Ухвала суду № 35178652, 06.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 142627/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» до Камінь-Каширської міжрайонної податкової інспекції Волинської області про визнання бездіяльності протиправною , -

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги заявлені Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» до Камінь-Каширської міжрайонної податкової інспекції ( далі- МДПІ) Волинської області про визнання протиправною бездіяльності в частині невиконання даним суб'єктом владних повноважень своїх функціональних обов'язків щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, перевірки достовірності податкових декларацій щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків своєчасного проведення перевірок та виявлення фактів приховування і заниження сум податків та зборів, запобігання вчиненню правопорушень у сфері оподаткування , відносно одного з контрагентів позивача- ТзОВ «Енергохолдинг».

Відносини позивача з ТзОВ «Енергохолдинг» були засновані на договорі постачання природного газу за № 05-03-04/20/2004/766 від 26.02.2004 року, на виконання якого ТзОВ «Енергохолдинг» зобов'язувалось здійснювати постачання природного газу, а ВАТ «Запоріжсталь» приймати даний газ та оплачувати його вартість у встановленому договором порядку.

01.10.2007 року підприємством було отримано лист СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 28.09.2007 року за № 9725/10/08-01-36, згідно якого податковий орган направив підприємству Акт від 28.09.2007 року №937/08-01/00191230 «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Запоріжсталь» з питань правових відносин з ТзОВ « Енергохолдинг» за період вересень-грудень 2003 року та 2004-2006 років.

У вказаному Акті йдеться посилання на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2008 року, якими встановлено, що товариство «Енергохолдинг» було засноване особами без дійсного наміру створення суб'єкта підприємницької діяльності.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать, що у період з 2003 року по 2007 рік ТзОВ «Енергохолдинг» здійснювало незаконну діяльність, знаходячись на податковому обліку в Камінь-Каширській МДПІ і можливість здійснення такої протиправної діяльності пов'язана з невиконанням суб'єктом владних повноважень своїх функціональних обов'язків щодо контролю за платником податків.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

З висновками суду першої інстанції, що стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог не погодився апелянт - Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь», який в апеляційній скарзі зазначає про неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, вважає, що винесення постанови є результатом неправильного застосування окружним судом норм процесуального та матеріального права, а тому вказана постанова суду підлягає скасуванню та прийняття апеляційним судом нового рішення про задоволення позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, апелянт заявив клопотання про розгляд справи без його участі, а тому апеляційний суд, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Колегія суддів, заслухавши думку судді головуючого та здійснивши оцінку доказів в обґрунтування правильності висновків, що викладені в апеляційній скарзі, встановила наступне.

Позовні вимоги підприємства засновано на тому факті, що ТзОВ «Енергохолдинг» з 2003 року по 2007 рік здійснювало фіктивну підприємницьку діяльність, в межах якої отримуючи грошові кошти від інших суб'єктів господарювання ( в тому числі ПДВ, що сплачувалося в ціні товарів), не декларувало та не сплачувало податки в розмірах, встановлених законом.

На думку апелянта, вчинення податкових правопорушень, як і системне та довгострокове здійснення ТзОВ «Енергохолдинг» фіктивного підприємництва є наслідком бездіяльності Камінь-Каширської МДПІ, що полягає у нездійсненні своєчасних та повноцінних перевірок платника податків, нездійснення належного та повноцінного аналізу податкової звітності платника податку, відсутність належного та повноцінного обліку платника податку та відстеження розміру податкового навантаження такого платника податку.

Оцінюючі зібрані судом першої інстанції в ході слухання судової справи письмові докази, колегія суддів зазначає про наступне.

На виконання договору постачання природного газу за № 05-03-04 від 26.02.2004 року, товариство «Енергохолдинг» взяло на себе зобов'язання здійснити поставку природного газу у березні 2004 року на загальну суму 81 850 000 куб.метрів на загальну суму 29 579 935,20 грн., а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений природний газ. У відповідності до п.3.1.2 вказаного договору, показання контрольно-вимірювальних приладів є підставою для упорядкування місячного акта споживання природного газу. Акт про місячне споживання природного газу підписується повноважними представниками покупця, постачальника і газотранспортної або газозбутової організації і є підставою для проведення розрахунків. Додатковою угодою №1 до вказаного договору сторони узгодили поставку 77 760 000 куб. метрів газу у квітні 2004 року. В матеріалах справи знаходяться акти прийому -передачі природного газу від 31.03.2004 року (а.с. 158) та від 30.04.2004 року (а.с. 159). В акті перевірки підприємства (а.с. 69) зазначається про укладення таких додаткових угод включно до листопада 2004 року, що дає підстави стверджувати про постачання природного газу позивачу у період березня-листопада 2004 року.

Результатом договірних відносин стало формування податкового кредиту у підприємства позивача в межах задекларованих сум.

В подальшому, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі склала Акт № 937/08-01/00191230 від 28.09.2007 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Запоріжсталь» з питань правових відносин з ТзОВ «Енергохолдинг» за період вересень-грудень 2003 року та 2004-2006 років, яким зазначається про завищення товариством сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету за період, охоплений перевіркою в розмірі 46 032 252,52 грн. у період березня-листопада 2004 року. Підставою для таких висновків податкового органу стало рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року яким визнано недійсними установчі документи товариства «Енергохолдинг», запис про проведення державної реєстрації товариства та реєстрацію даного товариства платником податку на додану вартість з моменту реєстрації в податковій установі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2008 року вказана постанова була скасована, визнано недійсними установчі документи товариства «Енергохолдинг», запис про проведення державної реєстрації товариства та реєстрацію даного товариства платником податку на додану вартість з моменту набрання постановою суду законної сили, в решті позовних вимог було відмовлено. На момент розгляду вказаної апеляційної скарги ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2013 року постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2008 року та постанова Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року скасовані, провадження у справі закрито.

У період, що передував перевірці та винесенню вказаних судових рішень, проводиться планова перевірка ТзОВ «Енергохолдинг», за результатами якої складено Акт «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2006 року» від 04.08.2006 року та прийнято в подальшому податкове повідомлення-рішення за № 000023230/3 від 06.03.2007 року яким визначено загальну суму податкового зобов'язання товариству «Енергохолдинг» в розмірі 101217090 грн..

Вказані обставини є свідченням того, що господарська діяльність товариства «Енергохолдинг» потребувала ретельного аналізу зі сторони відповідних органів щодо з'ясування відповідності формування податкового обліку вимогам законодавства та з'ясування характеру господарських операцій такого товариства. Ці обставини знайшли своє відображення у порушеній кримінальній справі № 55-012-07 відносно директора товариства «Енергохолдинг» про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та службове підроблення, за ознаками злочинів, передбачених ч.ч.3 ст.212 та ч.2 ст.366 КК України.

Твердження апелянта щодо невідповідності дій податкового органу щодо здійснення податкового контролю за товариством «Енергохолдинг» колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на виконання покладених ст.10 Закону України «Про державну податкову службу» функціональних обов'язків, сторона відповідача здійснила ряд перевірок товариства «Енергохолдинг». Зокрема, в матеріалах справи наявні докази про проведення планової комплексної документальної за період з 25.09.2003 року по 31.03.2004 року (акт перевірки від 19.07.2004 року № 309/23-1/32495090) за результатами якої винесено податкові повідомлення-рішення від 20.07.2004 року, проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.04.2004 року по 31.03.2005 року ( акт перевірки від 18.04.2005 року № 12/29 /26-205 /32495090) за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2005 року, проведення планової виїзної перевірки за період з 01.04.2004 року по 31.03.2006 року (акт перевірки від 04.08.2006 року) за результатами якої винесено ряд рішень про застосування штрафних санкцій та визначення суми податкових зобов'язань .

У той же час позивачем безпідставно зазначається про протиправну бездіяльність ДПІ, яка полягала у неналежному дотриманні вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, недотриманні вимог ст.19 Закону України «Про державну податкову службу», Положень Наказу Державної податкової адміністрації України від 01.04.2004 року №187 «Про затвердження Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб». Адже оцінка дотримання податковим органом вимог чинного законодавства здійснюється одночасно з наданням правової оцінки юридично значущим діям (бездіяльності) цього суб'єкта владних повноважень та прийнятим ним рішенням.

А відтак саме по собі порушення податковою інспекцією окремих правових положень не у зв'язку з прийняттям ним актів індивідуальної дії, вчиненням дій або бездіяльності (які підлягають оскарженню в адміністративному суді) не може бути окремим предметом розгляду та становити зміст окремої позовної вимоги.

Податковим контролем є спеціальний вид державного фінансового контролю, що здійснюється органами державної податкової служби й іншими контролюючими органами,спрямований на забезпечення дотримання податкового законодавства суб'єктами, що реалізують податковий обов'язок чи забезпечують його реалізацію.

Метою податкового контролю є забезпечення належного рівня доходів централізованих державних грошових фондів, що є важливою складовою економічної безпеки держави. Законом України «Про державну податкову службу в Україні» як найважливіше завдання органів державної податкової служби визначено здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ч.1 ст.2 Закону).

Зміст податкового контролю включає в собі спостереження за діяльністю контрольованих суб'єктів, аналіз отриманої інформації, тенденцій, що намітилися, розробка прогнозів, ужиття заходів по попередженню порушень законності і дисципліни, облік конкретних правопорушень, аналіз їхніх причин і обставин, припинення протиправної діяльності, виявлення винних у скоєнні податкових правопорушень (як платників податків, так і працівників податкових органів) і залучення їх до відповідальності.

Виконання цих функцій здійснюється завдяки підпорядкуванню платників податків визначеним по територіальності податковим органам, котрі наділені визначеним законом колом повноважень щодо прийняття рішень.

Колегія суддів вважає, що позивачем, в даному випадку, помилково трактується обов'язок суб'єкта господарювання на право вибору контрагента за договором та залежність цього вибору від бездіяльності податкового органу щодо вчинення контролю за діяльністю іншого платника податків. Всі дії щодо здійснення контролю за діяльністю такого платника податків як товариство «Енергохолдинг» та відповідність донарахованих податкових платежів цьому товариству є предметом судового розгляду між платником податків та податковим органом. Результатом цих відносин є доведення факту відсутності вини платника податків, сплата податкових платежів та вирок у кримінальній справі. Дослідження та встановлення таких фактів не залежить від правової оцінки контрагентів такого платника податків.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо здійснення працівниками Камінь-Каширської МДПІ, а також Камінь-Каширського відділення Маневицької МДПІ та Камінь-Каширського відділення Ковельської ОДПІ контролю за достовірністю нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) товариством «Енергохолдинг», проводились донарахування податкових зобов'язань і контролю за їх сплатою з дотриманням порядку і строків, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року у справі № 2-а-0370/733/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й.Коваль