Ухвала суду № 35115258, 06.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №338/1265/13-ц

Провадження №22ц/779/2713/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Круль І.В.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої Горейко М.Д.

Суддів: Горблянського Я.Д., Шалаути Г.І.

Секретаря Петріва Д.Б.

з участю представника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2013 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №81 від 26.02.2008 року, яка станом на 28.02.2013 року складає 186 966,83 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на: домоволодіння, загальною площею 101,2 кв.м та майнові права на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 1095 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про підставність позовних вимог ТзОВ «Кредитні ініціативи» до нього про звернення стягнення на предмет іпотеки. Так, 26.02.2008 року між ним та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» дійсно був укладений договір про іпотечний кредит №81, відповідно до умов якого банк надав йому кредит в сумі 20 000 доларів США, а він зобов'язався повернути наданий кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним договором про іпотечний кредит між ним та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 26.02.2008 року був укладений іпотечний договір, відповідно до якого він передав у іпотеку банку домоволодіння, загальною площею 101,2 кв.м та майнові права на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 1095 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить йому на праві приватної власності. 17.12.2012 року між ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» був укладений договір відступлення прав вимоги, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 якого первинний кредитор передав, а новий кредитор прийняв кредитний портфель, унаслідок чого новий кредитор набув усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань. Згідно вищезазначеного договору відбулося відступлення права вимоги і за договором про іпотечний кредит №81 від 26.02.2008 року. Крім того, 17.12.2012 року між ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» був укладений договір про передачу прав за договорами забезпечення. В додатку №1 до цього договору вказано правочин, за яким передано право відносно відповідача, а саме іпотечний договір від 26.02.2007 року. Оскільки іпотечний договір був укладений між ним та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 26.02.2008 року, а не 26.02.2007 року, як вказано в додатку№1, то позивачем не доведено право вимоги до нього за іпотечним договором від 26.02.2008 року.

З цих підстав просив заочне рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ТзОВ «Кредитні ініціативи» відмовити.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Надіслав суду письмове заперечення на апеляційну скаргу та просив справу розглянути за відсутності представника у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд виходив з того, що внаслідок невиконання відповідачем основного зобов'язання кредитор - іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Такий висновок суду є правильним та узгоджується з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.02.2008 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в подальшому назву якого змінено на ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та відповідач ОСОБА_3 уклали договір про іпотечний кредит №81, з подальшим внесенням змін та доповнень, відповідно до умов якого банк надав, а позичальник ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 20 000 доларів США та зобов'язався погасити кредит до 20.02.2018 року із сплатою 11,5 % річних (а.с. 25-39).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором про іпотечний кредит 26.02.2008 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в подальшому назву якого змінено на ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та відповідач ОСОБА_3 уклали іпотечний договір, відповідно до якого останній передав у іпотеку банку домоволодіння, загальною площею 101,2 кв.м та майнові права на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 1095 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1, Богородчанського району Івано-Франківської області, та належить іпотекодавцю на праві приватної власності. Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 122 000 грн. (а.с. 40-42).

17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір відступлення прав вимоги. Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 вказаного договору первинний кредитор передав, а новий кредитор прийняв кредитний портфель, унаслідок чого новий кредитор набув усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставлене майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення (а.с. 8-18).

Згідно вищезазначеного договору відбулося відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит №81 від 26.02.2008 року, що був укладений між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в подальшому назву якого змінено на ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та ОСОБА_3, на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» (а.с. 23).

Цього ж дня між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про передачу прав за договорами забезпечення (а.с. 19-22).

Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_3 неналежно виконував взяті на себе за договором про іпотечний кредит зобов'язання, внаслідок чого станом на 28.02.2013 року утворилася заборгованість відповідача перед банком в сумі 186 966,83 грн., з яких: заборгованість по кредиту становить 17 546,41 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 140 248,46 грн.; заборгованість по відсотках - 5 166,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 41 293,12 грн.; заборгованість по комісії - 678,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 5 425,25 грн. (а.с. 52). Зазначена обставина нічим не спростована.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.1 іпотечного договору від 26.02.2008 року іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у випадку, якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором про іпотечний кредит вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до договору про іпотечний кредит строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені договором про іпотечний кредит строки сум відсотків (сум комісійної винагороди за управління кредитом, у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені договором про іпотечний кредит.

За наведених обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Кредитні ініціативи» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апелянта про те, що в додатку №1 до договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року, укладеного між ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», вказано іпотечний договір від 26.02.2007 року, а фактично іпотечний договір був укладений між ним та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 26.02.2008 року, у зв'язку з чим позивачем не доведено право вимоги до нього за іпотечним договором від 26.02.2008 року, висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на наступне.

В іпотечному договорі, копія якого наявна в матеріалах справи дійсно в заголовку зазначено дату 26 лютого 2007 року. Однак, в кінці цього договору зазначено, що цей договір складено і посвідчено нотаріусом 26 лютого 2008 року, іпотечний договір має реєстровий №1292, який також відповідає даті 26 лютого 2008 року.

Згідно п. 1.1 іпотечного договору від 26.02.2008 року цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про іпотечний кредит №81 від 26.02.2008 року, укладеного між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 Предмет договору іпотеки, зазначений в п. 1.2 вказаного іпотечного договору, відповідає предмету іпотеки, що зазначений в п. 4.1 договору про іпотечний кредит №81 від 26.02.2008 року.

Доказів укладення іншого іпотечного договору сторонами не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, резолютивна частина рішення суду відповідає вимогам, встановленим ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Горблянський Я.Д.

Шалаута Г.І.