Постанова № 35168336, 11.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 5021/1633/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Медуниця О.Є. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - не з'явився,

відповідача за первісним позовом - Сафронова М.А., за довіреністю № 18-49/1023 від 30 грудня 2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2518С/1-6) на рішення господарського суду Сумської області від 16 липня 2013 року у справі № 5021/1633/12

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми

про усунення перешкод в користуванні майном,

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми

до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 16 липня 2013 року у справі № 5021/1633/12 (суддя Заєць С.В.) позов задоволено. Вирішено виселити ПАТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" із вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень площею 1 076,7 кв. м, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35.

Відповідач - ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Сумської області від 16 липня 2013 року у справі № 5021/1633/12 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої доводи обґрунтовує, зокрема, тим, що судом неправомірно застосовані до спірних правовідносин вимоги статей 391 та 400 Цивільного кодексу України. Вважає, що господарським судом порушено вимоги статті 79 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого оскаржуване рішення прийнято без урахування результатів справи, пов'язаної з даною справою..

В запереченнях на апеляційну скаргу (вх. № 9335), позивач - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, не погоджується з доводами, викладеними в ній, вважає, що господарським судом з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що на підставі спеціального законодавства, зокрема, Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", територіальна громада міста Суми набула права власності на спірне приміщення з моменту підписання акту приймання-передачі. Крім того, вказує, що Цивільним кодексом України в редакції до 2004 року не було передбачено обов'язкової реєстрації речових прав на нерухоме майно. Просить залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 16 липня 2013 року у справі № 5021/1633/12 без змін.

Відповідачем надані письмові пояснення (вх. № 9286) щодо того, якими організаціями використовуються нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35.

04 листопада 2013 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх. 10437) про залучення до матеріалів справи ухвали Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2013 року у справі № 920/265/13-г про відмову у поновленні строку на касаційне оскарження рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2013 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року у справі № 920/265/13-г за позовом ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» до КП «Сумське МБТІ», Сумської міської ради про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння, що має значення для вирішення даної справи. Клопотання задоволено судовою колегією.

Розгляд справи відкладався.

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради не скористалося правом, наданим йому у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України та не направило повноважних представників в судове засідання 05 листопада 2013 року, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, залученим до матеріалів справи.

Враховуючи те, що явка позивача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Управління майна комунальної власності Сумської міської ради за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном, а саме: виселення відповідача із вбудовано - прибудованих нежитлових приміщень площею 1076,7 кв. м, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, та передати зазначені приміщення позивачу.

ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", звернувся до господарського суду Сумської області з зустрічним позовом про визнання за собою права власності на нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 1 078,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35 та складається з наступних приміщень: коридор 1 площею 37,4 кв.м; кабінет 1а площею 27,0 кв.м; кабінет 1б площею 36,6 кв.м; кладова 1в площею 6,6 кв.м; загрузочна 2 площею 80,5 кв.м; підсобне приміщення 3 площею 7,7 кв.м; коридор 4 площею 9,1 кв.м; коридор 5 площею 38,6 кв.м; коридор 5а площею 58,3 кв.м; коридор 6 площею 11,0 кв.м; підсобне приміщення 7 площею 1,1 кв.м; підсобне приміщення 8 площею 1,6 кв.м; кабінет 9 площею 9,9 кв.м; кабінет 10 площею 19,7 кв.м; туалет 11 площею 1,2 кв.м; туалет 12 площею 1,2 кв.м; туалет 13 площею 3,2 кв.м; електрощитова 14 площею 8,7 кв.м; коридор 15 площею 9,7 кв.м; коридор 16 площею 4,1 кв.м; коридор 17 площею 4,0 кв.м; кабінет 18 площею 8,5 кв.м; туалет 19 площею 1,7 кв.м; туалет 20 площею 1,6 кв.м; умивальник 21 площею 3,3 кв.м; гардеробна 22 площею 11,3 кв.м; кладова 23 площею 2.3 кв.м; кімната персоналу 24 площею 15,2 кв.м; кабінет 25 площею 19,3 кв.м; кабінет 26 площею 11,9 кв.м; коридор 27 площею 10,4 кв.м; кладова 28 площею 2,7 кв.м; коридор 29 площею 4,2 кв.м; кладова 30 площею 6,0 кв.м; кабінет 31 площею 13,5 кв.м; кабінет 32 площею 15,4 кв.м; коридор 33 площею 3,9 кв.м; туалет 34 площею 1,2 кв.м; туалет 35 площею 1,2 кв.м; умивальник 36 площею 3,0 кв.м; кладова 37 площею 8,6 кв.м; коридор 38 площею 14,5 кв.м; коридор 39 площею 4,3 кв.м; кабінет 40 площею 8,5 кв.м; коридор 41 площею 5,9 кв.м; коридор 42 площею 4,0 кв.м; коридор 42а площею 4,0 кв.м; коридор 42б площею 23,7 кв.м; умивальник 43 площею 1,8 кв.м; туалет 44 площею 1,2 кв.м; туалет 45 площею 1,2 кв.м; умивальник 46 площею 1,8 кв.м; кабінет 47 площею 6,0 кв.м; кабінет 48 площею 9,2 кв.м; душ 49 площею 1,4 кв.м; туалет 50 площею 1,9 кв.м; коридор 51 площею 3,3 кв.м; коридор 52 площею 2,4 кв.м; душ 53 площею 1,3 кв.м; туалет 54 площею 2,0 кв.м; кладова 55 площею 4,6 кв.м; підсобне приміщення 56 площею 9,9 кв.м; зал 57 площею 14,5 кв.м; коридор 58 площею 10,3 кв.м; сауна 59 площею 3,3 кв.м; кімната відпочинку 60 площею 9,8 кв.м; сауна 61 площею 6,1 кв.м; сауна 61а площею 4,5 кв.м; басейн 62 площею 44,5 кв.м; кабінет 63 площею 28,3 кв.м; кабінет 64 площею 18,0 кв.м; кабінет 64а площею 19,5 кв.м; коридор 65 площею 21,9 кв.м; кабінет 66 площею 20,1 кв.м; коридор 67 площею 16,0 кв.м; зал 68 площею 58,7 кв.м; кабінет 68а площею 21,5 кв.м; кабінет 68б площею 21,1 кв.м; кабінет 68в площею 21,0 кв.м; кабінет 68г площею 89,3 кв.м; тамбур І площею 4,4 кв.м; кладова ІІ площею 3,10 кв.м; тамбур ІІІ площею 4,1 кв.м; кладова IV площею 3,2 кв.м. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на Управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

Рішенням господарського суду Сумської області по даній справі від 19.12.2012р. первісний позов задоволено шляхом виселення ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" із вбудовано - прибудованих нежитлових приміщень площею 1 076,7 кв.м, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35; стягнення з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче ім.. М.В. Фрунзе" на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради 1073,00 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. по даній справі рішення господарського суду Сумської області від 19.12.2012р. у справі № 5021/1633/12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. по даній справі пункт 1 та 2 резолютивної частини рішення від 19.12.2012р. господарського суду Сумської області та постанову від 19.02.2013р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 5021/1633/12 скасовано в частині задоволення позову про виселення ПАТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" із вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень площею 1076,7 кв.м, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області. В решті рішення від 19.12.2012р. господарського суду Сумської області та постанову від 19.02.2013р. Харківського апеляційного господарського суду в цій частині по справі № 5021/1633/12 залишено без змін.

За результатами нового розгляду господарським судом Сумської області було прийняте оскаржуване рішення.

З урахуванням вказівок Вищого господарського суду, предметом нового розгляду у даній справі є вимога Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном шляхом виселення відповідача із вбудовано - прибудованих нежитлових приміщень площею 1076,7 кв. м, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, та передачі зазначеного приміщення позивачу.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що актами державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта:

- від 03.12.1996 року - прийнято в експлуатацію 91-квартирний житловий будинок в м. Суми по вул. Ремісничій, 35 (т. 1, а.с. 16-19).

- від 06.02.1998 року прийнято в експлуатацію вбудовано-прибудоване приміщення, розташоване на першому поверсі 9-ти поверхового будинку за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35 (т. 1, а.с. 21-24).

Акти затверджені відповідними рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради № 624 від 26.12.1996 року та № 113 від 23.08.1998 року (т. 1, а.с. 15, 20).

22 листопада 2000 року Рішенням Сумською міською радою XXIII скликання прийнято рішення «Про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста Суми житлових будинків ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" разом з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями», в тому числі житловий будинок по вул. Ремісничій, 35 (т.1, а. с. 25, 26).

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.03.2000 року № 115 (т. 1, а.с. 27) були затверджені акти приймання-передачі житлових будинків, що належали ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" на баланс Сумської міської ради, в тому числі й будинку по вул. Ремісничій, 35 в м. Суми (т.1, а.с. 28-29).

Сумським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації проведена реєстрація права власності за територіальною громадою міста Суми на вбудовано - прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 1 076,7 кв.м по вул. Ремісничій, 35 в м. Суми, про що зроблений запис в реєстрову книгу 20/15 сторінка 68 за № 535 від 14.06.2002р., з видачею відповідного реєстраційного посвідчення (т.1, а.с. 14).

На підставі викладених фактів, господарський суд Сумської області дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно використовує нежитлові приміщення, які належать на праві власності територіальній громаді м. Суми та задовольнив позов Управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

Судова колегія не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Відповідно до з частини 1 статті 316 та статті 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частинами 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України).

В силу частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, здійснюється за допомогою негаторного позову.

Підставою негаторного позову є належне право позивача користуватися і розпоряджатися майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Особливістю подання позову в порядку статті 391 Цивільного кодексу України є те, що позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, для правильного вирішення спору, поданого на підставі відповідної норми (негаторного позову), належить, на підставі належних та допустимих доказів, з'ясувати зміст майнових прав позивача щодо спірного майна, а також наявність чи відсутність порушення прав позивача щодо користування та розпоряджання цим майном неправомірними діями відповідача, що не пов'язані з позбавленням позивача володіння зазначеним майном.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Обґрунтовуючи заявлений позов, Управління майна комунальної власності Сумської міської ради посилається на належне їй право власності на нежитлове приміщення площею 1 076,7 кв. м, що розташоване за адресою : м. Суми, вул. Реміснича, 35.

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 15 квітня 2013 року у справі № 920/265/13-г визнано незаконним та скасовано рішення реєстратора Сумського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 14.06.2002 року про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади міста Суми на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення площею 1076,7 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул.. Реміснича, 35, про яке здійснено запис № 535 в реєстровій книзі № 20/15 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (т.2, ас. 91-97).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 липня 2013 року у справі № 920/265/13-г рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2013 року залишено без змін в частині скасування рішення реєстратора Сумського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 14.06.2002 року про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади міста Суми на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення площею 1076,7 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Суми, вул.. Реміснича, 35, про яке здійснено запис № 535 в реєстровій книзі № 20/15 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння територіальної громади м. Суми частини вбудовано-прибудованого торгово-виставочного підприємства площею 1076,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35, - скасовано та прийнято нове рішення, яким витребувано з чужого незаконного володіння територіальної громади м. Суми на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" частину вбудовано-прибудованого торгово-виставочного підприємства площею 1076,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2013 відмовлено у відновленні строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 липня 2013 року у справі № 920/265/13-г.

Отже, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17 липня 2013 року у справі № 920/265/13-г є чинною.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В пункті 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, зокрема, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Колегія суддів зазначає, що в постанові Вищого господарського суду України від 24 квітня 2013 року, яка прийнята за наслідками розгляду касаційної скарги у даній справі, вказано, зокрема, про необхідність повного та всебічного дослідження обставин, в тому числі, наголошено на тому, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки рішенню господарського суду Сумської області у справі № 920/265/13-г за позовом ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» до КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» та Сумської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сумського міського управління юстиції, про визнання незаконним та скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи (частина 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України)

Господарським судом Сумської області в оскаржуваному рішенні зазначено про обізнаність щодо вказаного судового рішення у справі № 920/265/13-г, яке на день прийняття оскаржуваного рішення не набрало законної сили та вказано, що позивачем подана апеляційна скарга, яка прийнята до апеляційного провадження, розгляд справи призначений на 17.07.2013 року.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи (пункт 1).

Господарським процесуальним кодексом України передбачено ряд процесуальних дій з метою забезпечення прийняття законного та обґрунтованого рішення, для забезпечення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства,

Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (підпункту 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції}

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Разом з тим, господарським судом Сумської області передчасно прийнято рішення у даній справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, не в повному обсязі дослідив обставини, що мають значення для вирішення справи, та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до частини другої статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку що, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 16 липня 2013 року у справі № 5021/1633/12 підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4.4. розділу четвертого постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду, або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанцій, який прийняв нове рішення.

Як зазначалося вище, у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2013 року скасовані постановою Вищого господарського суду України від 24 квітня 2013 року в частині задоволення позову про виселення ПАТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" із вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень площею 1076,7 кв.м, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

За результатами нового розгляду господарським судом Сумської області прийняте рішення від 16 липня 2013 року, яке підлягає скасуванню, а тому судова колегія вважає, що витрати понесені Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" по сплаті судового збору по первісному позову (немайновий спір), з урахуванням вищезазначених норм, повинні бути відшкодовані відповідачу за рахунок позивача.

З урахуванням Закону України "Про судовий збір», Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" відшкодуванню підлягає судовий збір :

- за подання позовної заяви, стягнутий рішенням господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року з відповідача на користь позивача (12 березня 2013 року виданий наказ) у розмірі 1073,00 грн.;

- за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року у розмірі 573,50 грн.;

- за подання касаційної скарги на рішенням господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року у розмірі 802,90 грн.;

- за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Сумської області від 16 липня 2013 року, прийняте за результатами нового розгляду - у розмірі 573,50 грн.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 16 липня 2013 року у справі № 5021/1633/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33 код 33525906) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 1073,00 грн., за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду у розмірі 573,50 грн., за подання касаційної скарги у розмірі 802,90 грн., за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду за результатами нового розгляду у розмірі 573,50 грн.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11.11.2013 року.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Россолов В.В.