Ухвала суду № 35194006, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 року м. Київ К/9991/44440/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі - Яготинська МДПІ)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011

у справі № 2-а-7870/10/1070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська молочна компанія" (далі - Товариство)

до Яготинської МДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010 № 0000541660/0.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства (зокрема, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, підпунктів 81.2, 81.3 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість»), Яготинська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та відмовити у позові. Зокрема, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про незаконне відображення позивачем у загальній декларації з ПДВ суми від'ємного значення, сформованого за операціями з придбання виробничих фондів, що були спрямовані для використання в спецрежимній діяльності.

Товариством у відповідності до статті 216 Кодексу адміністративного судочинства України подано заперечення на касаційну скаргу, в якій позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог Яготинської МДПІ виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення податковою інспекцією документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації Товариства з ПДВ за липень 2010 року (оформленої актом від 15.09.2010 № 457/1600-34099131) Яготинською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010 № 0000541660/0, згідно з яким Товариству донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 38570 грн.

Під час цієї перевірки було встановлено, що з 01.01.2009 Товариством було обрано спеціальний режим оподаткування його діяльності, передбачений статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість» для резидентів, що провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства.

Однак при визначенні податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за загальною декларацією за липень 2010 року позивачем було враховано суму від'ємного значення з ПДВ, яка складається з податкового кредиту за 2008 рік. Висновок податкового органу про протиправність такого розрахунку ґрунтується на тому, що оскільки основні фонди (за наслідками придбання яких у загальній декларації Товариства виникло від'ємне значення з ПДВ) використовувалися позивачем у діяльності, яка підпадає під спеціальний режим оподаткування, то суму цього від'ємного значення слід перенести до скороченої декларації Товариства.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, попередні судові інстанції послалися на обставини, встановлені в адміністративній справі № 2-а-786/10/1070 за позовом Товариства до Яготинської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2009 № 0000162300/0. Так, судовим рішенням у цій справі (яке набрало законної сили) було встановлено правомірність формування позивачем від'ємного значення з ПДВ у сумі 4 953 029 грн., яке виникло за наслідками здійснення господарських операцій у 2008 році під час перебування платника на загальній системі оподаткування, а також законність використання позивачем бюджетного відшкодування у вказаній сумі у рахунок зменшення податкових зобов'язань позивача за загальною декларацією і після його переходу на спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Слід наголосити, що зазначене звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Однак для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС.

Втім податковим органом не подано будь-яких доказів, що могли б слугувати належним спростуванням преюдиційних обставин, які встановлені в адміністративній справі № 2-а-786/10/1070 та які мають вирішальне значення для розв'язання даного спору.

А відтак суди цілком об'єктивно задовольнили позовні вимоги Товариства, скасувавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Доводи Яготинської МДПІ, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів, покладених в основу прийняття рішень у справі. Ці доводи були обґрунтуванням правової позиції податкового органу по справі та отримали належну правову оцінку судів попередніх інстанцій під час вирішення даного спору.

Норми матеріального права застосовані судами правильно, порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування судових актів, судами не допущено, а тому оскаржувані постанова та ухвала судів першої і апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області відхилити.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 у справі № 2-а-7870/10/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько