КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2013 р. Справа№ 5011-12/10763-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Мациборко Т.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Кірсанова К.О. ( за довіреністю)
від відповідача: Бойко А.А. ( за довіреністю)
від третіх осіб: Васильєва С.С., Гальченко О.В., Кириловського В.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ»
на рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2013р.
у справі № 5011-12\10763-2012 (суддя: Прокопенко Л.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства « Українська страхова компанія « ГАРАНТ-Авто»
до товариства з обмеженою відповідальністю « СОФТЛАЙН-ІТ»
третя особа Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 1 229 303,60 грн.
за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТЛАЙН -ІТ»
до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія « ГАРАНТ-АВТО»
про стягнення заборгованості за виконанні роботи 1 137657,15 грн., 3 відсотків річних 113 796,86 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2012 року публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія « ГАРАНТ-АВТО» звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія « ГАРАНТ -АВТО» 1373021, 52 грн., з яких 1 200 481, 14 грн. - основного боргу; 95 709, 59 грн. - 3 % річних, 76 830, 79 грн. - інфляційних збитків.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідач не виконав умови другого етапу виконання робіт передбачених за договором № 1687\1 щодо реалізації комплексного проекту щодо поставки ліцензій, необхідного апаратного і спеціального забезпечення та тому безпідставно утримує кошти в розмірі 1 200 481,14 грн. перераховані в якості авансових платежів.
Товариство з обмеженою відповідальністю « Софтлайн -ІТ» звернулось з зустрічним позовом, в якому просили стягнути з публічного акціонерного товариства « Українська страхова компанія « Гарант-АВТО» на їх користь 1 251 454,01 грн, з яких 1 137 657,15 грн. - основний борг за надані послуги з адаптації, налаштування і запуску системи у відповідності з аналізом бізнес -процесів та 113 796,86 - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги вказали на те, що належним чином виконали зобов'язання до другому етапу виконання робіт, згідно додаткової угоди №1 та додаткової угоди № 2 до договору № 1687\1 на загальну суму 274 900 евро, проте відповідач відмовився провести розрахунок в повному обсязі.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.05.2013 року первісний позов задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю « Софтлайн-ІТ» на користь публічного акціонерного товариства « Українська страхова компанія» 1 200 481, 14 коп - основного боргу, 95 709,59 грн. - 3 % річних, 76 830 , 79 грн. - інфляційних збитків. В задоволені зустрічного збору відмовлено повністю.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив на те, що відповідачем за первинним позовом не надано доказів направлення на адресу позивача акта приймання-здачі робіт № 2361 та протоколу вказаних робіт , оскільки на супровідному листі не зазначено призвіща та посади особи, яка прийняла зазначений лист та зареєстровано номеру та прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом в повному обсязі. Щодо відмови в задоволені зустрічного позову зазначив, що оскільки позивач вважає, що права ТОВ « Софлайн -ІТ» було порушено 18.11.2009 року, то відповідно строк позовної давності за цими вимогами сплив 18.11.2012 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю « Софтлайн -ІТ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2013 року та відмовити повністю в задоволенні первісного позову, задовольнити позовні вимоги по зустрічному позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказало на те, що судом першої інстанції при винесенні рішення було порушено норми матеріального права, неповністю з'ясовано обставини справи. Зазначило, що ЗАТ « Софтлайн» належним чином виконав роботи, визначені сторонами в календарному плані 2 - го етапу ( додаток 1 до додаткової угоди № 3), після чого направив на адресу компанії УСК « Дженералі Гарант» ( правонаступником якої є відповідач за зустрічним позовом ) акти здачі-приймання послуг № 2361 від 30.10.2009 року, проте останній зазначені акти не підписав, від виконаних робіт не відмовився, розрахунок не провів. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що у зв'язку з виконанням робіт по договору налагоджена система працює, претензії з боку замовника відсутні. Також звернуло увагу на те, що суд першої інстанції не вірно застосував наслідки порушення строку звернення з позовом.
В судовому засіданні представник публічного акціонерного товариства « Українська страхова компанія « Гарант-Авто» зазначив, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ» вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволені первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2013 року задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ» та притягнуто в якості третіх осіб фізичних осіб підприємців Кириловського В.Ю., Гальченко О.В., Васильєва С.С.
В судовому засіданні фізичні особи -підприємця Кириловський В.Ю., Гальченко О.В., Васильєв С.С. надали пояснення про те, що роботи по впровадженню системи SIRAEL, по договору укладеному між позивачем та відповідачем були виконані в повному обсязі , система була адаптована, налаштована і запущена , а також пройшла успішну дослідну експлуатацію. В подальшому вони виконували роботи роботи із супроводження експлуатації системи, за що окремо отримали оплату від ВАС «УСК «Дженералі Гарант» правонаступником якого є публічне акціонерне товариство « ГАРАНТ-АВТО».
Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 19.05.2008 року між позивачем, як замовником, AIS Software, як постачальником та відповідачем як виконавцем, укладено договір №1687/11 (далі-договір) (а.с. 37 -42), відповідно до умов якого замовник доручає, а постачальник і виконавець беруть на себе обов'язок з реалізації комплексного проекту з поставки ліцензії , необхідного апаратного та спеціального програмного забезпечення та виконанню робіт з впровадження страхової системи SIREAL в об'ємі відповідно до п. 3.
Зазначеним договором визначено також, що відповідно до п. 1.2 комплекс робіт складається з 5 етапів.
Пунктом 4. 1 Договору визначено, що загальна ціна договору за погодженням сторін визначається як сума вартості визначена п.п. 1.2.1 -1.2.5, визначена в додаткових угодах № 1,2,3,4,5.
Відповідно до п. 5.3.12 виконавець зобов'язаний забезпечити якісне та своєчасне виконання поставок та послуг визначених у п. п. 1.2.1., 1.2.2., 1.2.4.,1.2.5. договору та деталізованих в додаткових угодах до договору.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
На виконання умов зазначеного договору 22.05.2008 року між позивачем як замовником та відповідачем, як виконавцем укладено додаткову угоду № 1 до договору №1687/11 від 19.05.2008 (а.с. 43-47). Відповідно до умов якої, а саме п. 1.2 додаткової угоди № 1 визначено етапи виконання робіт: 1.2.1 вивчення та аналіз бізнес - процесів ІТ-інфраструктури замовника ( ПАТ "УСК №ГАРАНТ-АВТО" (перший етап);1.2.2 адаптація, налаштування та запуск системи у замовника у відповідності до результатів аналізу бізнес-поцесів (другий етап)
Надання виконавцем послуг зазначених у п. 1.2 відбувається відповідно до календарного плану який є невід'ємною частиною договору. (п. 1.3 додаткової угоди №1)
Вартість кожного із п.п.1.2.1-1.2.2. зазначена в календарному плані. (п. 2.2) Оплата здійснюється в наступному порядку - попередня оплата 20% вартості договору здійснюється протягом 5 робочих днів після підписання договору. Попередня оплата в розмірі 50% вартості 1 етапу робіт заказник здійснює протягом 5 робочих днів після підписання договору. Попередню оплату в розмірі 50 % вартості другого етапу заказник здійснює за 3 робочих дні до початку етапу. Оплата вартості робіт кожного етапу замовником здійснюється протягом 3 робочих днів після підписання актів здачі-прийняття послуг відповідно до кожного визначено в календарному плані етапу робіт. (п. п. 2.3)
В матеріалах справи наявна копія календарного плану до додаткової угоди №1 ( а.с. 48 том 1) з якого вбачається, що виконання робіт по 1 етапу до 11.09.2008, а по 2 етапу - 05.01.2009. В календарному плані зазначено вартість робіт.
На виконання умов договору позивачем в порядку оплати за перший етап робіт було перераховано - 766757,30 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення, № 946 від 29.05.2008 року (а.с. 62 том 1), за програмне забезпечення перераховано 698570,72 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №947 від 29.05.2008 року (а.с. 63 том 1), за програмне забезпечення 627883,72 що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №2647 від 15.09.2008 на суму 627883,72 грн. (а.с. 64 том 1)
Актом прийому-передачі послуг № 652 від 11.09.2008 року ( а.с. 69 том 1) сторонами підтверджено виконання послуг по першому етапу на загальну суму 230 000 Євро, що складало 1675 739,80 грн.
Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем залишок сплаченої позивачем суми в розмірі 417417,94 грн було перенесено сторонами як розрахунок за виконання робіт зазначених у 2 етапі.
На виконання вимог договору позивачем було перераховано предоплату за послуги по виконанню 2 -го етапу робі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2850 від 26.09.2008 на суму в розмірі 109960,00 грн.(а.с. 65 том 1), та № 2864 від 29.09.2008 на суму 673049,20 грн. (а.с. 66 том 1)
04.09.2009 року між позивачем як замовником та відповідачем, як виконавцем укладено додаткову угоду № 3 до договору №1687/11 від 19.05.2008, в якій змінили календарний графік виконання робіт по другому етапу, також визначили поетапне виконання робіт та встановили що кінцевою датою виконання робіт є 30.10.2009.
Задовольняючи позовні вимоги по первісному позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відповідачем не надано доказів направлення позивачу акта приймання-здачі робіт № 2361 та протоколу вказаних робіт, відповідно до умов договору, то позовні вимоги про стягнення сплачених в якості авансу 1 200481 , 14 коп. підлягають задоволенню, стягнув також 3% річних 95 709, 59 грн. та 76 830, 79 грн. - інфляційних збитків. В задоволенні зустрічного позову відмовив, зазначивши, що оскільки позивач знав, що його право було порушено 18.11.2009 року, то відповідно до вимог ст. 257 ЦК України строк позовної давності сплив 18.11.2012 року.
Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Як передбачено ст.. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.. 628 ЦК України зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови , які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. Кожна сторонами повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як видно з матеріалів справи відповідно до додаткової угоди № 1 від 22.05.2008 року до договору № 1687\11 позивачеві надані наступні послуги : вивчення та аналіз бізнес-процесів ІТ-інфраструктури замовника та адаптація (етап 1) , налаштування та запуск системи у замовника у відповідності до результатів аналізу бізнес-процесів (етап 2).
При цьому вартість 1-го етапу було визначено в сумі 230 000 євро, вартість 2-го етапу -274 900 євро. Актом прийому- передачі послуг № 652 від 11.09.2008 року сторонами підтверджено виконання робіт по першому етапу , та позивачем перераховано на рахунок відповідача 2 093211,74 грн. (платіжними дорученнями № 964 від 29.05.2008 року; № 947 від 29.05.2008 року та № 2647 від 15.09.2008 року), залишок не сплаченої суми склав 417 471,94 грн.
По другому етапу виконання робіт позивачем перераховано 1 200481,14 грн. в якості передоплати ( згідно платіжних доручень 2864 від 29.09.2008 року та 2850 від 26.09.2008 року.
Відповідач по первісному позову, в свою чергу зазначає на те, що зазначені роботи, а саме: адаптація, настройка та запуск системи у замовника у відповідно з результатами аналізу бізнес- процесів були виконанні в повному обсязі, однак замовник надісланий акт прийому-передачі виконаних робіт № 2361 від 30.10.2009 року не підписав, та не мотивував свою відмову від його підписання, що передбачено п.4.1. -4.3 Додаткової угоди №1.
Згідно пояснень фізичних осіб підприємців Гальченко О.В., Кириловського В.Ю. та Васильєвим С.С., що були притягнуті судом апеляційної інстанції в якості третіх осіб та виконували роботи у позивача, відповідно до пункту 5.3.5 Договору 1687, - страхова система SIREAL була адаптована, налаштована і запущена на обладнанні ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» та пройшла успішну дослідну експлуатацію в кінці 2009 року. В подальшому вони самостійно уклали договори з позивачем, проте займались обслуговуванням вже налагодженої системи SIREAL за що отримували оплату.
Окрім того, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до комплексу стандартів на автоматизовані системи, дослідна експлуатація системи можлива лише після її адаптації, налаштування і запуску, тобто технічна можлива лише після виконання робіт по 2- го етапу додаткової угоди № 1 та додаткової угоди № 3 до основного договору.
Колегія суддів вважає невірними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів отримання позивачем по первісному позову акта прийому-передачі робіт до договору № 1678/11 від 19.05.2008 року та протоколу прийому виконаних робіт ( послуг), оскільки на супровідному листі від 06 листопада 2009 року наявний штамп ОАО «УСК Дженерали Гарант» (а.с.124 том 1).
При цьому з наведеного вбачається, що позивач приступив до використання результату виконаних робіт , однак зауважень, щодо їх обсягів та якості не висловив.
Помилковими є також висновки суду першої інстанції щодо застосування наслідки пропуску позовної давності позивачем за зустрічним позовом.
Приймаючи рішення в цій частині позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки ТОВ « Софтлайн-ІТ» вважає, що його права порушено 18.11.2009 року, то строк позовної давності сплив 18.11.2012 року.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволені зустрічного позову з підстав пропуску строку позовної давності, зважаючи на наступне.
31 жовтня 2012 року ТОВ « Софтлайн-ІТ» подало зустрічний позов до Господарського суду міста Києва по справі № 05-05-12\6213 до Публічного акціонерного товариства « Українська страхова компанія « ГАРАНТ-АВТО» про стягнення заборгованості у сумі 1 234 834,72 грн. , зазначений позов відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 05 листопада 2012 року повернуто, на підставі п.3,6 ст.63 ГПК України.
15 листопада 2012 року позивач за зустрічним позовом, після усунення недоліків, вдруге, звернувся з зустрічною позовною заявою, однак ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року позов повернуто у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору. Зазначену ухвалу оскаржено до Київського апеляційного господарського суду, відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2012 року апеляційну скаргу повернуто на підставі п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України. З зазначеною ухвалою позивач за зустрічним позовом не погодився та оскаржив її до Вищого господарського суду України, проте ухвалою Вищого господарського суду від 30 січня 2013 року рішення Київського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2012 року залишено без змін.
Ухвала Вищого господарського суду від 30 січня 2013 року була отримана позивачем в березні 2013 року. 22 березня 2013 року позивач за зустрічним позовом звернувся в-трете до господарського суду міста Києва та відповідно до ухвали від 22 березня 2013 року його було прийнято до розгляду разом з первісним позовом.
Враховуючи зазначене судова колегія приходить до висновку про те, що з 31 жовтня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Софтлайн -ІТ» звернулось з зустрічним позовом, а тому відповідно до ст.267 ЦК України колегія суддів вважає за необхідне визнати причини пропущення позовної давності поважними, а порушене право таким, що підлягає захисту.
Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення 1 234 834, 72 грн., з яких 1 134 459, 31 основного боргу , як сплати за виконані роботи та 113 796,86 - 3 відсотки річних, колегія суддів зазначає як видно з умов договору № 1687\11 , а саме п. 4.2 форма та спосіб оплаті визначаються в кожній додатковій угоді індивідуально.
Відповідно до п. 4.3 Додаткової угоди №1 від 19.05.2008 року від 22 травня 2008 року в разі, якщо замовник не виконає вимоги п.4.2 дійсної угоди в визначений строк, послуги, викладені в акті, вважаються прийнятими та підлягають сплаті в повному об'ємі.
Оскільки, роботи за другим етапом були виконанні товариством з обмеженою відповідальністю « Софтлайн -ІТ», що підтверджується належною експлуатацією системи SIREAL, поясненнями третіх осіб, що були залучені позивачем за зустрічним позовом для виконання робіт , що є предметом договору № 1687\11 та додаткових угод № 1 та № 3 до нього колегія суддів вважає за можливим зустрічні позовні вимоги задовольнити та стягнути з публічного акціонерного товариства українська страхова компанія « Гарант -Авто» кошти за виконані роботи в сумі 1 234 834, 72 грн.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 113 796,86 грн., оскільки згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інших розмір не встановлений договором або законом
Отже, суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2013 року скасуванню .
Керуючись ст. ст. 49, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « Софтлайн-ІТ» на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2013 року у справі № 5011-12/10763 -задовольнити .
Рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2013 року у справі № 5011-12/10763 скасувати.
В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Позовні вимоги по зустрічному позову задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з публічного акціонерного товариства « Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (010425, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн-ІТ" (02105, м. Київ, пр.-т Миру, 15-А, код ЄДРПОУ 23721848) 1 234 834, 72 грн., з яких 1 134 450, 31 грн. - основного боргу, 113 796,86 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Видати наказ.
Стягнути з публічного акціонерного товариства « Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (010425, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн-ІТ" (02105, м. Київ, пр.-т Миру, 15-А, код ЄДРПОУ 23721848) 25029,09 грн. судовий збір за подачу зустрічної позовної заяви, 26078,57 грн. за подачу апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити господарського суду міста Києва
Матеріали справи №5011-12/10763-2012 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Руденко М.А.
Судді Дідиченко М.А.
Пономаренко Є.Ю.
Судове рішення № 35168152, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 06.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-12/10763-2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: