Постанова № 35168177, 04.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа№ 910/2422/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від прокуратури: Мірошниченко І.С. (посв. №015641 від 14.03.2013р.)

від позивача: Завалка В.Р.

від відповідача: Єловікова В.В.

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: Сотнікова І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2013р.

у справі №910/2422/13 (головуючий суддя Мудрий С.М., судді Головіна К.І., Спичак О.М.)

за позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

до Приватного акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство фінансів України.

про стягнення 6 552 837,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до Приватного акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика» про стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» заборгованості за Договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №034/10 від 20.12.2010р. у розмірі 2 700 155,94 грн., за яких 1 075 040,00 грн. поточна заборгованість за кредитом, 1 124 960,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 361 133,37 грн. прострочена заборгованість по процентам, 25 666,67 грн. поточна заборгованість по процентам, 5 375,20 грн. поточна заборгованість по комісії за ведення кредитної справи, 83 357,31 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 23 292,54 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 1 330,85 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісії за ведення кредитної справи; заборгованості за Договором про надання відновлюваної кредитної лінії №033/10 від 20.12.2010р. у розмірі 3 852 681,99 грн., з яких 3 044 000,00 прострочена заборгованість за кредитом, 524 552,71 грн. прострочена заборгованість по процентам, 35 513,33 грн. поточна заборгованість по процентам, 208 280,37 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 38 554,99 грн. пеня за несвоєчасне повернення процентів, 1 780,59 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісії за ведення кредитної справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/2422/13 позовні вимоги задоволені, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київська фасувально-картонажна фабрика" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №034/10 від 20.12.2012 року поточну заборгованість за кредитом в розмірі 1 075 040,00 грн., прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 1 124 960,00 грн., прострочену заборгованість про процентам в розмірі 361 133,37 грн., поточну заборгованість по процентам в розмірі 25 666,67 грн., поточну заборгованість по комісії за ведення кредитної справи в розмірі 5 375,20 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 83 357,31 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 23 292,54 грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії за ведення кредитної справи в розмірі 1 330,85 грн., та за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №033/10 від 20.12.2012 року прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 3 044 000,00 грн., прострочену заборгованість по процентам в розмірі 524 552,71 грн., поточну заборгованість по процентам в розмірі 35 513,33 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 208 280,37 грн., пеню за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 38 554,99 грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії за ведення кредитної справи в розмірі 1 780,59 грн.; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київська фасувально-картонажна фабрика" в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 68 820,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач - Приватне акціонерне товариство «Київська фасувально-картонажна фабрика», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Як вказує апелянт, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки доводам відповідача та наданим відповідачем доказам щодо неправильного розрахунку прокурора та позивача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті кредиту, що є свідченням неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Скаржник зазначає, що в порушення ч. 1, ч. 3 ст. 2 ГПК України господарський суд, вирішуючи спір та приймаючи оскаржуване рішення, проігнорував те, що прокурором не визначено та не доведено належним чином факт порушення інтересів держави та не обґрунтовано правових підстав визначення ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно письмового відзиву позивача, він просить апеляційний суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. При цьому позивач зазначає, що визначений Законом України «Про прокуратуру» статус прокурора, наділяє його повноваженнями здійснювати правових захист не тільки громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб, проте у тій формі судового процесу, яка визначена законом, та посилається на судову практику, зокрема постанови Вищого господарського суду України від 18.09.2012р. у справі №8/211 та від 02.10.2012р. у справі №5023/1825/12. Також відповідач зазначає, що розбіжність при нарахуванні штрафних санкцій у нього та у відповідача виникла з огляду на те, що проводячи розрахунки, сторони користувались різними методами, а саме позивач згідно положення «Про облікову політику ПАТ «АКБ «Київ» користувався методом «факт/360», а відповідач без жодного правового підґрунтя користувався методом «факт/365».

Треті особи у справі не надали письмових пояснень щодо доводів апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013р. колегію суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., суддя Алданова С.О., Зеленін В.О. було прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика» та розгляд справи призначено на 07.10.2013р.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 07.10.2013р. та 21.10.2013р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20 грудня 2010р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ», як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика», як позичальником, був укладений Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №034/10, за умовами якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах, визначених цим Договором та додатковими угодами до нього.

Статтею 1 Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №034/10 від 20.12.2010р. визначено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинками, в межах максимального ліміту кредитування до 1 500 000,00 грн. згідно з графіком зниження максимального ліміту заборгованості, що міститься в Додатку 1, який є невід'ємною складовою частиною цього Договору. Погашення всіх траншів кредиту буде здійснюватись з кінцевим терміном погашення не пізніше 19.12.2013р. включно на умовах, визначених цим Договором. Процентна ставка за цим Договором встановлюється в розмірі 20 % річних. Кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання основних засобів (демонтованого металевого ангару) вартістю 440 000,00 грн.; оплата будівельних, будівельно-монтажних робіт щодо основних засобів, придбаних за кредитні кошти; пуско-налагоджувальних робіт щодо обладнання, що придбане позичальником за власні кошти (обладнання для виробництва паперових рушників Z - типу) на суму до 1 060 000,00 грн.; часткова оплати вартості основних засобів - пальника газового блочного газоторфяного КП-500Б-65Р-25-ГТ та шафи керування - у сумі до 89 000,00грн. та пусконалагоджувальних робіт щодо них на суму до 20 000,00 грн. (включно).

Додатком №1 до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №034/10 сторонами погоджено графік зниження максимального ліміту заборгованості.

Додатком №2 до цього Договору зазначені тарифи позивача для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Додатковою угодою №1 від 08.04.2011р. до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №034/10 сторонами внесені зміни до п.п. 1.1.1. п. 1.1., п. 1.2. та п.п. 1.3.2. п. 1.3. ст. 1 Кредитного договору. Зокрема в п.п. 1.1.1. п. 1.1. Кредитного договору в новій редакції визначено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинками в межах максимального ліміту кредитування до 2 500 000,00 з графіком зниження максимального ліміту заборгованості, що міститься в Додатку №1, який є невід'ємною складовою частиною цього Договору. Також Додатковою угодою №1 від 08.04.2011р. внесені зміни до Додатку №1.

Додатковою угодою №2 від 18.07.2011р. до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №034/10 ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Моквинська паперова фабрика» внесли зміни, зокрема, в п.п. 1.1.3. п. 1.1. ст. 1 Договору, зазначивши в ньому, що процентна ставка за цим Договором встановлюється в розмірі 19 процентів річних до 31.08.2011р. (включно). З 01.09.2011р. по 19.12.2013р. (включно) процентна ставка за цим Договором встановлюється у розмірі 18 процентів річних.

Крім того, 20 грудня 2010р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ», як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика», як позичальником, укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №033/10. За умовами цього Договору кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах, визначених цим Договором та додатковими угодами до нього.

Згідно з підпунктами 1.1.1. - 1.1.3. п. 1.1. Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №033/10 від 20.12.2010р. надання кредиту буде здійснюватися окремими частинками в межах максимального ліміту заборгованості до 2 001 000,00 включно. Погашення всіх траншів кредиту буде здійснюватись з кінцевим терміном погашення не пізніше 19.12.2011р. включно на умовах, визначених цим Договором. Процентна ставка за цим Договором встановлюється у розмірі 20 процентів річних.

Згідно з п. 1.2. Договору про надання відновлювальної кредитної лінії кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів позичальника.

В Додатку №1 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №033/10 вказані тарифи за послуги по наданню кредитів.

Додатком №2 до цього Договору визначений графік зниження максимального ліміту заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 08.04.2011р. до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії були внесені зміни до цього Договору, в тому числі в п.п. 1.1.1. п. 1.1. Договору, яким сторони у новій редакції зазначили, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості до 3 301 000,00 грн. включно. Також внесені зміни в Додаток №2 до Договору.

Згідно з Додатковою угодою №2 від 18.07.2011р. до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії внесені зміни до Договору, шляхом зазначення в ньому, зокрема, про те, що погашення всіх траншів кредиту буде здійснюватись з кінцевим терміном погашення не пізніше 19.09.2012р. включно на умовах, визначених цим Договором. Також вказано, що процентна ставка за цим Договором встановлюється в розмірі 19 відсотків річних до 31.08.2011р. (включно). З 01.09.2011р. по 19.09.2012р. (включно) процентна ставка за цим Договором встановлюється у розмірі 18 процентів річних.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як свідчать матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед позичальником - третьою особою 1 у справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів. Так, на виконання умов Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 034/10 від 20.12.2012 року, кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 2 411 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів № 2071960 від 29.12.2010 року, № 2173286 від 05.01.2011 року, № 2193204 від 11.01.2011 року, № 2208201 від 13.01.2011 року, № 2268155 від 20.01.2011 року, № 303 2405 від 12.04.2011 року, № 3084167 від 14.04.2011 року, № 3171448 від 19.04.2011 року, № 3295963 від 28.04.2011 року, № 3456200 від 11.05.2011 року, № 3736258 від 27.05.2011 року та № 4275496 від 01.07.2011 року, а також на виконання умов Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 033/10 від 20.12.2012 року, кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 3 301 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів № 2029891 від 21.12.2010 року, № 2033335 від 21.12.2010 року, № 2038806 від 22.12.2010 року, № 2047024 від 23.12.2010 року, № 2052023 від 24.12.2010 року, № 2060495 від 27.12.2010 року, № 2300311 від 25.01.2011 року, № 2982922 від 08.04.2011 року, № 3007169 від 11.04.2011 року, № 3032220 від 12.04.2011 року, № 3084173 від 14.04.2011 року.

В свою чергу третя особа 1, як позичальник за кредитними договорами, неналежним чином виконала свої зобов'язання, передбачені цими договорами, та в строк, визначений їх умовами, не повернула кредит, з огляду на що за третьою особою 1 рахується заборгованість станом на 21.12.2012р., а саме:

- за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №034/10 від 20.12.2012 року виникла поточна заборгованість за кредитом в розмірі 1 075 040,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 1 124 960,00 грн., прострочена заборгованість про процентам в розмірі 361 133,37 грн., поточна заборгованість по процентам в розмірі 25 666,67 грн. та поточна заборгованість по комісії за ведення кредитної справи в розмірі 5 375,20 грн.;

- за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №033/10 від 20.12.2012 року прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 3 044 000,00 грн., прострочена заборгованість по процентам в розмірі 524 552,71 грн., поточна заборгованість по процентам в розмірі 35 513,33 грн.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріали справи не надано суду доказів сплати заборгованості по кредиту, процентам за кредит та комісії.

Таким чином, у позичальника - ТОВ «Моквинська паперова фабрика» існує наступна заборгованість:

- за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 034/10 від 20.12.2012 року виникла поточна заборгованість за кредитом в розмірі 1 075 040,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 1 124 960,00 грн., прострочена заборгованість про процентам в розмірі 361 133,37 грн., поточна заборгованість по процентам в розмірі 25 666,67 грн. та поточна заборгованість по комісії за ведення кредитної справи в розмірі 5 375,20 грн.;

- за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 033/10 від 20.12.2012 року прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 3 044 000,00 грн., прострочена заборгованість по процентам в розмірі 524 552,71 грн., поточна заборгованість по процентам в розмірі 35 513,33 грн.

З огляду на те, що позичальник прострочив виконання грошового зобов'язання щодо сплати кредиту, процентів та комісії позивач нарахував йому на ці суми пеню.

Право банку на стягнення з позичальника суми пені в разі невиконання умов кредитних договорів передбачене п. 4.2. цих договорів.

Крім того, стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума пені склала за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 034/10 від 20.12.2012 року за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 83 357,31 грн., за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 23 292,54 грн., за несвоєчасну сплату комісії за ведення кредитної справи в розмірі 1 330,85 грн.; за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №033/10 від 20.12.2012р. за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 208 280,37 грн., за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 38 554,99 грн., за несвоєчасну сплату комісії за ведення кредитної справи в розмірі 1 780,59 грн.

Як вбачається, позивачем розрахунки здійснювались відповідно до положення «Про облікову політику «ПАТ «АКБ «Київ», затвердженого наказом голови правління №547 від 30.12.2009р., згідно підпунктом 6.3.8.1. якого визначено, що нарахування пені здійснюється за методом «факт/360».

Апеляційний суд погоджується з розрахунком позивача та вважає його арифметично правильним.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ТОВ «Моквинська паперова фабрика» за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №034/10 від 20.12.2010р. та будь-яких додаткових угод до нього та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №033/10 від 20.12.2010р. та будь-яких додаткових угод до нього Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» та Приватним акціонерним товариством «Київська фасувально-картонажна фабрика», як поручителем, був укладений 20.12.2010р. Договір поруки.

Згідно з п. 1.3. Договору поруки відповідальністю поручителя і боржника є солідарною.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитними договорами або до погашення поручителем зобов'язань боржника в рахунок виконання зобов'язань за кредитними договорами в сумі та в межах якої поручитель відповідає перед кредитором.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановленого договором поруки.

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за будь-яким з кредитних договорів, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя шляхом відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом), яку останній зобов'язаний виконати протягом 10-ти робочих днів з дати отримання такої вимоги шляхом переказу/перерахування коштів у розмірі, визначеному п. 1.2. Договору на рахунки, вказані кредитором. Датою отримання також вимоги вважається дата штемпеля зв'язку отримувача.

Вимога про усунення порушень від 21.12.2012р. за №15-01/2/3703 позивачем була направлена відповідачеві 21.12.2012р. і отримана відповідачем 24.12.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У строк, визначений п. 2.2. Договору поруки, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо сплати боргу за кредитними договорами за ТОВ «Моквинська паперова фабрика».

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає про те, що господарський суд прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №034/10 від 20.12.2012 року: поточна заборгованість за кредитом в розмірі 1 075 040,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 1 124 960,00 грн., прострочена заборгованість про процентам в розмірі 361 133,37 грн., поточна заборгованість по процентам в розмірі 25 666,67 грн., поточна заборгованість по комісії за ведення кредитної справи в розмірі 5 375,20 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 83 357,31 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 23 292,54 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії за ведення кредитної справи в розмірі 1 330,85 грн., та заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №033/10 від 20.12.2012 року: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 3 044 000,00 грн., прострочена заборгованість по процентам в розмірі 524 552,71 грн., поточна заборгованість по процентам в розмірі 35 513,33 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 208 280,37 грн., пеня за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 38 554,99 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії за ведення кредитної справи в розмірі 1 780,59 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідачем не доведено та не надано доказів неправомірності стягнення з нього грошових коштів для задоволення грошових вимог, які виникають з кредитних договорів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Крім того апеляційний суд відмічає, що доводи відповідача стосовно неправомірності прийняття позовної заяви прокурора в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» спростовуються нормами ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 29 ГПК України, рішенням Конституційного суду України у справі «Про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді» від 08.04.1999р. у справі №1-1/99 з урахуванням того, що ПАТ «АКБ «Київ» капіталізованого шляхом придбання 99,94% акцій державою в особі Міністерства фінансів України.

Аналогічна позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України у справі №8/211 від 18.09.2012р.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/2422/13 залишити без змін.

3. Справу №910/2422/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді С.О. Алданова

В.О. Зеленін