Постанова № 35167437, 05.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 926/350/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Матейчука Максима Валерійовича, м.Вижниця від 27.08.2013р. б/н

на рішення господарського суду Чернівецької області від 11.06.2013 року

у справі № 926/350/13

за позовом: публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до відповідача: фізичної особи-підприємця Матейчука Максима Валерійовича, м.Вижниця

про: стягнення заборгованості - 25381,79 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Жарський І.Р. - представник

від відповідача: не з'явився (Клим Н.І. - представник, який був присутній в судовому засіданні 22.10.2013р.)

06.09.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Матейчука Максима Валерійовича на рішення господарського суду Чернівецької області від 11.06.2013 року у даній справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року у склад колегії для розгляду справи №926/350/13 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 04.09.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 22.10.2013р.

В судове засідання 22.10.2013р. з'явилися представники сторін, яким роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2013р.

Представник відповідача (апелянта) на забезпечив явку свого представника, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання. Оскільки присутність повноважних представників сторін у судовому засіданні 05.11.2013р. була визнана судом на власний розсуд, а також враховуючи відсутність будь-яких клопотань з боку відповідача та те, що його представник був заслуханий в судовому засіданні 22.10.2013р., суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності його представника.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.06.2013р. у справі №926/350/13 (суддя Марущак І.В.) позов задоволено повністю та стягнено з фізичної особи-підприємця Матейчука Максима Валерійовича на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 7321,95 грн. заборгованості за кредитом, 10670,01 грн. заборгованості по відсотках, 5961,22 грн. пені, 1623,17 грн. судового збору. Крім цього, повернено публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" зайво сплачений судовий збір в сумі 97,33 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Оскільки відповідачем не подано доказів виконання грошових зобов'язань по поверненню кредиту, сплати процентів, пені, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, підприємець Матейчук Максим Валерійович оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також розглянено спір за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі. Зокрема зазначає, про те, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 липня 2010 року у справі №2-608/10 задоволені позовні вимоги позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнено з Матейчука Максима Валерійовича, як відповідача, 13739грн.64коп., до складу яких входить та ж сума кредитного боргу 7321грн.95коп., заборгованість про процентах та пені, що виникли з овердрафного кредитного договору №СV13RЕ/1 від 13-го травня 2008року., а також стягнуто судові витрати. Зазначене рішення Вижницького районного суду не оскаржувалося та зі слів відповідача було ним виконане, про що було надано відповідну квитанцію в Державну виконавчу службу Вижницького районного управління юстиції в грудні 2010 року. Крім цього, апелянт зазначає про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст..ст.257,258,261 ЦК України, що є також підставою для відмови у задоволенні позову.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 18.10.2013р. (вх.№05-04/6342/13 від 23.10.2013р.) та в судовому засіданні представник ПАТ КБ «Приватбанк» спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 11.06.2013р. у справі №926/350/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та ПП Матейчуком Максимом Валерійовичем 13.08.2008 р. укладено договір про надання овердрафтового кредиту № CV13RE/1 згідно якого відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 13.05.2009р. Згідно пункту 1.1. статуту позивача публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" є правонаступником всіх прав та зобов'язань закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".

Відповідно до п. 6. цей договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою діяльність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.(ст.1054 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч.3 ст.346 ГК України).

Згідно із п.1.1 договору про надання овердрафтового кредиту № CV13RE/1 від 13.05.2008 р.: "Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі Заявки на встановлення оверадрафтного кредиту на картковий рахунок (Додаток №1 до даного Договору), що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта і використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок засобів на картковому рахунку Клієнта №26053060091324 в Банку (далі - "картрахунок"), за рахунок кредитних засобів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3 даного Договору, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.".

Відповідно до п. 1.3 договору про надання овердрафтового кредиту № CV13RE/1 від 13.05.2008 р.: "На момент підписання даного Договору Ліміт складає 10000 грн.".

Пунктом 2.3.1 договору про надання овердрафтового кредиту № CV13RE/1 від 13.05.2008 р. передбачено: "У випадку зміни суми, отриманої в результаті чергового перерахування Ліміту, Банк письмово сповіщає про це Клієнта протягом 2 (Двох) Банківських днів, що є пропозицією про зміну ліміту".

Позивачем повністю виконано свої зобов'язання перед відповідачем за договором, а саме 28.11.2008 року надано кредит в сумі 10187,65 грн., що підтверджується випискою із рахунку (а.с.34-35).

Пунктом 1.5 цього договору встановлено: "Овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п.1.3 цього додатка до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів".

Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п.1.5 цього Договору."(пункт 2.2.3. Договору) .

13 травня 2008 року між ПАТКБ "Приватбанк" та фізичною особою-підприємцем Матейчук М.В. підписано Додаток №3 до Договору банківського рахунку № CV13RE/1 від 13.05.2008 року, пунктом 2.4. якого передбачено, що у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16-ого дня в силу вступає процентна ставка інтервалу "16-30 днів". У випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-ого дня встановлюється подвійна процентна ставка, визначена в п. 4.2. Договору про надання овердрафтного кредиту № CV13RE/1. від 13.05.2008р.

Відповідачем частково здійснювались погашення по спірному договору в сумі 1500 грн., 1300 грн. та 2620 грн., які позивачем зараховувались відповідно до пункту 4.8 договору про надання овердрафтового кредиту № CV13RE/1 від 13.05.2008р. Однак, сума 7321,95 грн. заборгованості за кредитом відповідачем не погашена.

Пунктом 4.2 вказаного вище договору передбачено що, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, при порушення Клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.4 1.5. 2.2.3. 2.2.4. 2.3.4. даного Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу " 16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості. При цьому, згідно п.1.1 Додатку №3 до договору процентна ставка до розрахунку за користування кредитом протягом 16-30 днів становить 27%.

Зважаю на викладене вище, позивачем відповідно до умов договору нараховано відсотки за користування кредитом у сумі 10670,01 грн. за період з 28.11.2008 р. по 14.01.2013 р.

Перевіривши правильність нарахування відсотків за користування кредитом в сумі 10670,01 грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в цій частині позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.5.1 договору, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань … Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня (а.с.28). При цьому, Згідно п. 5.4. Договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої даним договором, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.

Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України: "Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано".

Зважаючи на те, що умовами договору передбачений строк нарахування неустойки 3 роки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача в частині стягнення 5961,22грн. за період з 28.11.2008р. по 28.12.2011р.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права здійснено розгляд справи за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 29.03.2013р. розгляд справи відкладено, про що належним чином повідомлено учасників судового процесу, так як в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення цієї ухвали ФОП Матейчук М.В. 04.04.2014р. (а.с.2). При цьому, місцевим господарським судом розгляд справи неодноразово відкладався, про що відповідач був належним чином повідомлений (а.с.56,68), однак жодного разу так і не забезпечив явки свого представника.

Посилання апелянта на ту обставину, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст..ст.257,258,261 ЦК України, що є також підставою для відмови у задоволенні позову - безпідставні, так як умовами договору (п.5.7), терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлено тривалістю у 5 років.

Необґрунтованими є також доводи апелянта про неврахування місцевим господарським судом рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 липня 2010 року у справі №2-608/10, яким задоволені позовні вимоги позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнено з Матейчука Максима Валерійовича, як відповідача, 13739грн.64коп., до складу яких входить та ж сума кредитного боргу 7321грн.95коп., заборгованість про процентах та пені, що виникли з овердрафного кредитного договору №СV13RЕ/1 від 13-го травня 2008року., оскільки стороною у зазначеній вище справі був Матейчук М.В., як фізична особа. При цьому, відповідач документально не підтвердив виконання зазначеного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області.

Зважаючи на викладене, доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, а тому колегією суддів відхилено через їх безпідставність.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Матейчука Максима Валерійовича залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 11.06.2013 року у справі №926/350/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Матейчука Максима Валерійовича залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 08.11.2013р.