Рішення № 3502432, 09.04.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2009 р.

Справа № 19/578

За позовом Товариства з обмеженою. відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ

до Фермерського господарства "Стожари" с. Глібки Красилівського району

про стягнення 133151,20 грн.

Суддя

Представники сторін:

Позивача : Юшко О.В.- за довіреністю №15/01 від 15.01.09р.

Відповідача : Різон М.В. - голова господарства

Суть спору:

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій вказує, що відповідач погасив частину основного боргу в розмірі 24000,00 грн. по договору №7/1-09 від 01.09.08р. (що підтверджується платіжним дорученням №357 від 25.03.09р. та банківською випискою від 25.03.09р.), просить стягнути з відповідача 100000,00 грн. основного боргу та 9151,20 грн. пені.

Заява про зменшення розміру позовних вимог приймається господарським судом, так як подана відповідно до ст. 22 ГПК України та не суперечить законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Представник відповідача письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судовому засіданні усно пояснив суду, що позовні вимоги визнає, однак, через важке фінансове становище ФГ „Стожари” не може вчасно розрахуватися за поставлений товар, тому, подав клопотання про зменшення розміру пені на 90 відсотків.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01.09.2008 р. між сторонами укладений договір поставки №7/1-09, згідно умов якого позивач зобов’язується передати у власність відповідачу у встановлений строк товар, а відповідач зобов’язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату. Предметом постачання по договору є мінеральні добрива та/або засоби захисту рослин, посівний матеріал (надалі товар) перелік, види, вартість, кількість яких передбачаються в специфікаціях, що є додатком та невід’ємною частиною договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Загальна вартість договору складає 124000 грн., в т.ч. ПДВ 20666,67 грн. (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору розрахунки за товар здійснюються до 01.11.2008р.

Позивач, на виконання договірних зобов’язань, поставив відповідачу, через Дочірнє підприємство „Хмельницька аграрно-хімічна компанія”, яке діяло на підставі договору доручення №4П від 01.07.03р., товар на суму 124000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною від 03.09.08р. та довіреністю серії ЯОЦ №377695 від 03.09.08р.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Відповідно до п. 11.1 договору в разі несплати за поставлений товар в установлений термін відповідач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 22% річних за кожен день прострочки від вартості неоплаченого товару, що складає: 1,83% в місяць або 0,06% в день.

Тому, позивач нарахував відповідачу 9151,20 грн. пені за період з 02.11.08р. по 04.03.09р.

У зв’язку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що відповідачем не проведений повністю розрахунок за отриманий товар, правомірними є вимоги позивача про стягнення 100000,00 грн. основного боргу.

Відповідач визнає дані позовні вимоги.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи наведені відповідачем обставини, беручи до уваги ступінь виконання відповідачем зобов’язання, суд вважає за можливе, як виняток, задовольнити клопотання відповідача, зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 10% та стягнути з відповідача 915,12 грн. пені.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська аграрно-хімічна компанія” м. Київ до Фермерського господарства „Стожари” с. Глібки Красилівського району про стягнення 109151,20 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства „Стожари” с. Глібки Красилівського району (код 32883763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська аграрно-хімічна компанія” м. Київ (вул. Стельмаха, 6 а, код 31109157) - 100000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 915,12 грн. (дев’ятсот п’ятнадцять грн. 25 коп.) пені, 1331,51 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 51 коп.) державного мита, 118 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя

Віддрук. 3 прим.: 1. до справи; 2. позивачу 3. відповідачу