Ухвала суду № 35194009, 07.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/39506/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2011 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р.

у справі № 2а-1670/8992/11

за позовом Державного підприємства «Дібрівський кінний завод №62»

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дібрівський кінний завод №62» (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р., позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 р. №0000262301, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 3,40 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

У період з 24.03.2011 р. по 20.04.2011 р. представниками податкового органу було проведено виїзну планову перевірку господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 17.05.2011 р. складено акт №567/23-420/31622837/141.

У ході проведеної перевірки контролюючим органом було зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог пунктів 8№.15.1, 8№.15.2 статті 8№ Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 234 398,00 грн, у тому числі: за квітень 2010 року на 74 095,00 грн, за жовтень 2010 року на 82 170,00 грн, за листопад 2010 року на 13 339,00 грн, за грудень 2010 року на 64 794,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000262301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 292 997,50 грн, у тому числі 232 305,00 грн - за основним платежем та 58 599,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами якого скарги позивача залишені без задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у перевіреному періоді, відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, позивачем проводились операції, що пов'язані із сільськогосподарським виробництвом відповідно до зазначених у свідоцтвах кодів КВЕД, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. №23 «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8№ Закону України «Про податок на додану вартість»: 01.21.0 - розведення великої рогатої худоби; 01.22.0 - розведення овець, кіз, коней; 01.23.0 розведення свиней; 01.24.0 - розведення птиці. Діяльність по кодах КВЕД: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 - надання послуг в рослинництві, облаштування ландшафту, проводилася в рамках створення спільної діяльності, як надання сільськогосподарських послуг, з 01.04.2010 р.

Між позивачем та ТОВ фірма «Астарта-Київ» 26.01.2010 р. було укладено договір №5/0110/27 про спільний обробіток земельної ділянки, відповідно до якого позивач надав земельну ділянку площею 5132 га, яка підлягає обробітку у спільній діяльності, а ТОВ фірма «Астарта-Київ» здійснювало керівництво спільною діяльністю, вело окремий податковий і бухгалтерський облік.

Відповідно до умов зазначеного договору сторони домовились, що позивач реалізує у спільній діяльності незавершене виробництво під урожай 2010 року за вартістю, визначеною в акті приймання-передачі незавершеного виробництва №1/27 на площі 5132 га на суму 3 712 710,00 грн. Дана операція відображена в податковому обліку позивача у складі податкового зобов'язання декларації (скорочена).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ фірма «Астарта-Київ» зареєстроване у ДПІ у Подільському районі м. Києва, основний вид діяльності - оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.

У той же час, податковий орган, обґрунтовуючи здійснене ним нарахування податкового зобов'язання позивачу, вказує на те, що операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, у тому числі з використання сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми статті 8№ Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг мають бути відображені у податковій декларації з податку на додану вартість, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Таким чином, при проведенні підрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) встановлено, що у вересні 2010 року питома вага вартості сільськогосподарських товарів вироблених позивачем становить 65 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, тому відповідно до пункту 8№.11 статті 8№ вказаного Закону на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею.

Відтак, позивач, за висновком відповідача, вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення, а саме з 01.09.2010 р., і повинен сплачувати податок до бюджету в загальному порядку.

У результаті встановлених порушень, податковим органом до податкового зобов'язання декларації (загальна) було перенесено всі суми податку на додану вартість, які були відображені в декларації (скорочена), а саме:

- за вересень 2010 року в сумі 300662 грн, у тому числі податок на додану вартість на послуги договору спільної діяльності №5/0110/27 від 26.01.2010 ТОВ фірма «Астарта-Київ» в сумі 278663 грн;

- за жовтень 2010 року в сумі 178226 грн, у тому числі податок на додану вартість на послуги договору №5/0110/27 від 26.01.2010 ТОВ фірма «Астарта-Київ» в сумі 149426 грн;

- за листопад 2010 року в сумі 85253 грн, у тому числі податок на додану вартість на послуги договору №5/0110/27 від 26.01.2010 ТОВ фірма «Астарта-Київ» в сумі 73175 грн;

- за грудень 2010 року в сумі 118981 грн, у тому числі податок на додану вартість на послуги договору №5/0110/27 від 26.01.2010 ТОВ фірма «Астарта-Київ» в сумі 86360 грн.

Надаючи правову оцінку висновкам податкового органу, суди попередніх інстанції правомірно визначились із наявністю підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Пунктом 8№.1 статті 8№ Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8№.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 8№.6 зазначеної статті також зазначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх двадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підпунктом 8№.15.2 цієї ж статті передбачено, що діяльністю у сфері сільського господарства є виробництво продукції тваринництва та рослинництва.

За змістом п. 8№.15.7 ст. 8№ Закону, виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

Зазначений перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. №23.

При цьому, в пункті 13 Переліку № 23 визначено, що до видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість», відносяться такі види діяльності, як «надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту».

У той же час, згідно Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» до розділу 01. Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги включається група 01.4 відповідно до якої класифікують надання послуг (виконання робіт), таких, як підготовка ґрунту, сівба, збирання врожаю тощо, які звичайно є складниками діяльності господарства, можуть виконуватися окремими сільськогосподарськими одиницями, що працюють на користь третіх осіб, і в такому разі є допоміжними послугами в сфері рослинництва (01.41).

Дана група включає підклас 01.41.0 Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту. Цей підклас включає:

- надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівну підготовку полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку; надання послуг зі збирання урожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування

- надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0). Вказана діяльність проводилася останнім в рамках створення спільної діяльності, як надання сільськогосподарських послуг з 01.04.2010 р., згідно договору про спільну діяльність №5/0110/27 від 26.01.2010 р.

Матеріалами справи підтверджується, що у свідоцтві позивача про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість вказаний код 01.41.0 «надання послуг в рослинництві», про що також зазначено податковим органом в акті перевірки.

Отже, позивач надаючи послуги у рослинництві на договірній основі, є таким що здійснює діяльність у сфері сільського господарства, яка відповідає критеріям п.81.6 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість», що дає йому право користуватися спеціальним режимом оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зробили висновок про помилковість доводів податкового органу, викладених у акті перевірки, щодо того, що позивач вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах та має сплачувати податок до бюджету в загальному порядку.

Крім того, посилання відповідача на лист від 23.04.2009 р. №37-21-1-15/6802 Міністерства Аграрної політики України, в якому зазначено, що послуги, надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені у Переліку видів діяльності на які поширюються ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою КМУ від 21.01.2009 р. №23 не відносяться до сільськогосподарської діяльності є помилковим.

Так, надання роз'яснень податкового законодавства щодо застосування статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» не належить до повноважень Міністерства аграрної політики України.

Наведені обставини дають підстави суду касаційної інстанції погодитись із доводами попередніх судових інстанцій при визначенні того, що висновок відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового зобов'язання декларації (скорочена) суми податку на додану вартість за наслідками наданих сільськогосподарських послуг на договірній основі в рамках створеної спільної діяльності згідно договору про спільну діяльність від 26.01.2010 р. №5/0110/27 з ТОВ фірма «Астарта-Київ» є неправомірним та безпідставним.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. у справі № 2а-1670/8992/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.