Постанова № 35167468, 07.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. Справа № 5015/3578/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів від 14.10.2013р. №06-6934

на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.10.2013р. про розгляд скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на дії державного виконавця Сихівського відділу виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.06.2013р. №35749781

у справі № 5015/3578/11

за позовом: заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком ЛТД», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 10214,55грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Вук У.І. - представник

від відповідача: не з'явився

від Сихівського відділу ДВС: не з'явився

22.10.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.10.2013р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілено до розгляду судді-доповідачу Гнатюк Г.М.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у склад колегії для розгляду справи №5015/3578/11 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 24.10.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 07.11.2013р.

В засіданні суду представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Представник відповідача та Сихівського відділу виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в судове засідання 07.11.2013р. не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце слухання справи.

Враховуючи те, що у відповідності до п.2 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, а також те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та Сихівського відділу виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.10.2013р. у справі №5015/3578/11 (суддя Матвіїв Р.І.) відхилено скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на дії державного виконавця з приводу винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2013 року ВП № 35749781.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевий господарський суд не лише не застосував норми матеріального права, які підлягали до застосування, а й неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає про те, що судом не враховано тієї обставини, що про проведення опису майна боржника позивач не був повідомлений, що суперечить вимогам Інструкції про проведення виконавчих дій.

Відзив чи письмові пояснення на апеляційну скаргу на адресу суду не надходили.

В судовому засіданні представник скаржника (позивача) підтримала заявлені вимоги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника скаржника, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що ухвалу господарського суду Львівської області від 09.10.2013р. у справі №5015/3578/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням від 10.08.2011 року господарським судом задоволено позовні вимоги Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діком ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" 10 214 (Десять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 55 коп. боргу, 102,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання рішення господарським судом видано наказ від 05.09.2011 року.

Позивач звернувся із заявою про примусове виконання рішення від 19.12.2012 року, у зв'язку з чим, 24.12.2012 року старшим державним виконавцем Бутраком А.С. Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35749781 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження листом № 16973-В Обласним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" повідомлено що за боржником нерухоме майно відсутнє. Листом Головного управління МВС України у Львівській області повідомлено, що згідно бази даних комп'ютерного обліку АІС "ДАІ - 2000" УДАІ ГУМВС України у Львівській області, за вказаним Товариством з обмеженою відповідальністю "Діком" зареєстрованого транспорту не рахується.

Згідно відповіді ДПІ у Львівській області у боржника є відкриті рахунки у банківських установа, на які накладено арешт.

Згідно відповідей банківських установ кошти на рахунках боржника відсутні, окрім банку "Дніпро" на якому є кошти в сумі 8200 грн., які списані іншим державним виконавцем на користь Пенсійного фонду Залізничного району м. Львова відповідно до п. 4 ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно Акту державного виконавця від 18.06.2013 року при виході на дільницю за адресою боржника, майна на котре можливо звернути стягнення - не виявлено.

Зважаючи на викладені вище обставини, 21.06.2013 року державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельником Ю.Р. винесено постанову ВП № 35749781 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, У постанові № 35749781 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2013 року перелічено заходи, що вживались державним виконавцем у відповідності до Закону України про виконавче провадження" та спрямовані на виконання боржником виконавчого документа. Однак, зважаючи на безрезультатність вжиття дій із примусового виконання рішення, наказ без виконання повернуто стягувачу - Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Львівгаз".

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Однак, як вбачається з поданої позивачем скарги, ним пропущено десятиденний строк для подання скарги та відсутнє клопотання про його відновлення.

Щодо підстав оскарження таких дій державного виконавця, то позивач (стягував) вважає, що державним виконавцем не вчинено усіх можливих заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до п. 4.11.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: за письмовою заявою стягувача; якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням; якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника; якщо в боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

А п. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" зазначає, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем вживалися усі необхідні заходи щодо розшуку коштів та майна боржника, про що свідчать листи банківських установ, відповіді ОКП ЛОР БТІ та ОЕ, ЛВ РЕР ДАІ УМВСУ у Львівській області, повідомлення ДПІ, а також відповідний акт державного виконавця про відсутність майна, на яке можна було звернути стягнення. (а.с.85-97)

Із врахуванням викладеного, суд вважає постанову державного виконавця від 21.06.2013 року ВП №35749781 про повернення виконавчого документа стягувачеві законною та обґрунтованою, що не позбавляє права стягувача до повторного звернення.

Відповідно до п. 9.13. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала місцевого господарського суду винесена у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 09.10.2013 року у справі №5015/3578/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 11.11.2013р.