Рішення № 35167023, 22.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа №345/1772/13-ц

Провадження 22ц/779/1842/2013

Категорія 55

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О.І.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.

секретаря Драганчук У.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «АВТО ПРОСТО» про захист прав споживачів та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, з апеляційною скаргою представника ТзОВ «АВТО ПРОСТО» на рішення Калуського міськрайонного суду від 28 травня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся із зазначеним позовом до ТзОВ «АВТО ПРОСТО» та просив ухвалити рішення про стягнення на його користь 33 830, 82 гривень сплачених за нікчемною угодою №313909 від 19 березня 2010 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що 19 березня 2010 року уклав з відповідачем Угоду №313909 з додатками, сплативши з метою придбання легкового автомобіля Chery Tiggo 33 830, 82 гривень, що становить 33,6 % вартості автомобіля, однак автомобіль не отримав, що свідчить про нечесну підприємницьку практику.

Позивач вважає, що відповідач не роз'яснив йому при укладенні договору необхідність сплатити 3625, 92 гривень вступного внеску, поклав всі обов'язки тільки на учасників системи придбання автомобіля в групах, умови правочину сформульовані в односторонньому порядку, чим створено істотний дисбаланс між правами і обов'язками, порушено принцип рівності сторін, що робить дії ТзОВ «АВТО ПРОСТО» несправедливими, пірамідальною схемою, зайняття нечесною підприємницькою практикою як передбачено ст. ст. 18, 19, 21 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Позивач вважає, що правочин укладений внаслідок такої діяльності відповідача є нікчемним, а сплачені ним кошти підлягають поверненню.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 28 травня 2013 року позов задоволено.

На дане рішення представник ТзОВ «АВТО ПРОСТО» подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Вимоги скарги представник обґрунтував тим, що суд задовольняючи позов порушив та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин норми п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено заборону нечесної підприємницької практики та дій, що вводять в оману, утворення пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу чи споживання продукції. Предметом діяльності ТзОВ «АВТО ПРОСТО» є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів в групах, а тому не можна вважати їх діяльність пірамідальною.

ТзОВ «АВТО ПРОСТО» включено до реєстру фінансових установ та отримало ліцензію на провадження діяльності.

Отримання коштів від третіх осіб та їх перерозподіл на користь інших осіб є основою фінансової послуги.

Не може бути визнана незаконною діяльність здійснена на підставі ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову у зв'язку з тим, що діяльність відповідача є пірамідальною схемою та умовами укладеної угоди позивача введено в оману, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового.

Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 19 березня 2010 року між сторонами укладено угоду №313909, предметом якої є надання позивачем послуг з адміністративної системи, що умовно називається «Авто Так» та дві додаткові угоди з метою придбання ОСОБА_2 легкового автомобіля Chery Tiggo на суму 100720 гривень у групі Авто Так.

При укладенні угоди, позивачем було сплачено вступний внесок в розмірі 3625, 92 гривень та як учасник системи за Угодою сплатив 16 щомісячних повних внесків на загальну суму 33 830, 82 гривень, сплативши фактично 33, 6 % вартості автомобіля.

Колегією суддів встановлено, що оспорювана угода укладена в рамках створеної відповідачем системи продажу автомобілів Авто Так, яка полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати автомобіль, та які стають учасниками системи. Системою встановлені відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни та інших виплат щомісячними внесками протягом декількох років.

Кінцевим результатом угоди є отримання автомобіля всіма учасниками за умови дотримання ними встановлених договором умов. Споживач сплачує саме за одержання послуги, яка споживається у процесі її виконання. При цьому, право на отримання автомобіля надається за механізмами, передбаченими угодою та відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

За змістом позовних вимог ОСОБА_2 вважав, що діяльність відповідача є пірамідальною схемою та умовами укладеної угоди позивача введено в оману, умови договору є несправедливими, суперечать вимогам Закону «Про захист прав споживачів», тому така угода є нікчемною.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики.

Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Статтею 3 Угоди передбачено, що ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами Угоди. При цьому відповідно до ст. 8.2 додатку № 2 до Угоди поняття "право на отримання автомобіля" означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання. Водночас ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.

Отже, за системою придбання автомобілів у групах Авто Так кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в Угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатку № 2 до Угоди).

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" за Угодою сторін є функціонуванням "пірамідальної схеми", суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" у зв'язку з відсутністю головних ознак "пірамідальної схеми" - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ «АВТО ПРОСТО» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття "фінансова послуга".

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Позивач вважав також нікчемною угоду також на підставі ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" у зв'язку з тим, що вона містить несправедливі умови.

Однак, позивач не зазначив у чому саме полягає несправедливість всієї угоди чи окремих її положень.

За письмовою заявою ОСОБА_2 від 13 травня 2011 року укладена угода між сторонами розірвана (а.с.45-46) і відповідно до ст. 13 додатка №2 Угоди йому підлягають поверненню чисті внески.

Враховуючи, що ст. ст.13-14 Угоди містить по дев'ять пунктів позивач не вказав, чи є зазначені обставини відповідно до ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" підставою для зміни або визнання недійсними саме цих (чи інших) умов Угоди та чи є підстави для визнання недійсним договору в цілому.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить інші самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Суд мав врахував, що ст. ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ТзОВ «АВТО ПРОСТО» задоволити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 28 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ «АВТО ПРОСТО» про захист прав споживачів та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді І.В. Бойчук

В. Д. Фединяк