Постанова № 35184548, 11.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 917/1194/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю прокурора - Здор Т.О.

представників:

позивача - Крамаренко В.В.

відповідача - Баулін А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2921П/1-12) на рішення господарського суду Полтавської області від 28 серпня 2013 року у справі №917/1194/13

за позовом Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Лубниводоканал" Лубенської міської ради, м. Лубни, Полтавська область,

до Приватного підприємства "Томс", м. Кременчук, Полтавська область,

про стягнення збитків в розмірі 24581,80 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2013 року Лубенський міжрайонний прокурор Полтавської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Лубниводоканал" Лубенської міської ради звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Томс", в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 24581,80 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28 серпня 2013 року у справі №917/1194/13 (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено повністю. Стягнено з приватного підприємства "Томс" на користь Комунального підприємства "Лубниводоканал" Лубенської міської ради збитки заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 24581,80 грн. Стягнено з приватного підприємства "Томс" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 28 серпня 2013 року у справі №917/1194/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає, що позивач порушив порядок контролю за скидом стічних вод у каналізацію, передбачений Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України. Також звертає увагу на то факт, що при здійсненні позивачем відбору води та проведенні досліджень не було дотримано вимог Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в місті Лубни Полтавської області, Національних стандартів України та методик проведення досліджень води.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що заперечує проти апеляційної скарги та вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що всі твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують результатів лабораторних вимірювань. Позивач просить рішення господарського суду Полтавської області від 28 серпня 2013 року у справі №917/1194/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача не надав.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між Комунальним підприємством "Лубниводоканал" Лубенської міської ради (виконавець) та Приватним підприємством "Томс" (абонент) було укладено договір №214/1 на надання послуг водовідведення (т.І а.с.23-26).

Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов'язаний прийняти на очистку стічні води від абонента згідно затвердженого ліміту та представлених розрахунків за водоспоживання, а абонент зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані йому послуги по водовідведенню.

Згідно із п.4.1.6 КП "Лубни-водоканал" здійснює технічний і санітарний контроль по виконанню Інструкції про встановлення й стягнення плати за скидання промислових й інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України 19.02.2002 року №37 та Правил приймання стічних вод у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Сторони у п.8.1. договору встановили, що він діє з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

Пунктами 4.1.1. та 4.1.3. договору передбачено, що виконавець має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонента та здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з абонентом заздалегідь відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються.

18 квітня 2013 року представниками КП "Лубниводоканал" складено акт відбору проб та акт про контрольний аналіз проб стічних вод, відповідно до яких було відібрано проби стічних вод ПП "Томс" на випусках в міську каналізаційну мережу, доставлено їх в лабораторію очисних споруд КП "Лубниводоканал" та розпечатано проби для проведення контрольного аналізу (т.І а.с.30-31).

Згідно із п.2.5. вищезазначеного договору якість каналізаційних стоків, що передаються на очистку повинна відповідати нормам гранично допустимих концентрацій (ГДК), згідно з "Правилами приймання стічних вод у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України 19 лютого 2002 року № 37.

Позивач листом №1-171/510 від 23.04.2013 р. повідомив відповідача, що 18.04.2013 р. представниками КП "Лубниводоканал", за участю представника ПП "Томс", було відібрано пробу стічної води ПП "Томс" з контрольного каналізаційного колодязя, аналіз якості якої показав перевищення гранично допустимих концентрацій, що є порушенням Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, в зв'язку з чим за квітень місяць буде нараховуватись плата за скид понаднормових забруднень (т.І а.с.29).

Відповідно до п.4.1.16 договору при відборі разових проб стічних вод виявлені в цих пробах перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень абоненту.

Згідно із п.4.1.2 виконавець має право пред'являти абоненту у встановленому порядку рахунки за скид понаднормових забруднень.

26 квітня 2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою, в якій, зокрема, зазначив, що відповідачу необхідно протягом трьох банківських днів перерахувати на рахунок позивача 12023,49 грн. за перевищення гранично допустимих концентрацій (т.І а.с.28).

Крім того, 15 травня 2013 року представниками КП "Лубниводоканал", за участю представника ПП "Томс", складено акт відбору проб та акт про контрольний аналіз проб стічних вод, відповідно до яких було відібрано проби стічних вод ПП "Томс" на випусках в міську каналізаційну мережу, доставлено їх в лабораторію очисних споруд КП "Лубниводоканал" та розпечатано проби для проведення контрольного аналізу (т.І а.с.32-33).

Позивач листом №1-171/624 від 22.05.2013 р. повідомив відповідача, що 15.05.2013 р. представниками КП "Лубниводоканал" було відібрано пробу стічної води ПП "Томс" з контрольного каналізаційного колодязя, аналіз якості якої показав перевищення гранично допустимих концентрацій, що є порушенням Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, в зв'язку з чим за травень місяць 2013 року буде нараховуватись плата за скид понаднормових забруднень (т.І а.с.11).

24 травня 2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою, в якій, зокрема, зазначив, що відповідачу необхідно протягом трьох банківських днів перерахувати на рахунок позивача 12558,31 грн. за перевищення гранично допустимих концентрацій (т.І а.с.27).

Абонент повинен компенсувати збитки, заподіяні стічними водами системам міської каналізації (п.4.3.4).

Як стверджує прокурор, відповідач здійснив перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, в наслідок чого, завдав державі збитків в сумі 24581,80 грн., однак не компенсував їх, що є підставою для захисту інтересів держави в особі Комунального підприємства "Лубниводоканал" Лубенської міської ради в судовому порядку.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення, з урахуванням приписів статей 44, 70, 110 та 111 Водного кодексу України, статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.

Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. №37, а саме пунктом 7.10, передбачено, що при виявленні перевищення допустимих концентрацій забруднень, установлених договором або місцевими правилами приймання, водоканал після закінчення аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення допустимих концентрацій забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими правилами приймання, але не більше 15 днів.

Правила користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в місті Лубни Полтавської області, затверджені рішенням Лубенської міської ради Полтавської області від 16 грудня 2011 року, а саме п.4.7.14., містять аналогічні положення, де передбачено, що при виявленні перевищення допустимих концентрацій забруднень, установлених договором або місцевими правилами прийому, КП "Лубни-водоканал" після закінчення аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення допустимих концентрацій забруднень (листом або телефонограмою) у строк не більше 15 днів.

В матеріалах справи наявний лист №1-171/510 від 23.04.2013 р., підписаний директором КП "Лубниводоканал", в якому директора ПП "Томс" було повідомлено про виявлене перевищення допустимих концентрацій забруднень при відборі 18.04.2013 р. проб стічної води з контрольного каналізаційного колодязя. Однак доказів направлення даного листа в п'ятнадцятиденний строк позивачем надано не було.

Також матеріали справи не містять доказів своєчасного направлення позивачем листа №1-171/624 від 22.05.2013 р., в якому директора ПП "Томс" було повідомлено про виявлене перевищення допустимих концентрацій забруднень при відборі 15.05.2013 р. проб стічної води з контрольного каналізаційного колодязя.

Пунктом 7.10 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та пунктом 4.7.14. Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в місті Лубни Полтавської області передбачено, що протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення допустимих концентрацій водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві).

Матеріали справи містять вимогу КП "Лубниводоканал" про сплату 12023,49 грн. пред'явлену ПП "Томс", викладену в листі №14-17/534 від 26.04.2013 р., але доказів її направлення протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення допустимих концентрацій позивачем надано не було. До того ж додатком до даної вимоги є лише розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями ПП "Томс" в каналізаційну мережу КП "Лубниводоканал". Докази направлення відповідачу копії акту про відбір проби від 18.04.2013 р. та копії результатів аналізу стічних вод в матеріалах справи відсутні.

Аналогічних доказів позивач не надав й щодо вимоги КП "Лубниводоканал" про сплату 12558,31 грн., що була пред'явлена ПП "Томс" та викладена в листі №1-17/636 від 24.06.2013 р.

Таким чином, позивачем не було дотримано порядок повідомлення відповідача про виявлене перевищення допустимих концентрацій забруднень у відібраних 18.04.2013 р. та 15.05.2013 р. пробах стічної води, а також порушено порядок направлення відповідачу претензії та додатків до неї.

Крім того, відповідно до п.3.1 Національного Стандарту України ДСТУ ІSО 5667-3-2001 «Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами» води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбирання проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проби.

Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував.

Згідно із п.4 Національного Стандарту України ДСТУ ІSО 5667-3-2001 «Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами» посудини, що містять проби, треба маркувати у ясній та зрозумілій формі, для того, щоб сприяти ідентифікації у лабораторії без виникнення різночитань.

Натомість, акти відбору проб та акти про контрольний аналіз проб стічних вод від 18.04.2013 р. та від 15.05.2013 р., складені представниками КП "Лубниводоканал", не містять будь-якої інформації про те, в який саме посуд (скляний, пластиковий тощо) було відібрано проби, не зазначено його кількості (один чи декілька) та яким чином здійснено маркування для її подальшої ідентифікації. Також у вищевказаних актах відсутня інформація стосовно температури проб стічних вод, їх чутливості до світла та умов транспортування цих проб до лабораторії. До того ж, в акті відбору проб від 18.04.2013 р., стосовно об'єму, вказано лише цифру 15, без зазначення одиниці виміру об'єму рідини.

Крім того, у вищезазначених актах відсутні посилання на методики та національні стандарти, якими керувалися спеціалісти при проведенні досліджень проб стічних вод, відібраних з контрольного каналізаційного колодязя ПП "Томс", а також не вказано часу проведення таких досліджень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, вважає, що акти відбору проб та акти про контрольний аналіз проб стічних вод від 18.04.2013 р. та від 15.05.2013 р. не можуть бути прийняті в якості належного доказу перевищення відповідачем допустимих концентрацій забруднень у стічних водах відібраних на пробу.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

За змістом ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Колегія суддів звертає увагу, що підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу цивільно-правового правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним відповідно і правові підстави відшкодування збитків.

На підставі аналізу наявних матеріалів справи у сукупності з вимогами зазначених норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів спричинення йому збитків саме внаслідок винних дій відповідача, оскільки не надав суду належних доказів на підтвердження цього факту, тому відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі за його необґрунтованістю та безпідставністю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та приписах чинного законодавства. Натомість, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим рішення господарського суду Полтавської області від 28 серпня 2013 року у справі №917/1194/13 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3 та 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 28 серпня 2013 року у справі №917/1194/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Повна постанова складена 11 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.