, п. 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», підприємством завищено податковий кредит за грудень 2012 року на суму ПДВ 4366,00грн., який сформований від TOB «СОЮЗ-ДСК» , що призвело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18 Податкової Декларації з ПДВ) за грудень 2012 року на суму 4367грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2012 року на суму 4367грн.

На сплату донарахувань по податку на додану вартість податковим органом складено податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 №0000452214/4473, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5458,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 4367,00 грн.; за штрафними санкціями - 1091,75 грн. Повідомлення-рішення від 17.05.2013 №0000452214/4473 отримано позивачем 20.05.2013.

З наданих сторонами доказів суд встановив, що 04.12.2012 між TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» (за текстом договору «Замовник») та TOB «СОЮЗ-ДСК» (за текстом договору «Підрядник») був укладений договір №40 на виготовлення та монтаж перил. Згідно договору №40 Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання власними силами, з власних матеріалів та на власних виробничих потужностях виконати роботи по виготовленню та монтажу перил алюмінієвих за адресою м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, 6. Вартість договору складає 26200,00грн. з ПДВ.

На виконання робіт, між Замовником та Підрядником підписано видаткову накладну №РН-0000055 від 21.12.2012 на перила алюмінієві у кількості 32м на суму 18340,00грн., у т.ч. ПДВ - 3056,67грн. та акт виконаних робіт №ОУ-0000101 від 21.12.2012 на виготовлення та монтаж алюмінієвих перил за адресою м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, 6 на об'єкті ПАТ «Карлсберг Україна» на суму 7860,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1310,00грн. Сума вартості виконаних робіт у розмірі 21833,33грн. віднесена підприємством до витрат.

На вимогу Замовника, відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу, Підрядник надав наступні податкові накладні на суми виконаних робіт: № 155 від 05.12.2012 та 170 від 21.12.2012.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено до податкового кредиту за грудень 2012 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

За виконані роботи Замовник сплатив Підряднику грошові кошті у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями №503 від 05.12.2012 та №603 від 15.02.2013.

На кінець перевіряємого періоду, заборгованість ТОВ «ІБК Інтерпромбуд» перед TOB «СОЮЗ-ДСК» за договором №40 за виконані роботи відсутня.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту так звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.2. ст.200 Податкового кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За приписами п.200.3. ст.200 Податкового кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1 ст.14 ПКУ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст.198 ПКУ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст.198 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отрішання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається сум податків, нарахованих (стачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почаїи використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За п. 198.6. ст.198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають статі з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надасться виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду після набрання чинності таким рішенням суду.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Висновок податкового органу базується на даних акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «СОЮЗ-ДСК» (ЄДРПОУ 36067712) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 №142/22- 12/36097712 від 28.02.2013.

Згідно акту встановлено, що господарські операції за грудень 2012 року щодо придбання товарів/послуг TOB «СОЮЗ-ДСК» у контрагентів - постачальників та подальшої реалізації - покупцям не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності виробничо-складських приміщень, відсутність кваліфікованого штату працюючих осіб, відсутністю власних транспортних засобів та іншого майна, ТТН підтверджуючих факт транспортування товару, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, тобто у TOB «СОЮЗ' ДСК» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п. 185,1 cт. 185 Податкового кодексу України, а отже відсутній факт поставки товарів платникам податків. По TOB «СОЮЗ-ДСК» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками та подальшою реалізацію товару покупцям за грудень 2012 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки. По TOB «СОЮЗ-ДСК» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із платниками податків за грудень 2012 року, лише на паперових носіях.

Щодо підтвердження господарських операцій належним чином складеними первинними документами, то відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» віл 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Акт перевірки не містить жодного посилання робітників ДПІ на встановлення порушень TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» вимог вищевказаних норм.

Стосовно висновку перевіряючих про те, що TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» здійснював облік операцій з метою податкового обліку, які не носять реального характеру, можливе зазначити наступне.

Відповідно до Довідки Вищого адміністративного суду України «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 15.04.2010, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результат, відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Лише зазначення, без відповідних доказів, про відсутність трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійсненну відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами, - є тільки припущенням.

Діюче податкове законодавство не надає права податковому органу визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності у податкових деклараціях (з податку на прибуток, з податку на додану вартість) за перевіряємий період, недійсними.

Відповідно до ст. 204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236 ЦКУ). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216 ЦКУ).

Частиною першою ст. 215 ЦКУ передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5,6 ст. 203 ЦКУ, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і

громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, Територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦКУ фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГКУ господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, можливо зробити висновок, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Укладений між TOB «СОЮЗ-ДСК» та TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД», договір №40 від 04.12.2012 не віднесено законом до нікчемного, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Згідно з приписами ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Разом з тим, ст.61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості донарахувати необхідну суму податку суб'єкту підприємницької діяльності - порушнику податкового законодавства - TOB «СОЮЗ-ДСК».

Окрім того, у п. 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними» № 01-8/481 від 20.04.2001 зазначено, що порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця (замовника), а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем (підрядником) в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Це саме стосується і перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати ним державі податків, надання документів на перевірку до податкових органів, а також перевірку його місця знаходження.

Як було вказано вище, TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» замовило виготовлення та монтаж перил не для власної потреби, а на виконання договору підряду, укладеному с ПАТ «Карлсберг Україна». Монтаж перил виконувався безпосередньо на об'єкті ПАТ «Карлсберг Україна» за адресою м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, 6, про що вказано безпосередньо і в договорі №40, і в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000101 і в податкових накладних.

Як видно з наведених вище доказів, TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» понесло реальні витрати в грошовій формі, здійснені як компенсація вартості робіт, придбаних для використання у господарській діяльності. Таким чином, TOB «ІБК ІНТЕРПРОМБУД» дотримано усі умови, зазначені в Податковому кодексі України, для віднесення сум ПДВ від наданих робіт від ТОВ «СОЮЗ-ДСК» за договором №40 від 04.12.2012 до складу податкового кредиту, тобто сума ПДВ у розмірі 4366, гри. правомірно віднесена до податкового кредиту.

Відповідно до статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способами, передбаченими Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Орджонікідзевському району м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 17.05.2013 №0000452214/4473.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Інтерпромбуд» витрати на сплату судового збору у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький