Ухвала суду № 35185883, 30.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

=52>FONT>

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ONT >——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 р.

Справа № 2а-3878/12/2170

fs142">Категорія: 10.2

Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод карданних валів» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод карданних валів» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень – вересень 2012 р. в розмірі 81515 грн. 49 коп.

В обґрунтуванні позову зазначено, що ТОВ «Херсонський завод карданних валів» відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року являється платником страхових внесків. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівником пенсійного віку установи та організації за рахунок власних коштів зобов'язані вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод карданних валів» (код ЄДРПОУ 05743013) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні заборгованість по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень-вересень 2012 р. в сумі 81515 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 49 коп.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у який, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ТОВ «Херсонський завод карданних валів» зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в місті Херсоні як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Працівники ТОВ «Херсонський завод карданних валів» вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні надіслано до ТОВ «Херсонський завод карданних валів» відповідні повідомлення за серпень - вересень 2012 року з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах складає 81515,49 грн.

Однак, відповідач суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у повному обсязі пенсійному фонду не відшкодував.

Задовольняючи позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні, суд першої інстанції обґрунтовано послався на п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» набрав чинності 01 січня 1992 року, на його умовах та з цієї дати і розпочалось призначення пільгових пенсій.

При цьому статтею 100 названого Закону було збережено пільгове пенсійне забезпечення для осіб, які мали право на пенсію за попереднім законом.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення»пільгові пенсії призначалися у відповідності до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року.

Отже, витрати на виплату та доставку пенсій особам, які набули право на пільгову пенсію до 01 квітня 2004 року, підлягають відшкодуванню за рахунок підприємств, оскільки в п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не міститься норми про те, що момент призначення пенсії (чи набуття права на пенсію) і момент початку відшкодування витрат на виплату та доставку цих пенсій (чи момент набуття обов’язку підприємством по її відшкодуванню) є тотожними поняттями. Так, пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності названим Законом питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на наведене, вимога позивача щодо відшкодування відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-69а10, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковою для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції вірним, оскільки відповідач, на якого чинним законодавством покладено обов’язок по відшкодуванню органам Пенсійного фонду України витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, своєчасно в добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію за пред’явленою в установленому порядку вимогою органу Пенсійного фонду України. Відтак, заявлені управлінням позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Таким чином апеляційна скарга відкритого акціонерного Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод карданних валів» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод карданних валів» – залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року – залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод карданних валів» судовий збір у розмірі 407 грн. 58 коп. на рахунок № 31212206781008, отримувач: ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов