Рішення № 35165407, 07.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

1

2

Справа №344/5990/2013-ц

Провадження 22ц/779/2476/2013

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.

секретаря Драганчук У.М.

з участю апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представників позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, представника прокуратури Івано - Франківської області Савчук Л.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки і піклування про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року з позовом в суд звернулася ОСОБА_7, щоб ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі по 1500 гривень щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та позбавити його батьківських прав відносно сина.

Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що дитина хворіє, потребує постійного догляду та лікарського нагляду. Заробітна плата, яку отримує позивач не дозволяє забезпечити фізичний та духовний розвиток дитини, коштів не вистачає на лікарські препарати, необхідні на лікування.

Відповідач, знаючи про хворобу сина, фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, сина не відвідує, жодної матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча іншої сім'ї та дітей не має, що свідчить про самоусунення від виконання своїх батьківських обов'язків.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 серпня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_11 в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення повноліття. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_11. В задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить його скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволити частково, стягнувши з нього аліменти на утримання сина в сумі не більше 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, в решті позовних вимог відмовити.

Вважає рішення передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Розмір стягнутої суми аліментів в 1000 гривень є надто великою для нього, оскільки не працює і немає доходів, проживає з батьками, які є пенсіонерами, батько є інвалідом 3 групи, перебуває на обліку в лікаря-онколога, матір постійно хворіє через що немає можливості їздити на заробітки за кордон. Сплачувати аліменти на утримання сина не відмовляється, але просить їх розмір зменшити до 500 гривень. Висновок суду про позбавлення його батьківських прав не відповідає фактичним обставинам справи. Позивачка завжди створює перешкоди для зустрічі з сином, а тому через небажання створювати конфлікти не використовував своє право на участь у вихованні сина. Бажає залишатися батьком дитини, однак умисні дії зі сторони позивачки не дають такої можливості.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, які вимоги скарги підтримали, представників позивача, які вимоги скарги не визнали, представника прокуратури Івано-Франківської області, яка визнала вимоги скарги в частині позбавлення апелянта батьківських прав, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що дитина окрім соціальних та життєвих потреб потребує постійного лікування, а тому визначив аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривен. А байдужість до хворобливого стану сина та небажання спілкування з ним, не вчинення дій, що сприяли б зустрічі з сином є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 жовтня 2011 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, зареєстрований 13 червня 2009 року розірвано.

За час шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), який після розірвання шлюбу залишений проживати з матір'ю.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Колегія суддів, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, відсутність офіційного працевлаштування, реальної можливості сплачувати розмір аліментів визначений судом першої інстанції, проживання разом з батьками-пенсіонерами, приходить до висновку, що розмір аліментів для відповідача на даний час є надто високим, тому їх необхідно зменшити до 800 гривень до виповнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 164 СК України, однією з підстав для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування Івано-Франківської міської ради, рекомендовано позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього сина ОСОБА_11.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Вирішуючи спір, суд зазначених роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в повній мірі не врахував, не з'ясував, які безспірні докази свідчать про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини; у чому полягає винна поведінка відповідача у свідомому нехтуванні своїми обов'язками; умови проживання кожного з батьків дитини; чи з огляду на інтереси дитини та конкретні обставини справи немає можливості попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання доньки. З'ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції передчасно задоволив позов в частині позбавлення батьківських прав, не врахував інтересів дитини та застосував такий крайній захід до ОСОБА_2 як позбавлення батьківських прав, тому рішення в цій частині слід скасувати.

Суд не дав правильної оцінки доводам батька про те, що позивачка як мама перешкоджає йому та чинить перешкоди у зустрічах з дитиною, не бере до уваги навіть встановлений рішення комісії з питань захисту прав дитини порядок два дні у квартал зустрічатися з сином.

Колегія суддів вважає, що за обставинами справи застосування такого крайнього заходу для ОСОБА_2 як позбавлення батьківських прав відносно сина не відповідає обставинам справи та інтересам дитини.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене із неправильним застосуванням норм матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому є підстави для його скасування з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 16 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки і піклування про стягнення аліментів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 аліменти на користь ОСОБА_7, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно до досягнення сином повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 17 квітня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача - ГУДКС України в Івано-Франківській області, код Банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001 - 229,4 гривень судового збору.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк