Постанова № 35168233, 05.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 914/2919/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Гриців В.М.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу військової частини А-3913, м. Новий Калинів №428 від 27.09.2013

на рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2013р.

у справі № 914/2919/13

за позовом державного підприємства "Львівський державний завод" "ЛОРТА", м. Львів

до відповідача військової частини А-3913, м. Новий Калинів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача головне представництво замовника № 4762, м. Львів

про стягнення заборгованості.

за участю представників:

від позивача: Король Р.Р. - представник;

від відповідача: Коншина Д.Г.-представник

від третьої особи: не з"явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2013р. у справі №914/2919/13 (суддя Т.Рим) позовні вимоги державного підприємства Львівського державного заводу "ЛОРТА", м. Львів задоволено в повному обсязі. Стягнено з військової частини А-3913 на користь ДП Львівського державного заводу "ЛОРТА" 60 005,00 грн. заборгованості, 2 190,00 грн. пені, 60,00 грн. інфляційних втрат, 1 247,29 грн. - 3% річних, 1 720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору

Військовою частиною А-3913 подано апеляційну скаргу №428 від 27.09.2013р., в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що умовами договору передбачено, що оплата здійснюється за умови надходження коштів на рахунок замовника (відповідача). Військовою частиною А 3913 здійснено всі можливі заходи для оплати заборгованості по договору і надано всі документи для перерахунку коштів в УДКУ у Львівській області, однак з невідомих причин Самбірським управлінням державної казначейської служби у Львівській області оплату не здійснено.

ДП "Львівський державний завод" "ЛОРТА" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

як вбачається із матеріалів справи, між військовою частиною А3913 та ДП "Львівський державний завод" "ЛОРТА" укладено договір №619-62 від 30.08.2012р. (а.с.8-13) про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, за умовами якого договору виконавець (позивач) зобов'язується виконати роботи з регулювання блоку ШТК-11 №607К0021 (надалі - блок), який входить до складу виробу 9В160 контрольно-перевірочної машини (КПМ) 9В94 №5502990 та виготовлення і заповнення таблиці частот БД4.177.011 (надалі - таблиця частот) до нього, згідно з додатком №1 (надалі - специфікація), а замовник (відповідач у справі) прийняти через Головне представництво замовника №4762 (надалі - представник замовника) та оплатити виконані за цим договором роботи.

Відповідно до пункту 1.3 договору транспортування блоку ШТК-11 №607К0021 до місця проведення робіт виконавцю та його повернення з виготовленою і заповненою таблицею частот замовнику здійснюється замовником. Сума договору складає 60 005,00 грн. Сума договору не може бути перевищена виконавцем (пункти 3.1, 3.2 Договору). Приймання відрегульованого блоку з виготовленою і заповненою таблицею частот в військовій частині оформляється приймально-здавальним актом за формою №4, який складає замовник в день приймання продукції (пункт 2.5 Договору).

Матеріалами справи підтверджується, що за накладною №193 та нарядом №342/2//М2/12-268 (а.с.17-18) відповідач передав, а позивач 05.11.2012 р. отримав ШТК-11 №607К0021-1987 р. (2кат) для виконання підрядних робіт за умовами договору.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивачем виконано роботи на суму 60 005,00 грн., про що відповідача повідомлено листом від 13.12.2012 р. №619-1797 (а.с.19), у відповідності до пункту 5.2 договору. Разом з листом від 13.12.2012 р. №619-1798 позивачем на адресу відповідача скеровано акт приймання (за формою №4) №184, затверджений командиром в/ч А3913 від 14.12.2012 р., рахунок №1 від 12.12.2012 р. на суму 60 005,00 грн., посвідчення №1953 від 11.12.2012 р., акт №71 від 08.11.2012 р. (а.с.21-24).

Як вбачається із посвідчення №88 від 11.12.2012 р. Головним представництвом замовника №4762 підтверджено повноту та якість виконаних державним підприємством "Львівський державний завод "ЛОРТА" робіт у повній відповідності із специфікацією до договору №619-62 від 30.08.2012р.

Відповідачем на адресу позивача скеровано гарантійний лист №904 від 12.12.2012 р. (а.с.27), про оплату вартості виконаних робіт після виконання умов договору на протязі 15 банківських днів,.

Факт передачі позивачем відповідачу блоку ШТК-11 підтверджується актом приймання №184 від 14.12.2012 р. (а.с.22).

Позивач неодноразово звертався із вимогою до відповідача про оплату вартості виконаних робіт за договором, про що свідчать листи №619-1937 від 27.12.2012 р., №619-1061 від 07.06.2013 р. (а.с.28-30).

З огляду на викладене, неоплаченою залишається вартість виконаних робіт на загальну суму 60 005,00 грн. Докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про державне оборонне замовлення" контроль за якістю продукції, робіт і послуг на всіх етапах розроблення, виробництва, модернізації, утилізації та ремонту, за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками. Державні замовники в силу статті 4 Закону України "Про державне оборонне замовлення" здійснюють контроль за ходом виконання робіт (на окремих етапах та в цілому) згідно з оборонним замовленням; приймають поставлену (виготовлену) продукцію, виконані роботи (у тому числі конструкторську документацію) і надані послуги.

Пунктом 8 Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 р. №1107, передбачено, що основними завданнями представництв є:

1) контроль якості продукції оборонного призначення на всіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації, постачання, монтажу і ремонту відповідно до вимог нормативних документів і технічної документації;

2) приймання від підприємств продукції оборонного призначення згідно з умовами відповідних контрактів (договорів) і контроль за виконанням умов постачання цієї продукції споживачам.

Відповідно до зазначених положень закону та постанови пунктами 2.3, 2.4 договору погоджено, що контроль за якістю та своєчасністю виконання робіт за цим договором здійснює представник замовника відповідно до вимог Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах та організаціях.

В силу пункту 2.5 договору приймання відрегульованого блоку з виготовленою і заповненою таблицею частот в військовій частині оформляється приймально-здавальним актом за формою №4, який складає замовник в день приймання продукції.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначалось вище Головним представництвом замовника №4762 видано посвідчення №88 від 11.12.2012 р. в підтвердження повноти та якості виконаних робіт у повній відповідності із специфікацією до договору №619-62 від 30.08.2012р. ДП "Львівський державний завод "ЛОРТА". Акт приймання (за формою №4) №184 підписано та скріплено печаткою підприємства відповідача та затверджено командиром в/ч А3913 від 14.12.2012 р. без зауважень щодо якості, об'ємів виконання робіт та строків їх виконання, а також, за гарантійним листом №904 від 12.12.2012р. відповідач визнав обов'язок оплати вартості виконаних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що розрахунок проводиться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату робіт по регулюванню блоку та виготовленню і заповненню таблиці частот та після підписання сторонами приймально-здавального акту. Розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 15-ти банківських днів шляхом оплати замовником рахунку та, за умови надходження бюджетних коштів за даним кодом видатків, після надання виконавцем в установленому порядку наступних документів: рахунку, акту за формою №4, посвідчення представника замовника.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо посилання скаржника на відсутність бюджетних коштів на погашення заборгованості, судова колегія погоджується із висновком суду, що у відповідності до оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" суд не може брати до уваги посилання замовника на відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду, тому що це не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Згідно з частиною першої ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Враховуючи викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від обов"язку виконання зобов'язання.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі закону та договору.

Відповідно до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із п.7.3 договору за несвоєчасну оплату робіт з регулювання блоку та виготовлення і заповнення таблиці частот замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від вартості виконаних робіт, з яких допущено прострочення оплати за кожний день такого прострочення.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення 2 190,00 грн. пені (згідно уточненого розрахунку) підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 1247,29 грн. - 3% річних та 60,00 грн. інфляційних збитків (згідно уточненого розрахунку) судом першої інстанції обгрунтовано задоволені.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (абз.2 ст. 34 ГПК України).

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, належними та допустимими доказами відповідачем не доведено належне виконання договірних зобов"язань щодо оплати виконаних робіт.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2013р. у даній справі за клопотанням скаржника відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до початку розгляду справи по суті..

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

У зв'язку із тим, що скаржником не сплачено судовий збір у встановлений судом строк, судовий збір підлягає стягненню з скаржника в доход державного бюджету в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2013р. у справі №914/2919/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути з військової частини А-3913 (адреса: місто Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область, 81464; ідентифікаційний код 07699476) в доход державного бюджету (отримувач коштів УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31216206782006, код класифікації доходів бюджету 22030001) 860,000грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Львівської області.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.11.2013р..

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Гриців В.М.

Суддя Орищин Г.В.