Ухвала суду № 35185534, 15.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6266/11/1470Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Шушняєв Р.М. (довіреність від 18.07.2013 р.),

представник відповідача - Гаргаун Я.І. (довіреність від 09.10.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, за участі Прокуратури Миколаївської області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2011 року № 0000202301,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» (далі - позивач, або ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод») звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції (правонаступник - Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, або Первомайська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2011 року № 0000202301, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 4937609,17 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» задоволено. Податкове повідомлення-рішення № 0000202301, прийняте 12 квітня 2011 року Первомайською ОДПІ, скасовано.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2011 року № 0000202301.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Прокуратури Миколаївської області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.228 т.6).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представників сторін, ухвалила слухати справу за відсутністю представника Прокуратури Миколаївської області, сповіщеного належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Первомайської ОДПІ від 07.04.2011 року № 482, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, посадовими особами Первомайської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства згідно розрахунків суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.10.2009 року по 30.04.2010 року, за результатами якої складено акт від 12.04.2011 року № 556/07/32390305 (а.с.6-22 т.1).

На підставі вищевказаного акту перевірки Первомайською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2011 року № 0000202301, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 4937609,17 грн. (а.с.23 т.1).

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням Первомайської ОДПІ від 12 квітня 2011 року № 0000202301, позивач звернувся до суду з позовною заявою про його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ від 12 квітня 2011 року № 0000202301, винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2009 року ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод», іменоване надалі Замовник, з одного боку, та ТОВ «Будівельне управління № 77», іменоване надалі Генпідрядник, з іншої сторони, уклали Договір генерального підряду № 77 (а.с.104-115 т.5), а також Додаткові угоди до нього від 17.08.2009 року, 20.08.2009 року, 27.08.2009 року, 07.09.2009 року, 10.09.2009 року, 11.09.2009 року, 14.09.2009 року, 24.09.2009 року, 25.09.2009 року, 28.09.2009 року, 09.10.2009 року, 13.10.2009 року, 15.10.2009 року, 22.10.2009 року, 23.10.2009 року, 17.11.2009 року, 13.01.2010 року, 01.03.2010 року, 12.04.2010 року (а.с.120-123, 157, 166-168, 179, 182-183, 190, 194, 201, 207, 212, 219, 221, 228, 231, 235-238, 240, 249-250 т.5, а.с.1-5, 8, 10-11, 13-17, 24, 27, 32, 36, 43, 45-48, 53-55, 60-65, 68, 78-81, 83, 84, 91-93, 97-98, 101-102, 104-105, 107-109, 113, 115-116, 118-120, 122-136, 139-140, 143, 145-154, 156-157, 159-163 т.6), згідно умов яких Генпідрядник зобов'язується: своїми силами і засобами, виконати супровід та роботи з будівництва Об'єкта будівництва, здати Об'єкт будівництва у встановлений строк державній приймальній комісії і передати Замовнику, підписаний Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом «Об'єкта»: «Будівництво маслоекстракційного заводу з переробки насіння соняшнику 1500 т/д, сої 1180 т/д та ріпаку 900 т/д» за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Бандурка, вул. Центральна, 40; управляти (координувати) дії субпідрядних організацій за договорами, підписаними між Замовником і субпідрядними організаціями та договорами підписаними між субпідрядником та Генпідрядником на Об'єкті будівництва відповідно до вимог Проектно-кошторисної та нормативної документації, виконати власними силами і силами залучених субпідрядників, роботи з будівництва та введення Об'єкта в експлуатацію.

На підтвердження виконання підрядних робіт, обумовлених зазначеним Договором, позивачем до суду надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с.98, 123, 133, 148, 158, 192-193, 198, 242, 245 т.2, а.с.1, 7, 13, 22, 27, 31, 36, 41, 46, 50, 55, 59, 63, 66, 70, 74, 78, 84, 90, 94, 101, 104, 108, 113, 117, 122, 130, 136, 139, 145, 149,-150, 158-159, 164-165, 171, 175-176, 180, 187-188, 193-194, 199-200, 205, 209, 216 т.3); акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (а.с.99-122, 124-132, 134-147, 149-157, 159-191, 194-197, 199-241, 243-244, 246-250 т.2, а.с.2-6, 8-12, 14-21, 23-26, 28-30, 32-35, 37-40, 42-45, 47-49, 51-54, 56-58, 60-62, 64-65, 67-69, 71-73, 75-77, 79-83, 85-88, 91-93, 95-97, 102-103, 105-107, 109-112, 114-116, 118-121, 123-129, 131-135, 137-138, 140-143, 146-148, 152-157, 160-163, 166-170, 172-174, 177-179, 181-186, 189-192, 195-198, 201-204, 206-208, 210-215, 217-225 т.3); підсумкові відомості (а.с.98-100 т.3); сертифікат відповідності (а.с.142 т.1); архітектурно-технічні паспорти об'єкта архітектури (а.с.162-250 т.1, а.с.1-46 т.2); акт готовності об'єкта до експлуатації (а.с.143-152 т.1); декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (а.с.153-161 т.1).

При цьому, на підтвердження належності здійснення контрагентом позивача - ТОВ «Будівельне управління № 77» та залучених ним субпідрядників робіт по Договору генерального підряду № 77, за якими позивач відніс спірні суми до складу податкового кредиту, було надано до суду: Ліцензії на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком), видані ТОВ «Будівельне управління № 77» та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» (а.с.36-39, 53-55 т.4), а також Ліцензії на будівельну діяльність (за переліком згідно з додатком) видані ТОВ «МФ Спеценергопроммонтаж», АТЗТ «Миколаївське спеціалізоване управління № 139», ТОВ НВП «Акроюгокооперація», ТОВ Ф «Скорпіон-РП», ВП «Хімтяжмонтаж», ПП «Теплосила» (а.с.40-42, 47-48, 50-66 т.4); Дозволи на початок виконання роботи підвищеної небезпеки №№ 782.07.32-45.21.5, 806.07.32.-45.21.5, 285.09.32-45.21.1 видані ТОВ «МФ Спеценергопроммонтаж» 13.07.2007 року, 18.07.2007 року та 23.03.2009 року Територіальним управлінням державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірчичного нагляду по Київській області та міст Києву з 13.07.2007 року по 13.07.2010 року, з 18.07.2007 року по 18.07.2010 року та з 23.03.2009 року по 23.03.2012 року відповідно (а.с.44-46 т.4), а також Дозволи на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки № 218.05.48.45.21.1 видані 28.09.2005 року АТЗТ «Миколаївське спеціалізоване управління № 139» Територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці України по Миколаївській області з 29.09.2005 року по 29.09.2010 року (49-52 т.4).

Крім того, матеріали справи містять податкові накладні виписані ТОВ «Будівельне управління № 77» на виконання умов Договору генерального підряду № 77 від 29.07.2009 року (а.с.116-119, 127-156, 158-165, 170-178, 180-181, 184-189, 191-193, 195-196, 198-200, 202-206, 208-211, 215-218, 220, 222-227, 229-230, 232-234, 239, 241-248 т.5, а.с.6-7, 9, 12, 18-23, 25-26, 28-31, 33-35, 37-42, 44, 49-52, 56-59, 66-67, 73-77, 82, 85-90, 94-96, 99-100, 103, 106, 110-112, 114, 117, 121, 137-138, 141-142, 144, 155, 158, 164 т.6), які, також, підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2009 року та 19.01.2010 року ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» (Покупець, Замовник), з одного боку, і ПП «Потенціал-4» (Постачальник, Підрядник), з іншого боку, уклали Договори підряду №№ 227, 228 та № 231 відповідно, згідно умов яких Покупець (Замовник) доручає, а Постачальник (Підрядник) приймає на себе комплектацію обладнанням, комплектуючими приладами та арматурою станції водопідготовки артезіанських вод та обробки осаду, КНС з ВБО стічних вод та обробки осаду КНС підкачки стічних вод, а також виконання спецмонтажних робіт на станції водопідготовки артезіанських вод та оброби осаду, КНС з ВБО стічних вод та обробки осаду, КНС підкачки стічних вод (а.с.231-233, 236-238, 243-248 т.4, а.с.1-6 т.5).

Крім того, з матеріалів справи вбачаться, що за спірний період сторонами Договорів від 07.12.2009 року №№ 227, 228 складено відповідні специфікації, в яких, зокрема, визначено найменування товару, його кількість, вартість та загальна сума товару (а.с.234-235, 239-242 т.4).

В обґрунтування фактичності здійснення зазначених господарських операцій по поставці обладнання та виконання спецмонтажних робіт за вказаними вище Договорами, позивачем надано до суду: довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, підсумкові відомості, відомості витрачених ресурсів, рахунки-фактури, видаткові, товарно-транспортні та податкові накладні (а.с.7-20 т.5, а.с.210-225, 230-251 т.6, а.с.1-176 т.7).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 21.07.2009 року ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» (Покупець), з одного боку, та ПП «Теплосила» (Продавець), з іншого боку, уклали Договір № 85/09, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, та забезпечити шефмонтаж та первинний запуск обладнання, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити продукцію, у кількості й по якості відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.183-187 т.6).

За спірний період сторонами вказаного Договору складено відповідну Специфікацію, в якій, зокрема, визначено найменування товару (котел паровий та інш. комплектуючі), його кількість, вартість та загальна сума товару (а.с.188-190 т.6).

На підтвердження виконання умов вказаного Договору у перевіряємий період, позивачем до суду надані: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, а також паспорт котла (реєстраційний номер 4636) (а.с.95-97 т.2, а.с.192-209 т.6).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2009 року ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» (Замовник), з одного боку, та ТОВ «Єврозв'язок» (Постачальник), з іншого боку, уклали Договір № 92/07, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Постачальник приймає на себе зобов'язання з постачання обладнання згідно специфікації обладнання (а.с.165-167 т.6).

На виконання умов зазначеного Договору сторонами складено відповідну Специфікацію, в якій, зокрема, визначено найменування товару (радіостанція та інш. комплектуючі), його кількість, вартість та загальна сума товару (а.с.168 т.6).

В обґрунтування фактичності здійснення зазначеної господарської операції, позивачем надано до суду: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, а також реєстраційні відомості до заяви про видачу дозволів на експлуатацію абонентських РЕЗ, дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу (а.с.169-182 т.6).

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем та наявні в матеріалах справи первинні документи виписані на підставі і у відповідності до укладених договорів, відповідають один одному та підтверджують товарність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Будівельне управління № 77», ПП «Потенціал-4», ПП «Теплосила», ТОВ «Єврозв'язок», та, в свою чергу, спростовують твердження відповідача щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Будівельне управління № 77», ПП «Потенціал-4», ПП «Теплосила», ТОВ «Єврозв'язок».

При цьому, колегія суддів наголошує, що висновки акту спірної перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, що, також, зазначено апелянтом в поданій апеляційній скарзі, ґрунтуються виключно на тому, що в ланцюгах постачальників ТОВ «Будівельне управління-77», ПП «Теплосила», ТОВ «Єврозв'язок» і ПП «Потенціал-4», маються підприємства з ознаками фіктивності.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновками податкового органу та вважає їх безпідставними, оскільки Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача - ТОВ «Будівельне управління № 77», ПП «Потенціал-4», ПП «Теплосила», ТОВ «Єврозв'язок» при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення ТОВ «Будівельне управління № 77», ПП «Потенціал-4», ПП «Теплосила», ТОВ «Єврозв'язок» господарських операцій для ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» та відсутність у позивача, як покупця товару/послуг, права на валові витрати, податковий кредит з ПДВ та бюджетне відшкодування, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати валові витрати та податковий кредит по господарських операціях з цим контрагентом, а також для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Це відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як встановлено судом, позивач та його контрагенти - ТОВ «Будівельне управління № 77», ПП «Потенціал-4», ПП «Теплосила», ТОВ «Єврозв'язок» на момент укладання та виконання спірних Договорів були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку в ДПІ, мали свідоцтво платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в Акті перевірки від 12.04.2011 року № 556/07/32390305.

Крім того, як свідчать надані самим відповідачем довідки, складені за наслідками перевірок ТОВ «Будівельне управління-77», при проведенні перевірки останнього щодо господарських взаємовідносин із позивачем, відхилень між податковими даними цих двох суб'єктів господарювання не встановлено (а.с.81-112 т.1).

Щодо іншого контрагента - ПП «Теплосила» складено акт про неможливість проведення перевірки, в якому, як вірно встановлено судом першої інстанції, відсутні будь-які відомості, окрім загальної інформації, які б дозволяли зробити відповідачу висновок про невиконання цим суб'єктом договірних зобов'язань перед позивачем (а.с.70-71 т.1).

Також, як свідчить акт документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Єврозв'язок», зазначене підприємство перевірялось не на предмет дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із позивачем, а з іншими суб'єктами господарювання, зокрема, з ТОВ «Поллукс Плюс» (а.с.72-77 т.1). Разом з тим, господарські взаємовідносини контрагента позивача - ТОВ «Єврозв'язок» із власними постачальниками, не мають правового значення при визначенні податкових зобов'язань позивачем. Крім того, для того, щоб стверджувати про відсутність поставок в ланцюгу ТОВ «Поллукс Плюс» - ТОВ «Єврозв'язок» - позивач, ОДПІ в першу чергу повинна була встановити тотожність товару, який переміщувався за цим ланцюгом, але акти перевірки ТОВ «Єврозв'язок» та позивача не містять даних, які б дозволяли зробити висновок про те, що товар (радіостанції), який позивач придбав у ТОВ «Єврозв'язок» раніше був предметом договору між останнім і ТОВ «Поллукс Плюс».

В протилежність вищенаведеному контрагенту, предметом перевірки ПП «Потенціал-4» були взаємовідносини саме із позивачем і за наслідками перевірки складена довідка, в якій зазначено, що розбіжностей між відомостями позивача і ПП «Потенціал-4» не встановлено (а.с.78-80 т.1).

Тобто, відносно генерального підрядника - ТОВ «Будівельне управління-77» складені довідки, які засвідчують відсутність розбіжностей між податковими даними позивача і генерального підрядника за спірний період. Така ж довідка складена і відносно ПП «Потенціал-4». Акт про неможливість проведення перевірки ПП «Теплосила» не є доказом, на якому можуть ґрунтуватись висновки про завищення позивачем податкового кредиту, а ТОВ «Єврозв'язок» перевірялось не на предмет взаємовідносин із позивачем.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що відповідач провів невиїзну перевірку позивача, яка об'єктивно унеможливлює дослідження питання отримання позивачем товару (послуг), їх оприбуткування, використання в господарській діяльності, оскільки така перевірка за нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проводиться в приміщенні органу державної податкової служби і здійснюється тільки на підставі документів. В той же час, перевірка позивача проводилась в квітні 2011 року, тоді як об'єкт будівництва - Бандурський олійноекстракційний завод, під час будівництва якого Товариством були використані послуги і товари від постачальників, був завершений в жовтні 2010 році, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації від 14 жовтня 2010 року та сертифікатом відповідності від 19 жовтня того ж року. Таким чином, ОДПІ мала фактичну можливість для підтвердження або спростування факту отримання позивачем товарів (послуг), провести виїзну перевірку для безпосереднього, а не опосередкованого як у випадку невиїзної перевірки, дослідження дотримання позивачем вимог цивільного та податкового законодавства.

Таким чином, оскільки представником відповідача, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, не надано додаткових доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що надані позивачем письмові докази є достатніми для доведення факту постачання товарів-послуг його контрагентами, а тому висновок податкового органу про безтоварність цих угод та їх нікчемність є помилковим, в зв'язку із чим, прийняте ним податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, за участі Прокуратури Миколаївської області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2011 року № 0000202301 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/