Рішення № 35190456, 05.11.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 - 14075/2013 Головуючий у 1 інстанції Дубас В.А.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Котули Л.Г.

Суддів Шкоріної О.І., Ящук Т.І.

При секретарі Круглик В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк " Експобанк" Свистуна Сергія Ярославовича та представника ОСОБА_2, ОСОБА_5 ОСОБА_9 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк " Експобанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" про визнання договору поруки припиненим,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ПАТ "КБ"Експобанк", який є правонаступником ТОВ "КБ"Експобанк" (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Уточнивши позовні вимоги, Банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 983 782, 19 грн., заборгованість за кредитом в розмірі 192 381, 13 грн., нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 2281,14 грн., прострочена заборгованість за кредитом 37 848, 92 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 88407, 08 грн., пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів в розмірі 472 502, 96 грн., а також 3291, 00 грн. суму судового збору.

Посилався на те, що 11.10.2007 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено Договір кредиту № 98/АК-2007 (далі - Договір), за умовами якого Банк надав останньому кредит в сумі 28 000 доларів США під 12 % річних, зі сплатою щомісячної комісії за кредитне обслуговування в розмірі 0,2 %, строком до 10.10.2014 року на придбання автомобіля .

17.09.2009 року ОСОБА_5 звернувся до Банку з заявою про реструктуризацію Договору.

22.09.2009 року Банк підписав з відповідачем Угоду до договору, яка покращила умови виконання договору і за умовами якої змінено певні його пункти, а саме: надано останньому кредит у сумі 234 397 грн. 78 коп., змінено процентну ставку у зв'язку із зміною валюти до 14, 4% та виключено оплату комісії за кредитне обслуговування.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11.10.2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки, за умовами якого остання виступила поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_5

У зв'язку з невиконанням умов Договору у відповідача перед Банком виникла заборгованість, яку останній просив стягнути солідарно з відповідачів , яка на 02.10. 2012 року становить 983 782, 19 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 192 381, 13 грн., нарахованих процентів за користування кредитом у сумі 2281, 14 грн., простроченої заборгованості за кредитом у сумі 37 848, 92 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 88 407, 08 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 190 360, 96 грн., пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів - 472 502, 96 грн.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Банку, третя особа , ОСОБА_5 про визнання договору поруки від 11.10.2007 року припиненим.

При цьому позивачка посилалася на те , що 28.10.2009 року до ОСОБА_5 була пред'явлена вимога про дострокову виплату кредиту та відсотків за договором кредиту .

Відповідно до пункту 3.7 Договору, вона вважає , що настав формальний строк виконання основного зобов'язання і з цього часу, на її думку, починається відлік шестимісячного строку для пред'явлення до поручителя вимоги. Проте така вимога Банком була пред'явлена їй лише 19.10.2011 року , тобто за межами шестимісячного строку , а тому ОСОБА_2 просила з цих підстав визнати поруку припиненою.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у задоволені первісного позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" про визнання договору поруки припиненим відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ПАТ" КБ "Експобанк" Свистун С.Я. просив рішення суду скасувати, в частині відмови у задоволені первісного позову та задовольнити вимоги ПАТ "КБ "Експобанк", стягнувши з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 і ОСОБА_5 ОСОБА_9 просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі та задовольнити вимоги зустрічного позову про визнання договору поруки припиненим, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Банку Вергелеса Д.Є., який просив скасувати рішення суду та задовольнити вимоги позивача, ОСОБА_2 та представника відповідачів ОСОБА_9, які просили задовольнити, подану ними, апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та обговоривши їх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Банку Вергелеса Д.Є. підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга відповідачів та їх представника ОСОБА_9 - відхиленню.

Відмовляючи у задоволенні позову Банку суд виходив з того, що позивачем ПАТ "КБ "Експобанк" уже вилучено у відповідача ОСОБА_5 автомобіль "ГАЗ 33022", держномер НОМЕР_1, що є предметом застави за кредитним договором, з метою подальшої його реалізації в рахунок погашення (або її частини) кредитної заборгованості і його вартість перевищує заборгованість за кредитним договором.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вартість транспортного засобу на час передачі його Банку.

Згідно акту прийому - передачі автомобіля від 25 жовтня 2011 року ОСОБА_5 добровільно передав начальнику відділу Управління експлуатації безпеки АТ " КБ " Експобанк" автомобіль ГАЗ 33022 вантажний фургон реєстраційний номер НОМЕР_1 з пробігом автомобіля 139 834 км , з розбитим переднім бампером, з відсутнім логотипом " ГАЗ " спереду , з розбитими відбивача поворотів на лівому та правому дзеркалах , розбитою спереду декоративною планкою, відсутньою кришкою на газовому балоні, з розірваним сидінням водія, не закріпленою панелю в салоні, з відсутньою авто магнітолою, з відсутнім запасним колесом, домкратом і болонійовий ключем, з подряпаними з обох боків дверми, з потрісканою фарбою на фургоні, з іржавим каркасом та кабіною фургону і таке інше( а.с.83) .

З договором про зміну договору застави від 22.09.2009 року випливає, що сторони договору змінили вартість предмета застави автомобіля ГАЗ 33023 до 140 280, 00 грн. (а.с.40).

В той час , як Банк просив стягнути заборгованість у розмірі 983 782,19 грн. ( а.с.5)

Згідно п.п.4.1,4.2 Договору застави від 11 жовтня 2007 року заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави за хоча б однією підставою , зокрема, порушення Заставодавцем Договору кредиту ( несвоєчасне повернення кредиту повністю або частково, або несвоєчасна сплата процентів , комісії тощо).

Таким чином, звернення стягнення на предмет застави є правом , а не обов'язком Банку.

Зі змісту листа представника АТ " КБ " Експобанк" від 26.04.2013 року видно , що заставний автомобіль ГАЗ 33022 , державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску був переданий ОСОБА_5 згідно акту прийому -передачі від 25.10.2011 року на стоянку Банку до вирішення питання по суті і на 24.03.2012 року автомобіль не був реалізований та знаходився на стоянці Банку( а.с. 121)

Положенням ст.1054 ЦК України передбачено , що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В силу ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_5 укладено договір кредиту № 98/АК-2007, за умовами якого Банк надав останньому кредит у сумі 28000,00 доларів США, на купівлю автомобіля Газель, з процентною ставкою 12 % річних, зі строком погашення до 10 жовтня 2014 року ( п.п.1.2, 1.3., 1.6 Договору) ( а.с.24-25).

Банк виконав умови кредитного договору і 11 жовтня 2007 року видав ОСОБА_5 кредит в сумі 28 000 дол. США , що підтверджується заявою про видачу готівки № 10.

06 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_5 укладено Угоду до Договору кредиту № 98/АК-2007 від 11.10.2007 року, згідно якої позичальник зобов'язувався сплатити Банку кредит, проценти та комісію за листопад 2007 року та грудень 2007 року згідно Додатку 1 (Графік погашення кредиту) до договору кредиту № 98/АК-2007 року від.11.10.2007 року не пізніше 10 лютого 2008 року (п.1 Угоди, а.с.27).

17.09.2009 року ОСОБА_5 звернувся до Банку з заявою про реструктуризацію заборгованості по Договору (а.с.28).

У зв'язку з реструктуризацією заборгованості було змінено Договір і доповнено п.п.5.5, 7,8 та викладено п.п.1.1., 1.2., 1.3, та 3.5. Договору кредиту у новій редакції:

1.1. Банк надає Позичальнику кредит у сумі 234 397, 78 грн. на умовах забезпеченості кредиту, його використання, строковості, повернення та платності;

1.2. позичальник повертає Банку кредит у строки/терміни, що визначені графіком (Додаток №1 Договору), але не пізніше 21 вересня 2019 року;

1.3. У порядку, що передбачений цим договором, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 14, 4 % річних від суми кредиту.(а.с.29).

Підпунктом 5.5.Договору було встановлено, що строк позовної давності за цим договором або у зв'язку з його виконанням тривалістю 5 років, у тому числі і до вимог про стягнення неустойки.

Згідно ст. 553 ЦК України за договоромпоруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язанняборжником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В силу ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором.

На забезпечення виконання умов Договору 11 жовтня 2007 року ТОВ Комерційний банк " Експобанк" уклав з ОСОБА_2 договір поруки відповідно до якого поручитель поручався перед Кредитором за виконання Позичальником Договору кредиту( п.1.1 Договору поруки).

Згідно п.2.1 Договору поруки поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник у повному обсязі , як і Позичальник , зокрема, за повернення кредиту 28 000 доларів США у встановлений Договором кредиту термін( строк), сплату процентів за користування кредитом у розмірі , визначеному Договором кредиту , неустойки у випадках та розмірі , що передбачені Договором кредиту.

У випадку порушення Позичальником Договору кредиту відповідати перед Кредитором як солідарний боржник усім своїм майном на яке , згідно чинного законодавства України , може бути звернено стягнення( п.2.1.3 Договору поруки).

Для забезпечення зобов'язань за Договором кредиту 11 жовтня 2007 року ОСОБА_5 передав Банку у заставу автомобіль ГАЗ 33023 реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску і відповідно був укладений договір застави (а.с.37).

Згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язанняне пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відмовляючи в задоволені зустрічного позову ОСОБА_2, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав до задоволення позову, оскільки строк дії кредитного договору встановлений до 21 вересня 2019 року.

Крім того , договором поруки встановлено строк її припинення після закінчення п'яти років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за Договором кредиту від 11.10.2007 року, а Угодою до цього договору від 22.09.2009 року установлено кінцеву дію цього договору 21 вересня 2019 року.

Зобов'язання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається , у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 зобов'язань за Кредитним договором виникла заборгованість , яка на 02.10. 2012 року становить 983 782, 19 грн., із яких :

заборгованості за кредитом - 192 381, 13 грн.;

нараховані проценти за користування кредитом - 2281, 14 грн.;

прострочена заборгованість за кредитом - 37 848, 92 грн.;

прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 88 407, 08 грн.;

пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 190 360, 96 грн.;

пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів - 472 502, 96 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойкиможе бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Представник відповідачів просив зменшити розмір пені , посилаючись на те , що ОСОБА_2 має малолітню дитину та невеликий заробіток.

На підтвердження цього суду були надана довідка про доходи ОСОБА_2, згідно якої заробіток останньої складає 1 800, 00 грн. в місяць та свідоцтво про народження сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.104-106).

Виходячи з наведених обставин та враховуючи те , що ще у жовтні 2011 році ОСОБА_5 передав Банку предмет застави автомобіль ГАЗ- 33022 , а також те , що розмір пені значно перевищує розмір збитків , колегія суддів вважає можливим зменшити розмір пені до 160 459,13 грн.

Таким чином , вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково і з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) та з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь АТ "КБ "Експобанк" (код за ЄДРПОУ 09322299, рахунок № 3619105 у АТ"КБ"Експобанк" МФО 322294) підлягає стягненню солідарно заборгованість за договором кредиту в розмірі 481 377, 40 грн. ,з яких :

- заборгованість за кредитом в розмірі 192 381, 13 грн. ;

- нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 2 281, 14 грн.;

- прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 37 848, 92 грн.;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 88 407, 08 грн.

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасне повернення нарахованих процентів у розмірі 160 459, 13 грн.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог , а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог , у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з наведеного, з відповідачів на користь Банку підлягає стягненню судовий збір по 1 609грн. 50 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк " Експобанк" Свистуна Сергія Ярославовича задовольнити частково .

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_5 ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) на користь АТ "Комерційний банк "Експобанк" (код за ЄДРПОУ 09322299, рахунок № 3619105 у АТ "КБ "Експобанк" МФО 322294) заборгованість за кредитним договором в розмірі 481 377, 40 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) на користь АТ "Комерційний банк "Експобанк" (код за ЄДРПОУ 09322299, рахунок № 3619105 у АТ "КБ "Експобанк" МФО 322294) судовий збір по 1609, 50 грн. з кожного.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: